ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15 серпня 2014 року 12 год. 32 хв. № 826/10260/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спекл" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 15 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва 16 липня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спекл" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 07 липня 2014 року № 796 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та від 14 липня 2014 року № 826 про продовження терміну проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача (далі - оскаржувані накази).
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржувані накази підлягають скасуванню, оскільки оформлені відповідачем без достатніх підстав.
Ухвалою суду від 24 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Одночасно з позовом представником позивача заявлено письмове клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів та заборони проведення позапланової виїзної перевірки.
Поряд з цим, у судовому засіданні 15 серпня 2014 року представником позивача заявлено усне клопотання про залишення письмового клопотання про забезпечення позову без розгляду по суті, яке судом прийнято та задоволено.
У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 05 серпня 2014 року та протягом судового розгляду справи.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем 07 липня 2014 року оформлено оскаржуваний наказ № 796, яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Модус", товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Фіона" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лед-Тек" (далі - скорочені назви організаційно-правових форм) за період із 01 січня по 30 квітня 2014 року, тривалістю п'ять робочих днів із 08 по 14 липня 2014 року.
Крім того, 14 липня 2014 року відповідачем оформлено оскаржуваний наказ № 826, яким продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на два робочих дні із 15 по 16 липня 2014 року.
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, згідно з п.п. 9, 10, 12, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245), органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.
Суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.
У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 28 травня 2014 року № 4807/10/26-56-22-01-12 про надання інформації та її документального підтвердження з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, формування доходів та витрат з податку на прибуток та можливого їх завищення/заниження, у зв'язку з отриманням актів перевірок ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона" та ТОВ "Лед-Тек".
Письмовий запит позивачем отримано 17 червня 2014 року
Відповідь на письмовий запит позивачем надано шляхом направлення відповідачу листа від 25 червня 2014 року № 144.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що позивачем не надано відповідачу запитуваної інформації та її документального підтвердження. Позивачем зазначено тільки про необхідність уточнення правових підстав, відповідно до яких відповідачем запитується відповідна інформація та її документальне підтвердження.
Суд не погоджується із доводами представників позивача про те, що письмовий запит не відповідає вимогам законодавства, оскільки, як вбачається з його змісту, такий запит містить перелік інформації, яка запитується, документів, що її підтверджують, а також підстави для направлення запиту.
Тобто, письмовий запит відповідає вимогам, встановленим ПК України та Порядком № 1245.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Отже, проаналізувавши викладені норми, зважаючи при цьому, що позивачем на письмовий запит не надано відповідачу інформації та її документального підтвердження, суд прийшов до висновку про правомірність оформлення оскаржуваних наказів.
Поряд з цим, суд також зазначає, що копію оскаржуваного наказу № 796 позивачем отримано 09 липня 2014 року, а оскаржуваного наказу № 15 липня 2014 року, що підтверджується проставленими та них штампами про отримання вхідної кореспонденції.
Суд зазначає, що оскаржувані накази, які є актами індивідуальної дії, на момент розгляду даної справи є реалізованими (проведено перевірку), тобто є такими, що вичерпали свою дію.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року № 21-25а10, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року № К800/29102/13 зазначено, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише у тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Як зазначено у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008, при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Факт проведення перевірки позивача на підставі оскаржуваних наказів підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту 23 липня 2014 року № 3837/26-56-22-01-03/25397547 про результати позапланової перевірки позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона" та ТОВ "Лед-Тек" за період із 01 січня по 30 квітня 2014 року.
До того ж, на підставі вказаного акту та висновку засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань від 11 серпня 2014 року № 77/3837/26-56-22-01-03/25397547, 14 серпня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005772201.
Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спекл" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Спекл".
Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 26 серпня 2014 року
Судове рішення № 40386303, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 15.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10260/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: