Постанова № 40380814, 26.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 серпня 2014 р. № 820/14601/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Автозапчастини"

про

накладення арешту на кошти та інші цінності ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” (код 37023683), юридична адреса платника: вулиця Пушкінська, будинок 1/А, село Липці, Харківський район, Харківська область, 62414; що знаходяться на розрахункових рахунках № 26000301741702, 26001301741701, 26008301741704, 26009301741703 в філії АБ “Південний” в м. Києві, МФО банку 320917, № 26003015684301 в філії “ЦРУ АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, МФО банку 300937).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастин” має податковий борг перед бюджетом у сумі 211993289,36 грн., в зв’язку з тим, що у підприємства боржника відсутнє майно, яке може бути використаним, як джерело погашення податкового боргу та обтяжене податковою заставою, з метою недопущення ухилення платника від сплати податків позивач і звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини”.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду клопотання, в якому підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 26.08.2014 року свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але поштове відправлення було повернуто до суду у зв’язку з закінченням терміну зберігання, причин неприбуття відповідач не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ч.1. ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.6, ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На обліку в Харківській об’єднаній ДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” перебуває з 21.04.2010 року за №26485 (довідка про взяття на облік від 29.11.2011 року №668).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 211 993 289.36 грн., в тому числі по податку на додану вартість 161566395,67 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств 50336893,69 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем донарахованих податкових зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями та нарахованою пенею.

Відповідно ст.59 ПКУ по Товариству з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” було сформовано податкову вимогу від 24.04.2014 р. №402/25, в якій зазначено згідно п 59.3 ст. 59 ПКУ суму податкового боргу, та обов’язок забезпечити її податковою заставою. Податкову вимогу направлено на адресу відповідача, з наданої до суду копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбчається, що податкова вимога отримана 30.04.2014 року уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Автозапчастини” за довіреністю.

На виконання рішення №15/20-23-25-43 від 24.04.2014 року про опис майна у податкову заставу фахівцями податкової інспекції здійснено вихід для опису майна у податкову заставу та встановлено відсутність посадових осіб за юридичною адресою відповідача, а тому складено акт «Про неможливість проведення опису майна у податкову заставу» від 20.05.2014 року №4/20-23-25-45.

Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено при судовому розгляді справи, згідно довідки Харківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.07.2014 року №1833/9/20-23-17-01-05 транспортних засобів за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєсту речових прав на нерухоме майно та Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.05.2014 року, відомості щодо наявності речових прав чи права власності на нерухоме майно у відповідача у зазначених реєстрах відсутні.

Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти на розрахункових рахунках відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити контролюючому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача є відкриті розрахункові рахунки № 26000301741702, 26001301741701, 26008301741704, 26009301741703 в філії АБ “Південний” в м. Києві, МФО банку 320917, № 26003015684301 в філії “ЦРУ АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ, МФО банку 300937.

Відповідно до п.п. 19 - 1.1.21 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу на контролюючі органи покладений обов’язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючого органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Таким чином, ДПІ вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Автозапчастини" про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастин» ((код 37023683), юридична адреса платника: вулиця Пушкінська, будинок 1/А, село Липці, Харківський район, Харківська область, 62414; що знаходяться на розрахункових рахунках № 26000301741702, 26001301741701, 26008301741704, 26009301741703 в філії АБ «Південний» в м. Києві, МФО банку 320917, № 26003015684301 в філії «ЦРУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, МФО банку 300937).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.