Ухвала суду № 40383805, 08.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4090/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "П'ята Стража" з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року та складено акт перевірки від 17.12.2013 року №2354/22-08-15/30604618 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. п. 138.2 ст.138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 117 843,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року - в сумі 6935,00 грн.; за І квартал 2011 року - в сумі 102083.00 грн.; за III квартал 2011 року - в сумі 8825,00 грн.; пп.7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 94 889,00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2010 року в сумі 5 548,00 грн.; за лютий 2011 року в сумі 81 667,00 грн.; за серпень 2011 року в сумі 7 674,00 грн.

09 січня 2014 року на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 119 578,00 грн., з яких 117 843,00 грн. за основним платежем та 1735,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення №0000042208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 98 196,00 грн., з яких 94 889,00 грн. за основним платежем та 3307,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічні правові норми містили й Закони України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", які діяли у періоді за який було проведено перевірку.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, платіжні доручення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої, що 01.11.2010 року між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ "Голден Брідж" укладено Договір субпідряду №51/Су-КР, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в угоду виконання Генерального договору підряду № 0502/ОП від 05.02.2007 року Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати комплекс субпідрядних робот. Договірна вартість і об'єм комплексу робіт визначається відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і узгоджується Сторонами в сумі 33289,20 грн.

Як вбачається з локального кошторису №2-1-1 предметом будівельних робіт є виконання комплексу монтажних робіт з улаштування внутрішніх інженерних мереж на об'єкті за адресою м. Київ, Жилянська, 85. Факт виконання робіт підтверджується актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року. З наслідками здійснених субпідрядних робіт ТОВ "Голден Брідж" виписало позивачу податкову накладну №156 від 28.12.2010 року на 33 289,20 грн.

Вказані будівельні роботи замовлялись позивачем у ТОВ "Голден Брідж" для забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором №0502/ОП від 05.02.2007 року, укладеного між позивачем (Субпідрядчик) та ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" (Генпідрядчик), відповідно до якого Генпідрядчик доручає, а Субпідрядчик приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: монтаж та пусконаладка системи охоронно-пожежної сигналізації для ПС 110/6 та 35/6кВ СТ-1, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 85; введення системи в експлуатацію (затвердження акту прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації в експлуатацію), в установленому порядку. Вартість робіт згідно п. 3.1. договору складала 57874,00 грн.

Додатковою угодою №2910/МР від 29.10.2010 року сторонами вищевказаного договору було обумовлено додаткові роботи з монтажу системи пожежної сигналізації та пусконалагоджувальні роботи, загальною вартістю 10 690,00 грн.

Замовлені роботи були виконані позивачем в повному обсязі, що підтверджується актами №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року.

10.02.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Голден Брідж" (Виконавець) укладено Договір №54/С у, відповідно до якого У порядку та на умовах, визначених цим Договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати комплекс проектно-розрахункових робіт. Роботами, що виконуються Виконавцем в рамках цього Договору, є роботи з розробки технічного завдання, текстових матеріалів, креслень тощо для створення системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстраційних цілей. Договірна вартість і об'єм комплексу робіт визначається відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (Додаток №1) і узгоджується Сторонами в Протоколі погодження договірної ціни.

Додатком №1 до договору сторони погодили Кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, а Додатком №2 узгодили договірну ціну, яка складала 100 000,00 грн.

30.05.2011 року ТОВ "Голден Брідж" передало позивачу технічне завдання, текстові матеріали, креслення, специфікація для створення системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстраційних цілей згідно акту №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору.

Вказані розробки замовлялись позивачем з метою виконання договірних зобов'язань за Договором №1001/В від 10.01.2011 року на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт, укладеного між позивачем (Виконавець) та ТОВ "АРМ Єліт" (Замовник), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання розробити контрольний зразок нового виробу, а саме: систему передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстрації результатів стрільб; розробити конструкторську документацію на контрольний зразок нового виробу; виготовити 5 (п'ять) комплектів контрольних зразків; провести випробування контрольних зразків до 31.06.2011 року.

Додатками №1 та №2 до вищевказаного Договору сторони погодили кошториси на проектні (вишукувальні) роботи, а в додатку №3 погодили специфікацію системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстрації результатів стрільб і таблицю входження комплектуючих до контрольного зразка.

Обладнання, визначене в Додатку №3 до вищевказаного Договору з ТОВ "АРМ Єліт", позивач придбав у ТОВ "УВГ Груп", що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №35 від 04.02.2011 року.

Позивач свої договірні зобов'язання перед ТОВ "АРМ Єліт" виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів №1-3 здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції від 27.06.2011 року.

Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Водночас, позивачем було надано до суду першої інстанції низку платіжних доручень, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "П'ята Стража" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" за період який перевірявся податковим органом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

.

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.