Рішення № 40380640, 02.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2014 р.

Справа № 903/762/14

за позовом Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ

до відповідача: управління будівництва та інвестицій «Будінвест», м. Нововолинськ

про стягнення 12 187,82грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Коваль О. М.

.

Представники сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - комунальне підприємство «Нововолинськтепло-комуненерго» житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради м. Нововолинськ звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою до відповідача управління будівництва та інвестицій «Будінвест», м. Нововолинськ, в якій просить стягнути 12,187,82 грн, з яких: 10 352,87 грн. –сума основної заборгованості, 1 089,99грн.- збитки завданні інфляційними процесами,172,09грн. – 3% річних, 572,87грн. – пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданої теплової енергії згідно договору на відпуск теплової енергії №77 від 01.11.2008р.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2014р. було порушено провадження у справі.

28.08.2014 року від відповідача на адресу суду було надіслано клопотання, в якому відповідач стверджує, що отримавши позовну заяву 26.08.2014 року останнім було перераховано фактичний борг в сумі 10 352,87грн.

Виходячи з цього відповідач наполягає на припиненні провадження у справі, оскільки позивач до подання позовної заяви не надіслав претензії, щодо заборгованості.

Також у вищенаведеному клопотанні відповідач просить приймати рішення без їхньої присутності.

До початку розгляду справи по суті 02.09.2014 року представником позивача була надіслана заява № 464/3-03 про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив

наступне:

01.11.2008р. між КП "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради (виконавець) та управлінням будівництва та інвестицій «Будінвест», м. Нововолинськ (споживач) було укладено договір №77 від 01.11.2008 року на відпуск теплової енергії.

Згідно договору №77 від 01.11.2008року виконавець зобов’язався відпускати споживачу теплову енергію, а споживач - своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Оплата здійснюється не пізніше 25 числа за поточний місяць щомісячно протягом опалювального періоду (п. 5 договору).

У період з 26.10.2013р. по 26.07.2014р. нараховано плату за опалення в сумі 12 384,58 грн., з яких відповідач станом на 8 серпня 2014 року сплатив-2 031,71грн..

Виходячи з вищенаведеного загальна заборгованість на момент звернення до суду становить 10 352,87грн.

Тарифи на послуги були затверджені рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради "Про тарифи на послуги з централізованого опалення для бюджетних установ та інших споживачів" № 9 від23.01.2014р.

В силу ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час провадження у справі відповідачем сплачено 10 352,87грн. заборгованості, що стверджується платіжними дорученнями №79 від та № 80 від 26.08.2014р призначення платежу - оплата за послуги опалення.

В частині стягнення 10 352,87 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем заборгованості після звернення кредитора з позовом до суду).

Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За період з листопада 2013 року по 31 липня 2014 року відповідачу нараховано збитків завданих інфляційними процесами в сумі 1 089,99грн.

Згідно п. 11.1 договору №77 від 01.11.2008року у разі порушення споживачем терміну внесення платежів стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 572,87 грн. за період з 26.11.2013р. по 22.05.2014р.

Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення пені в розмірі 572,87,грн. за період з 26.11.2013р. по 22.05.2014р. є підставною та підлягає до задоволення згідно ст.230-232 ГК України та договору № 77 від 01.11.2008 року.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

Позивачем нараховано відповідачу 179,09 грн. 3% річних за період з 26.10.2013р. по 08.08.2014р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 179,09грн. 3% річних, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, сплата основного боргу здійснена після звернення з позовом до суду, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 193, 230-232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.11 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з управління будівництва та інвестицій «Будінвест» (45400,м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 51, корпус 1, код 30230038) на користь комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради (45400 м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, код ЄДРПОУ 00185382) 1089,99грн.- суму збитків завданих інфляційними процесами, 172,09 грн.- 3% річних, 572,87грн.-пені, а також 1 827,00 грн. – суму судового збору

3. Провадження у справі в частині стягнення 10 352,87грн. боргу припинити.

Суддя П. Р. Слободян