Ухвала суду № 40386271, 04.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 вересня 2014 р. Справа № 802/3537/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слишинської Н.С.

представника позивача: Волошенюк О.В.

представника відповідача: Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про прийняття додаткового судового рішення у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "Авіс"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "Авіс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.08.2013 року № 0004382202, № 0004392202, № 0004402202, № 0004412202.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року в частині відмови у задоволенні адміністративного позову скасовано та прийнято нову, в якій адміністративний позов задоволено повністю.

14.08.2014 року на адресу суду від ТОВ "Авіс" надійшла заява про прийняття додаткової постанови у справі № 802/3537/13-а. В своїй заяві ТОВ "Авіс" просить прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи.

Представник позивача у судовому засідання наполягав на задоволені поданої заяви. Додатково зазначив, що документальним підтвердженням понесених позивачем судових витрат на проведення експертизи є платіжне доручення № 12765 від 30.10.2013 року, копія якого долучена до заяви про прийняття додаткового судового рішенння. Вважає, що оскільки питання про судові витрати не вирішене, то відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України є підстави для постановлення додаткового судового рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви про прийняття додаткової постанови заперечив. Як на підставу заперечень представник зіслався на те, що докази оплати проведеної у справі судово - економічної експертизи не досліджувались при прийнятті основного рішення, а тому такі не можуть братися до уваги судом при розгляді заяви. Крім того відповідач зазначив, що у випадку незгоди із порядком розподілу судових витрат, позивач відповідно до ч. 2 ст. 98 КАС України, вправі оскаржити судове рішення щодо судових витрат.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку позивача та відповідача, суд вважає, що заява ТОВ "Авіс" про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 року роз'яснено, що прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу суд може лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Із наданого Пленумом роз'яснення, чітко видно, що додаткове судове рішення може бути прийнято лише на підставі тих доказів, які досліджувались судом при прийнятті основного рішення у справі.

Такий висновок повністю узгоджується із нормами ст.ст. 201-202 КАС України, в силу яких, вирішення не всіх питань (в тому числі щодо розподілу судових витрат), чи неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення процесуальних питань можуть бути підставою для зміни, чи за певних умов скасування судового рішення судом апеляційної інстанції. Тому, недослідження судом доказів щодо понесених судових витрат в оплату судово - економічної експертизи та невирішення питання про розподіл вказаних судових витрат може свідчити про недолік судового рішення, який підлягає виправленню судом апеляційної чи касаційної інстанції, а не судом першої інстанції який і допустив можливу помилку.

Як вбачається з поданої заяви, позивач просить прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Обгрунтовуючи заяву позивач зазначив, що ухвалою суду від 04.10.2013 року у справі № 802/3537/13-а за клопотання позивача було призначено судово - економічну експертизу. На підтвердження підстав для прийняття додаткової постанови позивач саме при розгляді заяви надав платіжне доручення № 12765 від 30.10.2013 року про оплату судово-економічної експертизи. У заяві позивач також зіслався, що представником позивача не надано суду, а судом не витребовано за власної ініціативи та не досліджено документів про оплату судово-економічної експертизи при прийнятті основного рішення у справі. Крім того, до заяви позивачем надано розрахунок загальноїх вартості проведеної судово - економічної експертизи.

Вирішуючи питання про прийняття додаткової постанови та надаючи оцінку вказаній заяві, суд повторно звертає увагу позивача, що додаткова постанова не може ухвалюватися на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень позивача, під час судового розгляду позивач не надав жодних доказів сплати судових витрат за проведення судової експертизи. Крім того, позивачем не заперечується той факт, що судом не досліджувались докази про оплату експертизи та повернення коштів в оплату експертизи.

Суд звертає увагу, що додаткове судове рішення може бути прийняте на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду. При цьому, судове засідання із розгляду питання про прийняття додаткового судового рішення не є складовою частиною судового розгляду і не може використовуватись для дослідження нових доказів та доказів яким суд не дав оцінки.

Як зазначалося, що і не оспорюється позивачем, документальне підтвердження судових витрат, що понесені позивачем на проведення судово-економічної експертизи на дату прийняття основної постанови по даній справі, позивачем суду надане не було.

Враховуючи викладене, підстав прийняття додаткового рішення, визначених ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України у суду немає, а тому у задоволенні заяви ТОВ "Авіс" про прийняття додаткового судового рішення у справі № 802/3537/13-а слід відмовити.

При цьому, суд звертає увагу, що інтерес позивача може бути захищений із урахуванням норми ч. 2 ст. 98 КАС України, в силу якої особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Керуючись ст.ст. 168, 160, 165 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "Авіс" про прийняття додаткового судового рішення у справі № 802/3537/13-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Богоніс Михайло Богданович