Рішення № 40380762, 24.07.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 р. Справа № 923/794/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД ", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітомед ЛТД", м. Нова Каховка, Херсонська область,

про стягнення 33 997,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Нечепоренко О.В., директор, виписка з наказу № 2 від 25.05.1998р., довідка з ЄДР від 12.10.2012р., паспорт НОМЕР_1 виданий Новокаховським МВ УМВС України у Херсонській області 07.05.1997р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітомед ЛТД" (відповідач) з вимогами про стягнення 33 997,81 грн. заборгованості, з яких 28331,51 грн. заборгованості з оплати товару та 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 526, 530, 536, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за укладеним між ним та позивачем договором поставки № 5329 від 10.11.2010р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за яким визнав в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення 28 331,51 грн. заборгованості з оплати товару, а в іншій частині проти позову заперечує повністю, стверджуючи про нарахування позивачем 5666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами всупереч чинному законодавству.

23.07.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення на додаткове обґрунтування позовних вимог.

Також, 23.07.2014р., через канцелярію суду, від позивача надійшла письмова заява (вх.№7975/14 від 23.07.2014р.), згідно з якою позивач, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати товару на 7000,00 грн. (тобто, з 28 331,51 грн. до 21 331,51 грн.), у зв'язку із сплатою відповідачем під час розгляду справи 7 000,00 грн. на погашення цієї заборгованості. В іншій частині розмір позовних вимог змін не зазнав. До цієї заяви позивача додано копії банківських виписок за період з 14.07.2014р. по 21.07.2014р., згідно з якими відповідачем сплачено на користь позивача у загальній сумі 7 000,00 грн. Суд приймає до справи вказану заяву позивача. Після її прийняття новою ціною позову є 26 997,81 грн., з яких 21 331,51 грн. заборгованості з оплати товару та 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Спір вирішується виходячи з такої нової ціни позову.

В судовому засіданні 03.07.2014р було оголошено перерву до 24.07.2014р о 09-30 год.

Сторони належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи.

Заява позивача (вх.№7975/14 від 23.07.2014р.) про зменшення розміру позовних вимог містить у собі клопотання позивача про здійснення розгляду справи в судовому засіданні 24.07.2014р. без участі представника позивача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника позивача не унеможливлює розгляд справи №923/794/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 24.07.2014р. Розгляд справи за відсутності представника позивача, при тому, що позивача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав позивача.

В судове засідання відповідачем надано копії платіжних доручень на сплату ним у загальній сумі 9 000,00 грн. на користь позивача у період з 14.07.2014р. по 23.07.2014р. на погашення заборгованості з оплати товару за договором поставки № 5329 від 10.11.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2014р. заперечує проти задоволення позову, в частині позовних вимог про стягнення 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, з зазначених у відзиві на позовну заяву підстав, просить відмовити повністю в задоволенні позову в цій частині вимог.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 24.07.2014р., у відповідності до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітомед ЛТД" (надалі - відповідач) 10.11.2010р. уклали між собою договір поставки № 5329, згідно з положеннями якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором) на умовах даного договору товар, а саме, лікарські засоби та вироби медичного призначення, в асортименті, кількості та за ціною, які вказано у видаткових накладних - невід'ємних складових цього договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар на умовах даного договору (надалі - договір).

Згідно з п. 2.1. та п. 3.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями. Відповідно до п.3.5. договору поставка товару відповідачу здійснюється силами позивача на умовах DDP (Інкотермс 2000). Згідно з п. 3.7. договору датою поставки товару є дата отримання партії товару відповідачем. Згідно з п. 3.8. договору доказом передачі товару є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою відповідача та містить відбиток печатки (штампу) відповідача. Згідно з п. 4.1. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару відповідачеві.

Згідно з п. 6.1. договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При здійсненні відповідачем оплати товару з відстроченням платежу, строк здійснення оплати товару (термін відстрочення платежу - примітка суду) вказується позивачем у видатковій накладній на товар, а перебіг такого строку починається від дати поставки товару.

Відповідно до п. 10.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання позивачем та відповідачем зобов'язань за даним договором, позивач та відповідач несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Згідно з п. 10.4. договору при простроченні відповідачем строків оплати товару, відповідач повинен сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) від простроченої суми оплати.

Відповідно до п.12.8. договору цей договір вступає в силу з 01.01.2011р. та діє протягом 2 (двох) календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору.

Згідно з додатковою угодою від 01.09.2012р. до договору позивач та відповідач домовилися продовжити строк дії даного договору на 2 (два) календарні роки від дати підписання цієї додаткової угоди.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товари медичного призначення на загальну суму 29339,35 грн. на підставі видаткових накладних від 12.02.2014р. № VF 14027007 на суму 618,20 грн., від 12.02.2014р. № VF 14026822 на суму 6093,06 грн., від 17.02.2014р. № VF 14029885 на суму 507,56 грн., від 17.02.2014р. № VF 14030111 на суму 824,76 грн., від 19.02.2014р. № VF 14031596 на суму 6 367,95 грн., від 19.02.2014р. № VF 14031597 на суму 85,50 грн., від 19.02.2014р. № VF 14031598 на суму 136,81 грн., від 19.02.2014р. № VF 14031600 на суму 469,71 грн., від 19.02.2014р. № VF 14031601 на суму 35,21 грн., від 20.02.2014р. № VF 14032509 на суму 1 500,57 грн., від 20.02.2014р. № VF 14032799 на суму 2 261,09 грн., від 20.02.2014р. № VF 14032800 на суму 219,36 грн., від 24.02.2014р. № VF 14035090 на суму 2 294,84 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036624 на суму 1 961,36 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036625 на суму 152,16 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036743 на суму 2 135,80 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036728 на суму 1 206,02 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036729 на суму 171,70 грн., від 26.02.2014р. № VF 14036825 на суму 2 297,69 грн. (а.с.16-45). Всі ці накладні було підписано відповідачем та скріплено відбитком печатки відповідача без будь-яких зауважень та/або заперечень.

За текстом позовної заяви стверджується про те, що за станом на дату подання до господарського суду позову, за яким порушено провадження у даній справі, відповідачем здійснено часткову, у сумі 1 007,84 грн., оплату вказаного товару. Однак відповідні докази у матеріалах справи відсутні. Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не заперечується факт здійснення ним такої часткової, у розмірі 1007,84 грн., оплати товару позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір таких процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару загальною вартістю 29339,35 грн. підтверджується наданими позивачем суду видатковими накладними (а.с.16-45).

З урахуванням наведених норм закону, положень п. 6.1. договору (при здійсненні оплати товару з відстроченням платежу, строк здійснення оплати товару вказується позивачем у видатковій накладній на товар, а перебіг такого строку починається від дати поставки товару), а також, дат поставки товару та умов оплати товару (відстрочка платежу терміном від 7 до 30 днів), які вказано у наданих позивачем до суду видаткових накладних (а.с.16-45), зобов'язання з оплати товару загальною вартістю 29 339,35 грн., який відповідач отримав від позивача згідно з договором на підставі цих накладних, є простроченими відповідачем.

Заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача, саме, 28 331,51 грн. заборгованості з оплати товару, а не 29 339,35 грн. повної загальної вартості товару, об'єктивно, не ущемляє інтересів та не порушує прав відповідача. Доказів іншого відповідачем не надано.

За обліком позивача станом на час розгляду судом даної справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару за договором становить 21331,51 грн. Й, відповідно, після зменшення позивачем згідно з письмовою заявою (вх.№ 7975/14 від 23.07.2014р.) розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати товару на 7000,00 грн., яку прийнято судом, розмір позовних вимог в цій частині становить 21331,51 грн.

21331,51 грн. = 29339,35 грн. (загальна вартість товару) - 1007,84 грн. (сума часткової оплати товару, яку здійснено до подання позову до суду) - 7000,00 грн. (сума часткової оплати товару, яку здійснено після подання позову до суду)

Проте, як встановлено, судом під час розгляду даної справи відповідач, фактично, сплатив у загальній сумі 9000,00 грн. на погашення заборгованості перед позивачем з оплати товару за договором платіжними дорученнями від 14.07.2014р. № 459 на суму 1000,00 грн., від 16.07.2014р. № 466 на суму 1000,00 грн., від 18.07.2014р. № 471 на суму 1000,00 грн., від 21.07.2014р. № 480 на суму 4000,00 грн., від 23.07.2014р. на суму 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, вказано, що припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням наведених роз'яснень провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору. Після цього розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару становить 19331,51 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості з оплати товару за договором в розмірі 19331,51 грн. або ж доказів сплати цієї заборгованості повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у сумі 19331,51 грн.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, які нараховано на суму заборгованості з оплати товару 28331,51 грн. Тобто, на суму заборгованості відповідача за договором з оплати товару, яка мала місце, за обліком позивача, за станом на дату подання до господарського суду позову, за яким порушено провадження у даній справі.

Нарахування відповідачеві процентів за користування чужими грошовими коштами відповідає положенням п. 10.4. договору та ст. 536, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, а також, узгоджується з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору. Виконаний позивачем розрахунок суми вказаних процентів, який містить у собі позовна заява, судом перевірено та встановлено, що цей розрахунок є правильним.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів сплати 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 666,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач у червні 2014 року подав до господарського суду позовну заяву з вимогами про стягнення 33997,81 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1218,00 грн. Таким чином, у відповідності до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання вказаної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у сумі 1827,00 грн. Такий саме за розміром судовий збір підлягає сплаті й за подання до господарського суду у 2014 році позовних заяв з вимогами про стягнення 26 997,81 грн. (розмір позовних вимог згідно з заявою позивача вх.№7975/14 від 23.07.2014р. про зменшення розміру позовних вимог) та про стягнення 24 997,81 грн. (розмір позовних вимог після припинення судом провадження у справі в частині вимог про стягнення 2000,00 грн. заборгованості з оплати товару).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітомед ЛТД" (місцезнаходження: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Миколи Букіна, буд.36, кв.18; ідентифікаційний код юридичної особи 21285975; п/р26005011105651 в АТ "Укрексімбанк" м. Херсон, МФО 352639) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.18-а; ідентифікаційний код юридичної особи 21642228; п/р26003012817821 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) 19331 (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 51 коп. заборгованості з оплати товару, 5666 (п'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 30 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.08.2014р.

Суддя К.В. Соловйов