Ухвала суду № 40381416, 08.09.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар Кусяк М.Д.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_3, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просив стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість в сумі 100 993, 14 грн. Посилався на те, що 12 вересня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 08005835208. Відповідно до даного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит в сумі 80711,10 грн.

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс» ТОВ «Кредитні Ініціативи» зобов'язувалось відступити свої права грошових вимог до

№22-ц/794/1048/14 Головуючий у 1 інстанції Бужора В.Т.

Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк Л.М.

боржників за кредитними договорами. В тому числі, товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним договором № 08005835208 від 12.09.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Первинний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 80711,10 грн.

Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, у результаті чого станом на 10.09.2013 року виникла прострочена заборгованість на загальну суму 100 993,14 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПростоФінанс" про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними.

Просив визнати кредитний договір №08005835208 від 12 вересня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 недійсним з моменту укладення. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» зарахувати всі сплачені ОСОБА_1 платежі в рахунок оплати тіла кредиту. Визнати недійсними договір факторингу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та Товариством обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» протиправними щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не узгодженої суми боргу ОСОБА_1 з порушенням термінів позовної давності. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» протиправними щодо несплати податку на прибуток від фінансової операції, проведеної по договору факторингу.

Посилався на те, що зазначений договір за своїм змістом не відповідає законодавству України, порушує права та інтереси позивача.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягненн6я заборгованості задоволено.

В зустрічному позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та товариства з обмеженою відповідальністю «Просто Фінанс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість 100 993. 14 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору в сумі 1010, 00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_3, просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2014 року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості відмовити, задовольнити позовні вимоги позивача за зустрічним позовом.

Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. При ухваленні рішення суд допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні з ТзОВ «ПростоФінанс» на ТОВ «Кредитні ініціативи» і позивач набув прав кредитора у зобов'язаннях за кредитним договором, а відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, тому позивач може задовольнити свої вимоги шляхом дострокового стягнення заборгованості.

Такий висновок суду ґрунтується на обставинах, встановлених судом на підставі досліджених ним належних та допустимих доказів, та на підставі норм матеріального права.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПростоФінанс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» 18 травня 2012 року укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТзОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувались передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ПростоФінанс», а ТзОВ «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити ТзОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами. ТзОВ «ПростоФінанс» відступило право грошової вимоги за кредитним договором № 08005835208 від 12.09.2008 року ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Згідно укладеного 12 вересня 2007 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору №08005835208 останній отримав 80711,10 гривень

Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, станом на 10 вересня 2013 року загальний розмір заборгованості становив 100993,14 гривень.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При порушені зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статті 610,611,612 ЦК України передбачають правові наслідки порушення зобов'язання.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції правильно визначив спірні правовідносини та обґрунтовано виходив з того, що відповідач неналежним чином виконував умови договору, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

ТОВ «Кредитні ініціативи» направляли ОСОБА_1 вимогу про досудове врегулювання спору, в якому вимагали позичальника в строк до 7 днів з дня відправлення вимоги повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні нарахування (а.с. 23).

Посилання апеляційної скарги на те, що наявні в матеріалах справи повідомлення банку про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором не містять інформації про укладення між ТОВ «ПростоФінанс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» договору факторингу та даних про отримання позивачем повідомлення про заміну кредитора, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» являється новим кредитом є передчасним, не відповідає дійсності і нічим не обґрунтовані.

Крім того, неотримання відповідачем письмової вимоги та повідомлення про заміну кредитора не звільняє відповідача від сплати заборгованості за кредитом та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не ґрунтуються на досліджених судом доказах доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні кредитного договору його було введено в оману щодо визначення розміру пені, штрафу, оскільки при укладенні кредитного договору №08005835208, 12 вересня 2008 року волевиявлення його сторін саме на надання і отримання в кредит коштів для задоволення споживчих потреб відповідача було вільним і відповідало внутрішній волі як позивача, так і відповідача, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір вчинений в письмовій формі, встановленій законом для його виду, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст цього договору також не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів", а також моральним засадам суспільства, в ньому передбачені всі умови, які є обов'язковими для цього виду договору, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як права, так і обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання умов договору обох сторін, він підписаний обома сторонами, а тому є законним, правомочним, підлягає виконанню сторонами.

Суд першої інстанції прийшов також до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними.

Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, доказах, наданих сторонами суду.

Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи ні в суді 1-ої інстанції, ні апеляційної інстанції не надав належні та допустимі докази, з врахуванням яких суд повинен визнати недійсним правочин - договір відступлення прав вимоги від 18 травня 2012 року, а також щодо задоволення вимоги про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними.

Більше того, позивач ТОВ «Кредитні ініціативи», звернувшись до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, діє в межах укладеного з ТОВ «ПростоФінанс» договору відступлення вимоги, стороною якого позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 не є, а тому останній не може бути споживачем по відношенні до ТзОВ Кредитні ініціативи», а також звертатись з позовом про визнання оскаржуваного договору повністю чи частково недійсним.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм процесуального права, що призвели до неможливості правового обґрунтування незаконності позовних вимог, надання доказів, а в цілому до незаконного рішення суду, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст.ст. 60, 131 ЦПК України, відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: