Рішення № 40380759, 01.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2014 р. Справа № 911/3494/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД»

до Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

про стягнення 38138,40 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Галушко І.А., доруч. № 878 від 01.09.2014 р.

Обставини справи:

Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач) про стягнення 38138,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем 16.12.2013 р. договору № 13153 на виконання проектних робіт, згідно якого ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» зобов'язувалося виконати роботи, а відповідач - прийняти їх та здійснити своєчасну оплату.

Згідно умов вказаного договору позивач виконав роботи, які відповідачем були прийняті, однак не були оплачені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 38138,40 грн. заборгованості за виконані роботи, а також 1827,00 грн. судового збору.

У судове засідання 01.09.2014 р. представник позивача не з'явився.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.09.2014 р. надав суду пояснення б/н, б/д (вх. № 17866/14 від 01.09.2014 р.), відповідно до яких Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації визнає суму основної заборгованості в повному обсязі за договором № 13153 від 16.12.2013 р. станом на 28.08.2014 р. в сумі 38138,40 грн.

Поряд з цим відповідач зазначив, що на виконання умов договору № 13153 від 16.12.2013 р. було підготовлено платіжне доручення № 14 від 25.12.2013 р. для оплати робіт, виконаних позивачем за вказаним вище договором, за рахунок субвенційних коштів Білогородської сільської ради, але кошти не були проведені Управлінням державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області.

Керуючись Бюджетним кодексом України та наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», обслуговування коштів місцевих бюджетів, в тому числі і відповідача, здійснює Управління Державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Відповідно до чинного законодавства України оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних (аналітичних) рахунків шляхом проведення платежів з цих рахунків. Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів казначейства їх зобов'язань та фінансових зобов'язань та залишків коштів на аналітичних рахунках розпорядників, крім власних надходжень розпорядників (спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші власні кошти), за кодами економічної класифікації. Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпорядників коштів та зареєстровані зобов'язання і фінансові зобов'язання, які підтверджують цільове направлення коштів. Органи казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні доручення і підтвердні документи на здійснення видатків.

За твердженням відповідача, затримка по оплаті пов'язана з ненадходженням субвенційних коштів від Білогородської сільської ради для перереєстрування відповідної заборгованості. Водночас, у разі надходження субвенційних коштів Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації зобов'язується у найкоротший термін перерахувати заборговані кошти у розмірі 38138,40 грн. на користь позивача.

У судовому засіданні 01.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

16.12.2013 р. між Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» (виконавець) та Управлінням освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (замовник) було укладено договір № 13153 на виконання проектних робіт, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає та сплачує, а виконавець відповідно до умов договору бере на себе зобов'язання виконати за кодом 71.11.1 Плани та креслення архітектурні «Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010» наступні проектні роботи: Містобудівний розрахунок реконструкції загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (далі - роботи).

Згідно з п. 2.1 договору ціна робіт за цим договором визначається на підставі кошторису, який є додатком до цього договору.

У відповідності з п. 2.2 договору, за виконані передбачені п. 1.1 договору роботи замовник сплачує виконавцю 38138,40 грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що після завершення виконання робіт замовником проводиться розрахунок за виконані роботи протягом 5 банківських днів з моменту їх прийняття шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 38138,40 грн.

Джерело фінансування - місцевий бюджет Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.2 договору виконавець передає замовнику по накладній виконані роботи.

У відповідності з п. 3.4 договору виконані роботи замовник отримує за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50, кім. 201. Одночасно з виконаними роботами виконавець передає замовнику акти здачі-прийняття робіт.

Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» та Управлінням освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області було підписано додаток № 3 до договору № 13153 на виконання проектних робіт, відповідно до якого було встановлено повну вартість робіт в сумі 38138,40 грн.

На виконання умов договору № 13153 від 16.12.2013 р. позивачем було виконано роботи на загальну суму 38138,40 грн., що підтверджується актом № 1 здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 13153, а також накладною № 506, переданими відповідачеві 18.12.2013 р.

ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» було надіслано на адресу Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області лист № 506 від 15.07.2014 р., відповідно до якого позивач просив відповідача протягом 5 банківських днів з моменту отримання даного листа погасити заборгованість за виконані роботи за договором № 13153 від 16.12.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи за договором № 13153 на виконання проектних робіт від 16.12.2013 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Натомість, як вбачається з пояснень б/н, б/д (вх. № 17866/14 від 01.09.2014 р.), адресованих суду, відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 38138,40 грн. та позов у даній справі у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 13153 на виконання проектних робіт від 16.12.2013 р. в сумі 38138,40 грн., визнання позову відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення погашення заборгованості за вказаним вище договором не береться судом до уваги, оскільки згідно з приписами ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 і відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для врахування господарським судом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 57-А, код 02143703) на користь Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» (03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50, код 02497683) - 38138 (тридцять вісім тисяч сто тридцять всім) грн. 40 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.09.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна