Постанова № 40384019, 09.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 916/315/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від Виробничого кооперативу «Фірма АРКА» - Соляник Д.П. (за довіреністю),

від Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради - Слободяник Н.С. (за довіреністю),

від Приватного підприємства «А.М.А.» - не з'явився,

від Одеської міської ради - Динту В.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеського області від 07.04.2014р.

у справі №916/315/14

за позовом Виробничого кооперативу «Фірма АРКА»

до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради

за участю третьої особи Приватного підприємства «А.М.А.»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська міська рада

про стягнення заборгованості 1 693 542,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 09.09.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014р. Виробничий кооператив «Фірма АРКА» (далі - ВК «Фірма АРКА», позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради (далі - Департамент, відповідач), за участю третьої особи Приватного підприємства «А.М.А.» (далі - ПП «А.М.А.») про стягнення 1 567 142,00 грн. - основного боргу, 102 700,00 грн. - пені, 23 700, 00 грн. - 3% річних та 31 342, 84 грн. - судового збору.

Позов мотивований тим, що відповідачем виконанні роботи за договором про закупівлю послуг за державні кошти №19, оплачені частково, тобто прострочена заборгованість складає 1 567 142,00 грн. на яку нараховані штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2014р. до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську міську раду (далі - ОМР).

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2014р. позов ВК «Фірма АРКА» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості в розмірі 1 693 542,00 грн., що складається з суми основного боргу - 1 567 142,00 грн., суми пені в розмірі 102 700,00 грн., 3% річних - 23 700,00 грн. та суму судових витрат - 31 342, 84 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що наявні матеріали у справі засвідчують обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОМР звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 693 542,00 грн. - відмовити в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

26.08.2014р. до апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ВК «Фірма АРКА» зазначає, що посилання апелянта про фактичне невиконання позивачем зобов'язань за договором є безпідставними, такими що виникли після ухвалення рішення і не ґрунтуються на матеріалах справи.

03.09.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від Департаменту надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фактичне виконання своїх зобов'язань як ПП «А.М.А.» за договором №32 від 17.09.2012р. так і позивачем щодо виконання останнім третього етапу робіт календарного плану по рекультивації та озеленю, які на думку Департаменту поетапно зазначені у договорі №19 від 17.09.2012р.

04.09.2014р. до початку судового засідання до Одеського апеляційного господарського суду від Департаменту надійшло клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник ПП «А.М.А.» в судове засідання 04.09.2014р. не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду, відправленої сторонам по справі рекомендаційною кореспонденцією та про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.07.2014р.. Про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника ПП «А.М.А.».

Крім цього, відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 04.09.2014р. представник позивача надав пояснення, в яких просив рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у відзиві, також представник ВК «Фірма АРКА» заперечував, щодо задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, представники відповідача та ОМР, також надали пояснення, якими підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну інстанцію задовольнити вищевказане клопотання.

В судовому засіданні 04.09.2014р. була оголошена перерва до 09.09.2014р.

09.09.2014р. в судове засідання до апеляційного суду з'явились представники сторін, які були присутні в судовому засіданні 04.09.2014р., а також інший представник від ОМР, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Вислухавши думку представників сторін щодо клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної експертизи, судова колегія вважає, що Департаментом не доведено та необґрунтовано доцільність призначення судової будівель-технічної експертизи, у зв'язку з чим, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для проведення запропонованої судової експертизи, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Згідно абзаців 2, 3 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Також, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, проте, її поведінка повинна бути добросовісною та розумною. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дії особи, спрямовані на штучне затягування судового процесу і суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

На думку колегії суддів відповідач зловживає своїм правом та недобросовісно створює перепони для розгляду справи, шляхом подання клопотання про зупинення провадження апеляційної скарги, що призводить до затягування строків розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, в серпні 2012р. ВК «Фірма АРКА» був визначений переможцем у торгах на закупівлю робіт земляних (ліквідація буферного ставка колишньої промивно-пропарювальної станції Одеса-Сортувальна Одеської залізниці). За результатами торгів 17.09.2012 р. між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) був укладений Договір про закупівлю послуг за державні кошти №19, за умовами якого учасник зобов'язується надати послуги у виконанні земляних робіт по ліквідації буферного ставка колишньої промивно-пропарювальної станції Одеса-Сортувальна Одеської залізниці у розмірі договірної ціни в сумі 2 774 348,00 гри., а замовник прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок учасника на підставі акту прийомки-здачі наданих послуг, підписаного обома сторонами.

Оплата за надані учасником за даним договором послуги здійснюється замовником за кожний етап, визначений календарним планом, на підставі підписаного сторонами акту прийомки-здачі виконаних послуг за відповідний етап, не пізніше 15 днів з моменту підписання акту прийомки-здачі наданих послуг (розділ 4 договору) .

Пунктом 6.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати кошти за надані послуги та приймати надані послуги згідно з актом прийомки-здачі таких послуг.

Відповідно до п.7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та договором.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р. включно та до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1. договору), у зв'язку з невиконанням зобов'язань сторонами строк дії договору продовжено до 30.06.2013р., та до повного виконання зобов'язань (на підставі додаткової угоди до договору про закупівлю послуг за державні кошти №19 від 2.02.2013р.).

17.09.2012 р. між Департаментом (замовник) з однієї сторони і ВК «Фірма АРКА» (платник) з другої сторони і ПП «А.М.А.» (виконавець) укладений договір №31 на здійснення технічного нагляду за роботами по ліквідації буферного ставка, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд за роботами по ліквідації буферного ставка колишньої промивно-пропарювальної станції Одеса-Сортувальна Одеської залізниці.

Відповідно до розділу 5 договору, виконавець зобов'язаний здійснювати технічний нагляд відповідно до вимог затвердженої проектної документації та контролювати дотримання під час робіт умов і норм, передбачених порядком визначення вартості будівництва в Україні, ДБН, ДСТУ й діючими на і будівельними нормами і правилами й державними стандартами. Перевіряти відповідність обсягів і якості виконаних робіт проектно-кошторисної документації, перевіряти і візувати правильність складання і відображення обсягів виконаних робіт, а також цін на використанні під час ліквідації буферного ставка конструкцій, виробів, матеріалів і обладнання в Акті приймання виконаних будівельних робіт ( форма КБ-№2В).

18.06.2013р. у зв'язку зі зміною найменування та банківських реквізитів замовника - Управління екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради на Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, сторони уклали додаткову угоду до договору №19 від 17.09.2012р., якою підтвердили чинність Договору, а також незмінність його умов та зобов'язань по їх виконанню.

На виконання умов Договору, позивач виконав першу частину робіт, на суму 1 207 206,00 гри., що підтверджується двосторонньою довідкою форми № КБ-3 та актом виконаних робіт по формі № КБ-2в за жовтень 2012р. та актом №1 за жовтень 2012р., які без заперечень підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. Виконані роботи, прийняті та оплачені відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 27.11.2012р.

В подальшому позивач виконав другу частину робіт, що підтверджуються документами наявними в матеріалах справи, а саме: довідки за червень 2013р. та актом №2 виконаних робіт за червень 2013р. на суму 1346 277,07грн., довідки за липень 2013 р. та акту №3 виконаних робіт за липень 2013р. на суму 220 864,93 грн. які без зауважень підписані та скріплені печатками представником технічного нагляду ПП «А.М.А.».

Однак, відповідач відмовився підписати акти виконаних робіт і в своїй відповіді від 25.07.2013р. за №1710/06-01/34 зазначив, що прийняти роботи по даних актах немає можливості, у зв'язку із вилученням правоохоронними органами оригіналів проекту на виконання земляних робіт по договору від 17.09.2012р. та самого договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається із змісту договору №19 від 17.09.2012р., вказаний договір за своєю юридичною природою є договором підряду.

Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 837 передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 N 21/5005/14068/2011)

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ВК «Фірма АРКА» про стягнення з замовника (відповідача) заборгованості з оплати робіт по ліквідації буферного ставка колишньої промивно-пропарювальної станції «Одеса-Сортувальна» Одеської залізниці за договором №19 від 17.09.2012р. в сумі 1 567 142,00 грн., з огляду на обґрунтованість, доведеність та правомірність таких вимог.

Посилання відповідача щодо неможливості підписання актів з підстав вилучення СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області документів та оригіналів проекту на роботи проведені позивачем, господарський суд обґрунтовано відхилив, оскільки відповідач не навів жодного посилання на об'єктивні причини неможливості підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Щодо позовних вимог ВК «Фірма АРКА» в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, судова колегія перевіривши розрахунки, проведені позивачем, дійшла висновку, що вони були зроблено арифметично правильно і місцевий суд обґрунтовано, відповідно до ч.2 ст.625, ст. 549, ЦК України, ст. 230 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», задовольнив позовні вимоги ВК «Фірма АРКА» та стягнув з відповідача пеню в розмірі 102 700,00 грн. та 3 % річних в сумі 23 700,00 грн..

В апеляційній скарзі ОМР зазначає, що однією з підстав скасування рішення господарського суду є не повідомлення апелянта належним чином про час, місце та дату судових засідань. Однак, з такою думкою не погоджується колегія суддів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОМР належним чином повідомлялось про час, дату та місце розгляду справи. Підтвердженням цього є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 12.03.2014р., яке отримано останнім 14.03.2014р. (а.с. 84), тобто з цього часу до 07.04.2014р. (дата прийняття рішення) у скаржника було достатньо часу щоб скористатись своїми права відповідно до ст. 22 ГПК України.

Що стосується доводів апелянта щодо незаконної відмови відповідачу в задоволенні клопотання про проведення судової експертизи, то судова колегія зазначає наступне.

Судову експертизу господарський суд призначає у відповідності зі ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача надав до суду клопотання про призначення по справі судової експертизи, проте в порушення вимог процесуального законодавства не надав суду доказів та ніяк не обґрунтував вищевказане клопотання, зокрема щодо питань які можуть бути роз'яснені і потребують спеціальних знань, зазначивши лише, що експертиза необхідна для встановлення фактичних даних щодо виконання позивачем робіт, отже господарський суд законно відмовив відповідачу в задоволенні заявленого клопотання з підстав необґрунтованості та недоведеності заявником необхідності її призначення.

Доводи апеляційної скарги про те, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та що задоволення позовних вимог призведе до значних втрат місцевого бюджету, що унеможливить тривалий час використання цих коштів для потреб територіальної громади та буде перешкоджати забезпеченню реалізації її прав як власника з ефективним їх використанням та розпорядженням ними, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до п. 6.1.1. договору зобов'язання по оплаті за надані послуги за договором покладено саме на замовника, а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань замовника не є предметом даного спору та не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано задовольнив позов ВК «Фірма АРКА».

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.09.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.