Постанова № 40384902, 01.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 вересня 2014 року 09:25 справа №826/11209/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Пропріо-Рітейл”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей-Сяйво”

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування пунктів наказу, приписів та постанов

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пропріо-Рітейл” (далі по тексту – позивач 1, ТОВ “Пропріо-Рітейл”) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Прометей-Сяйво” (далі по тексту – позивач 2, ТОВ “Прометей-Сяйво”) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просять: 1) визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу відповідача від 02 липня 2014 року №34 “д” “Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації”; 2) визнати протиправним та скасувати припис від 09 липня 2014 року “Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт”; 3) визнати протиправним та скасувати припис від 09 липня 2014 року “Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил”; 4) визнати протиправною та скасувати постанову від 17 липня 2014 року №224/14/7126-74/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; 5) визнати протиправною та скасувати постанову від 17 липня 2014 року №223/14/7126-71/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; 6) визнати протиправною та скасувати постанову від 17 липня 2014 року №219/14/7126-69/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11209/14, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 18 серпня 2014 року представник позивача 2 позовні вимоги підтримав, представник позивача 1 не прибув, попередньо подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника позивача 1 та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 серпня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно пунктів 1, 2 та 3 наказу Інспекції ДАБК від 02 липня 2014 року №34 “д” “Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації” на підставі статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, за результатами розгляду подання прокуратури міста Києва від 16 червня 2014 року №07/1/5-189 вих-14 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства та на підставі пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, пункту 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, наказано:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” №КВ 08312146542 від 22 серпня 2012 року, замовник ТОВ “Пропріо-Рітейл”;

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт “Капітальний ремонт з перепланування груп нежилих приміщень №14 (в літ. “А”) для розміщення торговельного-адміністративних приміщень по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” від 22 серпня 2012 року №КВ 08312146543, замовник ТОВ “Пропріо-Рітейл”;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” І черга №КВ 143141430115 від 23 травня 2014, замовник ТОВ “Пропріо-Рітейл”.

Інспекцією ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ТОВ “Пропріо-Рітейл” на об’єкті будівництва – капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту – об’єкт будівництва), за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 09 липня 2014 року (далі по тексту – акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні обставини: за вказаною вище адресою підрядною організацією ТОВ “Прометей-Сяйво” на замовлення ТОВ “Пропріо-Рітейл” виконуються будівельні роботи на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт №КВ 08312146542 від 22 серпня 2012 року та від 22 серпня 2012 року №КВ 08312146543 з капітального ремонту з перепланування груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування та капітального ремонту з перепланування групи нежилих приміщень №14 (в літ “А”) для розміщення торгівельно-адміністративних приміщень; наказом від 02 липня 2014 року №34 “д” декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 08312146542 від 22 серпня 2012 року та від 22 серпня 2012 року №КВ 08312146543 скасовано.

Проект “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві”, розроблений ТОВ “Прометей-Сяйво”, фактично містить запроектовані рішення з реконструкції житлової будівлі на вул. Хрещатик, 48 в м. Києві, із зміною техніко-економічних показників, влаштуванням ліфтів, пониженням рівня підлоги, ремонтом головного фасаду по вул. Хрещатик та відновлення його цілісного образу, що не відповідає визначенню “капітальний ремонт” та відповідає визначенню “реконструкція”, чим порушено вимоги пункту 2 ДБН А.2.2-3-2012.

Житловий будинок №48 літ. “А” на вул. Хрещатик у м. Києві є пам’яткою архітектури місцевого значення; проектна документація розроблена без врахування основних вимог до реставрації, передбачених вимогами ДБН В 3.2.1-2004 “Реставраційні, консерваційні ат ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини”, а саме не розроблена науково-проектна документація на проведення ремонтних робіт, відсутнє реставраційне завдання, чим порушено вимоги пунктів 2, 4.3 ДБН В 3.2.1-2004.

Категорія складності об’єкта будівництва на підставі класу наслідків такого об’єкта будівництва відповідно до ДБН А 2.2.3-3:2012 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557 “Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності”, ДСТУ-Н Б В.1.1-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об’єктів будівництва” встановлена як IV, що вимагає отримання дозволу на виконання будівельних робіт; категорія складності визначена ТОВ “Прометей-Сяйво” із заниженням як ІІІ, чим порушено статтю 26 Закону України “Про архітектурну діяльність” та статтю 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Таким чином, на думку відповідача, будівельні роботи виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та розробленої належним чином проектної документації, чим порушено вимоги частини першої статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та абзацу третього статті 23 Закону України “Про архітектурну діяльність”.

У зв’язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем видано ТОВ “Пропріо-Рітейл” припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 09 липня 2014 року (далі по тексту – припис 1), в якому вимагається зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень та усунути допущені порушення.

Також відповідачем видано ТОВ “Прометей-Сяйво” припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 липня 2014 року (далі по тексту – припис 2), в якому вимагається усунути допущені порушення.

Відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року №224/14/7126-74/1707/0212 ТОВ “Пропріо-Рітейл”, у зв’язку із виконанням будівельних робіт з реконструкції приміщень без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини другої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, та накладено штраф у сумі 450 660,00 грн.

Відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року №223/14/7126-71/1707/0212 ТОВ “Прометей-Сяйво”, у зв’язку із виконанням будівельних робіт з реконструкції приміщень без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, та накладено штраф у сумі 450 660,00 грн.

Відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року №219/14/7126-69/1707/0212 ТОВ “Прометей-Сяйво”, у зв’язку із невідповідністю проектної документації визначенню “капітальний ремонт”, не розробленням науково-проектної документації на проведення ремонтних робіт та відсутністю реставраційного завдання, а також заниженням категорії складності об’єкта, визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.

Позивачі вважають протиправними зазначені вище наказ, приписи та постанови, мотивуючи позовні вимоги наступним: скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації відбулось за відсутності правових підстав; порушення, встановлені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам; спірний об’єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності, що визначалась з урахуванням діючих на момент виготовлення проектної документації; розроблений проект капітального ремонту повністю відповідає ДБН А.2.2-3-2004; визначені в проекті роботи не стосуються предмета охорони об’єкта культурної спадщини, а стосується тих частин об’єкта, котрі не охороняються.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що оскаржувані рішення повністю відповідають вимогам законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що 22 серпня 2012 року Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію ТОВ “Пропріо-Рітейл” про початок виконання будівельних робіт “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” за №КВ 08312146542 та декларацію про початок виконання будівельних робіт “Капітальний ремонт з перепланування груп нежилих приміщень №14 (в літ. “А”) для розміщення торговельного-адміністративних приміщень по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” за №КВ 08312146543; 25 травня 2014 року Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” І черга за №КВ 143141430115.

Відповідно до частини першої статті 391 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Частина друга цієї статті визначає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналогічні норми щодо підстав скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації містяться в абзаці одинадцятому Порядку виконання будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, та пункті 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.

З наведених норм вбачається, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт або про готовність об’єкта до експлуатації може бути скасована лише у випадку виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Разом з тим, у наказі від 02 липня 2014 року №34 “д” “Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації” відповідачем не зазначено підстав для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2012 року №КВ 08312146542, від 22 серпня 2012 року №КВ 08312146543, та декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 23 травня 2014 №КВ 143141430115, та не надано доказів, які б свідчили, що у вказаних вище деклараціях позивачем 1 наведено недостовірні дані, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом (що об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта тощо).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на подання прокуратури міста Києва про усунення порушень вимог містобудівного законодавства від 16 червня 2014 року №07/1/5-189 вих-14, оскільки згідно положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” акти реагування прокурора не є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або про готовність об’єкта до експлуатації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Інспекції ДАБК від 02 липня 2014 року №34 “д” “Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації” в частині що стосується ТОВ “Пропріо-Рітейл” (пункти 1-3) є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що припис 1 видано ТОВ “Пропріо-Рітейл” за порушення вимог частини першої статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та абзацу третього статті 23 Закону України “Про архітектурну діяльність”.

Згідно частини першої статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до I – III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до абзацу третього статті 23 Закону України “Про архітектурну діяльність” замовники на проектування і будівництво об’єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Як підтверджують матеріали справи спірний об’єкт будівництва віднесено позивачами до ІІІ категорії складності.

Разом з тим, на думку відповідача, спірний об’єкт будівництва належить до IV категорії складності, що є підставою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, визначаючи IV категорію складності, відповідач посилався на те, що будинок №48 літ. “А” на вул. Хрещатик у м. Києві є об’єктом культурної спадщини.

Відповідно до частин першої - третьої статті 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” усі об’єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Віднесення об’єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Частина четверта статті 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначає, що порядок віднесення об’єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557, визначено, що до IV категорії складності відносяться об’єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об’єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат;

можуть призвести до припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об’єктів культурної спадщини місцевого значення.

Згідно з додатком М “Категорія складності об’єкта будівництва” ДБН А.2.2-3-2012 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” встановлено, що до об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться будівлі або споруди, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Вирішуючи питання наявності у спірного об’єкта будівництва ознак, які б могли кваліфікувати його як об’єкт ІV категорії складності, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що належний позивачу об’єкт будівництва: 1) розрахований на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становить можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об’єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації може спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат або призвести до припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня.

Також відповідачем не доведено, що об’єкт будівництва у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації може призвести до втрати об’єктів культурної спадщини місцевого значення, оскільки докази, які б підтверджували, що на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, а саме 22 серпня 2012 року, будинок №48 по вул. Хрещатик у м. Києві був занесений до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України, в матеріалах справи відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на норми ДСТУ-Н Б В.1.1-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об’єктів будівництва”, виходячи з того, що вони прийняті згідно наказу Мінрегіону України від 14 травня 2013 року №195, тобто після початку будівельних робіт і реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.

За таких підстав, суд вважає, що віднесення спірного об’єкта будівництва до ІІІ категорії складності здійснено позивачами правомірно, відповідно, виконання будівельних робіт щодо об’єктів будівництва, що належать III категорій складності, не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачами вимог частини першої статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та абзацу третього статті 23 Закону України “Про архітектурну діяльність” документально не підтверджується, тому припис 1 має бути скасований як протиправний.

Як свідчать обставини справи, припис 2 видано ТОВ “Прометей-Сяйво” у зв’язку із розробленням проектної документації належним чином, а саме: проект “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” містить запроектовані рішення з реконструкції житлової будівлі на вул. Хрещатик, 48 в м. Києві, із зміною техніко-економічних показників, влаштуванням ліфтів, пониженням рівня підлоги, ремонтом головного фасаду по вул. Хрещатик та відновлення його цілісного образу, що не відповідає визначенню “капітальний ремонт”, а є реконструкцією; проектна документація розроблена без врахування основних вимог до реставрації, передбачених вимогами ДБН В 3.2.1-2004 “Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини”, а саме не розроблена науково-проектна документація на проведення ремонтних робіт, відсутнє реставраційне завдання; категорія складності визначена об’єкта будівництва визначена із заниженням як ІІІ.

Стаття 26 Закону України “Про архітектурну діяльність” встановлює, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, зобов’язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Відповідно до визначення пунктів 3.10 та 3.11 ДБН А.2.2-3-2012 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” реконструкція – це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо); капітальний ремонт – це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в установленому порядку об’єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Разом з тим, відповідачем не наведено, що у проекті “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві”, зазначається про здійснення робіт із перебудови об’єктів будівництва із зміною основних техніко-економічних показників (функціональне призначення, геометричні розміри тощо) у ньому не передбачено, які можна вважати реконструкцією.

Таким чином, висновки акта перевірки та припису 2 про невідповідність проектної документації ДБН А.2.2-3-2012 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” є помилковими.

Згідно з пунктом 2.2 ДБН В 3.2.1-2004 “Реставраційні, консерваційні та ремонті роботи на пам’ятках культурної спадщини” науково-проектна документація на реставрацію об’єктів культурної спадщини включає такі розділи: попередні роботи; комплексні наукові дослідження; ескізний проект реставрації; робоча документація; науково-технічний супровід (за необхідності); науково-реставраційний звіт.

Відповідно до пункту 4.3 ДБН В 3.2.1-2004 “Реставраційні, консерваційні та ремонті роботи на пам’ятках культурної спадщини” передбачено, що для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на пам’ятці розробляється реставраційне завдання відповідно до вимог ДБН А.2.2-6.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що за визначенням статті 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” предмет охорони об’єкта культурної спадщини – це характерна властивість об’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об’єкт визнається пам’яткою.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про охорону культурної спадщини” передбачено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам’яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам’яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Таким чином, що розроблення реставраційного завдання та ескізного проекту для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на об’єкті культурної спадщини є необхідним у випадку, якщо ці роботи безпосередньо стосуються характерної властивості об’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об’єкт визнається пам’яткою.

Сторонами визнається, що житловий будинок №48 літ. “А”, літ. “Б” по вул. Хрещатик у м. Києві є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Матеріали справи підтверджують, що проектна документація “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” згідно з проектною документацією, розроблена ТОВ “Прометей-Сяйво”, погоджена з Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей 06 серпня 2012 року, а на здійснення робіт по вказаному проекту позивачем 1 отримано дозвіл Міністерства культури України від 10 серпня 2012 року №22-2323/35.

Згідно з висновком Українського державного науково-дослідного та проектного інституту “Укрндіпроектреставрація” щодо визначення предмету охорони об’єкта культурної спадщини – житлового будинку №48 літ. “А”, літ. “Б” по вул. Хрещатик у м. Києві, встановлено, що предметом охорони зокрема не може бути: дворовий фасад, внутрішнє планування будинку, приміщення інтер’єрів 1-го поверху, 2-го та 3-го поверхів в частинах, де відсутнє автентичне оздоблення визначене інвентарними картами. Предметом охорони – характерною властивістю об’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність і зберегло свою автентичність і визначає цей об’єкт пам’яткою, є: архітектурно-композиційне рішення головного фасаду 2-го, 3-го поверхів; архітектурно-художні елементи головного фасаду (2, 3 поверхи): в частині збереження автентичних матеріалів, які репрезентують київську школу в період розквіту історичних стилів у другій половині та кінці 19 століття.

Однак, відповідачем не доведено, що роботи згідно проектної документації “Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. “А”, “Б”) першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві” здійснюються у межах предмета охорони об’єкта культурної спадщини.

Тому, на думку суду, висновки акта перевірки та припису 2 про порушення позивачем 2 ДБН В 3.2.1-2004 “Реставраційні, консерваційні та ремонті роботи на пам’ятках культурної спадщини” не відповідають обставинам справи.

Що стосується висновків відповідача про заниження ТОВ “Прометей-Сяйво” категорії складності об’єкта будівництва, то вище судом спростовано необхідність віднесення об’єкта будівництва до ІV категорії складності, та підтверджено, що віднесення його до ІІІ категорії складності є правомірним.

Наведені вище обставини в їх сукупності вказують на протиправність припису 2 та необхідність його скасування.

Стосовно позовним вимог про скасування постанов про накладення на позивачів штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд керується наступним.

Згідно з оскаржуваним постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ “Пропріо-Рітейл” штраф накладено на підставі абзацу другого пункту 5 частини другої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”; на ТОВ “Прометей-Сяйво” накладено штраф на підставі абзацу другого пункту 5 частини третьої статті 2 та абзацу другого частини першої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб’єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) позивачів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивачі суб’єктами містобудування, яких може бути притягнуто до відповідальності.

Абзац другий пункту 5 частини другої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” передбачає, що суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об’єктах IV категорії складності, у вигляді штрафу у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об’єктах IV категорії складності, у вигляді штрафу у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, вище судом спростовано необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт на спірному об’єкті будівництва та віднесення об’єкта будівництва до IV категорії складності, що виключає можливість притягнення позивачі до відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об’єктах IV категорії складності.

Абзацом другим частини першої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” передбачено, що суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів, експертизу проектів будівництва – проектні організації, несуть відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об’єкта будівництва, у вигляді штрафу у розмірі дев’яноста мінімальних заробітних плат.

У той же час, вище встановлено, що висновки акта перевірки та оскаржуваних приписів про невідповідність проектної документації на спірний об’єкт будівництва та про заниження категорії складності об’єкта будівництва не підтверджуються та зроблені помилково, що у свою чергу, не може бути підставою для притягнення позивача 2 до відповідальності на підставі абзацу другого частини першої статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зазначеного у спірних постановах, документально не підтверджується, та приходить до висновку про необхідність скасування постанов Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року №224/14/7126-74/1707/0212, від 17 липня 2014 року №223/14/7126-71/1707/0212 та від 17 липня 2014 року №219/14/7126-69/1707/0212.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Пропріо-Рітейл” та ТОВ “Прометей-Сяйво” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Пропріо-Рітейл” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей-Сяйво” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 та 3 наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 02 липня 2014 року №34 “д” “Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації”.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 09 липня 2014 року, виданий Товариства з обмеженою відповідальністю “Пропріо-Рітейл”.

4. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 липня 2014 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “Прометей-Сяйво”.

5. Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року №224/14/7126-74/1707/0212, від 17 липня 2014 року №223/14/7126-71/1707/0212 та від 17 липня 2014 року №219/14/7126-69/1707/0212.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пропріо-Рітейл” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 523,74 грн. (дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні нуль копійок).

7. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей-Сяйво” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 523,74 грн. (дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко