Ухвала суду № 40387155, 02.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1604/К/14 Головуючий в першій

Справа № 212/2780/14-ц інстанції Чайкін І.Б.

Категорія № 57 ( І ) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

при секретарі - Васильєвій Є.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від

12 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" (далі - Коледж) про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у серпні 2010 року він був зарахований на перший курс Коледжу за спеціальністю «Виробництво харчової продукції» та надав довідку про те, що він є особою, мати якої працює в ПАТ «Кривбасзалізрудком» та має трудовий стаж підземної роботи більше 15 років.

У лютому 2014 року позивач був відрахований з навчального закладу у зв'язку із закінченням навчання, але з ним не провели розрахунок та не виплатили всі належні йому суми, а саме стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 18 березня 2013 року йому одноразово виплатили 1028 грн., більше виплат він не отримував, тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість з виплати соціальної стипендії за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 15124 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто з Коледжу на користь ОСОБА_3 суму не нарахованої та не виплаченої стипендії за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 15124 грн. та 243,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Коледж ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, суд не взяв до уваги, що навчальний заклад зазначили, що вони є бюджетною установою, яка відповідно до п.п.12 п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України є організацією, створеною у встановленому порядку, що повністю утримується за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковою. Суд, на думку апелянта, неправомірно поклав на коледж, який є структурним підрозділом ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», бюджетні зобов'язання держави, оскільки бюджетом України на 2012-2013, 2013-2014 роки не передбачено коштів на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо сплати соціальної стипендії. Крім того, судом не взято до уваги, що наявність у матері позивача певного стажу підземної роботи згідно довідки не є підставою для призначення стипендії, оскільки рішення про призначення стипендії приймається колегіальним органом - Стипендіальною радою коледжу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у серпні 2010 року ОСОБА_3 зарахований на перший курс Коледжу за спеціальністю «Виробництво харчової продукції».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1,виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернівського РВК м.Кривого Рогу від 06 жовтня 1994 року, матір'ю позивача є ОСОБА_4.

В лютому 2013 року ОСОБА_3 надав довідку про те, що він є особою, мати якого працює в ПАТ «Кривбасзалізрудком» та має трудовий стаж підземної роботи більше 15 років.

18 березня 2013 року на підставі розпорядження директора Криворізького Коледжу студенту ОСОБА_3 була здійснена одноразова виплата в сумі 1028 грн.

У лютому 2014 року позивач відрахований з навчального закладу у зв'язку із закінченням навчання та йому видано диплом встановленого зразка.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що у зв'язку з тим, що стаж роботи його матері у підземних умовах праці складає більш ніж 15 років, він має право на виплату соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте при закінченні ним навчального закладу відповідачем не проведено розрахунок та не виплачено стипендію в розмірі прожиткового мінімуму за період з лютого 2013 по лютий 2014 року у сумі 15124 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та стягнув суму не нарахованої та не виплаченої стипендії з моменту пред'явлення позивачем довідки про стаж роботи його матері у підземних умовах праці та до закінчення навчання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Зазначена норма права не суперечить положенням ст.3 Закону України «Про вищу освіту», згідно якої держава гарантує особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільги та соціальні гарантії у порядку, встановленому законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є сином особи, яка має стаж підземної роботи більше 15 років, тому йому повинна бути призначена і виплачуватися в період навчання у Коледжі стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це визначено вищенаведеною нормою закону.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2013 року становить 1147 грн., а з 01 грудня 2013 року - 1218 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2014 року становить 1218 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед ОСОБА_3 по виплаті стипендії за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року становить 15124 грн.

Даний розрахунок Коледжом не оспорюється, що підтверджує його правильність, оскільки згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про виплату ОСОБА_3 стипендії відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду не спростовують.

Так, посилання Коледжу на відсутність бюджетних асигнувань на виплату студентам стипендій у розмірі прожиткового мінімуму згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не можуть бути взятими до уваги, оскільки згідно вимог вказаної норми виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент.

Вищевикладеним спростовується й посилання відповідача на те, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» залежить від встановленого Кабінетом Міністрів України механізму нарахування та виплати стипендій.

Крім того, положення, визначені в Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до розглядуваного випадку, оскільки пізніше прийнятим Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено інший більш високий рівень стипендій для категорії студентів з числа дітей шахтарів.

Положеннями ст. 5 вищезазначеного закону Законами України «Про державний бюджет України» на 2013-2014 роки гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму. Даний закон не призупинявся та діє до теперішнього часу.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність бюджетного фінансування позбавляє Криворізький коледж економіки та управління ДВНЗ «Київський НЕУ ім. В.Гетьмана» можливості виплачувати підвищені стипендії, є безпідставними, оскільки такі доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суперечливість факту, що Криворізький коледж економіки та управління ДВНЗ «Київський НЕУ ім. В.Гетьмана» є неналежним відповідачем по справі, на яку посилається відповідач, не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки згідно Положення Криворізького коледжу економіки та управління ДВНЗ «Київський НЕУ ім. В.Гетьмана» йому делеговано окремі права, у тому числі й бути позивачем та відповідачем у судах за справами, що виникають у ході їх фінансово-господарської діяльності.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені наявними у справі доказами, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.Є.Ляховська

Судді: Я.М.Бондар

В.П.Зубакова