Ухвала суду № 40386209, 28.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"28" серпня 2014 р.Справа № 2-32/78-10-2331

За заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок" (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106, код ЄДРПОУ 24759439

про визнання банкрутом

Суддя Бахарєв Б.О.

Представники сторін:

Від кредиторів:

Від боржника ТОВ „Істок": Трофименко Л.В. (довіреність);

Розпорядник майна: не з'явився.

Суть спору: розглядається в порядку ст. 112 ГПК України.

Ухвалою попереднього засідання суду від 28.01.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок", до якого серед інших увійшло ТОВ „ІРФ-Дистрибуція" з вимогами до ТОВ „Істок" на суму 7 037 190, 01 грн.

20.10.2011р. до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства „Інтеграл-Банк" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали попереднього засідання суду від 28.01.2011р. та виключення ТОВ „ІРФ-Дистрибуція" з реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування своєї заяви Публічне акціонерне товариство „Інтеграл-Банк" посилається на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.211 року по справі № 9/073-11, визнано недійсним договір поставки від 10.03.2010 року недійсним, що укладався між ТОВ «Істок» та ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» і який слугував підставою для визнання ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» кредитором ТОВ „Істок".

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву та заслухавши пояснення сторін, суд встановив:

Як зазначено вище ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок", до якого серед інших увійшло ТОВ „ІРФ-Дистрибуція" з вимогами до ТОВ „Істок" на суму 7 037 190, 01 грн., які виникли на підставі невиконання боржником зобов'язань по оплаті отриманого за договором від 10.03.2010 р. товару, про що свідчать видаткова та податкова накладні та зазначені вимоги визнані боржником та розпорядником майном боржника.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до Роз'яснень Президії ВГСУ № 4-5/563 від 21.05.2002 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

На час розгляду питання стосовно включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» судом надана оцінка доказам в підтвердження вимог ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» до ТОВ „Істок" отже, на час затвердження реєстру вимог кредиторів судом було встановлено всі обставини справи стосовно кредиторських вимог ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» у відношеннях з ТОВ «Істок».

Господарським судом Одеської області розглядалось клопотання ПАТ «Інтеграл - банк» про відсторонення керівника боржника ТОВ «Істок» генерального директора ОСОБА_3 від посади. Мотивація даного клопотання обґрунтовувалось тим, що генеральний директор ТОВ «Істок» укладаючи договір з ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» договір поставки від 10.03.2010 року збільшив кредиторські вимоги та вказаний договір є недійсним в силу ст. 13 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2011 року в задоволенні клопотання було відмовлено. Постановою апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року вказану ухвалу залишено без змін та Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2011 року постанову апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.01.2011 року у справі № 32/78-10-2331 залишено без змін.

Згідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами» від 26.12.2011 року № 17, зокрема визначено, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

При цьому, в постанові Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року визнано недійсним договір поставки, укладеного між ТОВ «Істок» та ТОВ «ІРФ - Дистрибуція» знову ж таки з тих підстав, що договір суперечить ст. 13 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому договір поставки визнано недійсним без застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Договір поставки від 10.03.2010р. визнано судом недійсними з цього моменту існує інше зобов'язання, а саме господарське зобов'язання ТОВ „Істок", яке виникло внаслідок придбання майна ТОВ «ІРФ-Дистрибуція» без достатніх на те підстав.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між ТОВ „Істок" ТОВ „ІРФ-Дистрибуція" виникли недоговірні зобов'язання, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Договір визнано недійсним, але не з моменту укладення, тобто цей факт свідчить, що на момент затвердження ухвали попереднього засідання суду від 28.01.2011 року договір був дійсним до 23.08.2011 року тобто до того моменту коли було постановлена постанова Київського апеляційного господарського суду.

В п. 5 цієї Постанови визначено, що також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій.

Враховуючи те, що заявником не доведено у порядку статей 33, 34 ГПК України наявності нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду справи, та не спростовує покладені в основу ухвали господарського суду Одеської області від 28.01.2011 р. суд відмовляє Публічному акціонерному товариству „Інтеграл-Банк" у задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі № 2-32/78-10-2331 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальність „Істок", та залишає ухвалу попереднього засідання суду від 28.01.2011р. без змін.

Керуючись ст.ст.112, 114, ст.ст. 85, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству „Інтеграл-Банк" у задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі № 2-32/78-10-2331 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальність „Істок".

2. Ухвалу попереднього засідання господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі № 2-32/78-10-2331 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальність „Істок" залишити без змін.

Копію ухвали надіслати сторонам та учасникам процесу.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Б.О. Бахарєв