Постанова № 40380423, 03.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1870/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

позивача: Бурка В.Р., Кухар Ж.М.

відповідача: Бабія Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП Агрофірма «Лани Поділля» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПП Агрофірми «Лани Поділля», за наслідками якої складено акт № 221/2204/31576351 від 11.04.2014р. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, співробітниками Вінницької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПП Агрофірми «Лани Поділля», наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 221/2204/31576351 від 11.04.2014р.

Камеральною перевіркою виявлено заниження ПП Агрофірмою «Лани Поділля» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2014 року в сумі 150 000 грн., та заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150 000 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 225 000 грн., з них, за основним платежем - 150 000 грн., за штрафними санкціями - 75 000 грн.

В ході проведення перевірки показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючим встановлено, що на порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.68 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за № 1490/20228, ПП Агрофірмою «Лани Поділля» занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 150 000 грн.

Заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість відбулося, на думку податкового органу, внаслідок порушення позивачем п. 192.1, п. 192. ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в зв`язку з включенням до Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року зі знаком «мінус» податкову накладну та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які підлягають реєстрації та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору поставки від 17.12.2013 року № 294, укладеного між ПП Агрофірмою «Лани Поділля» (Продавець) та ФГ «Кошланське» (покупець), позивачем 18.12.2013 року виписано податкову накладну № 42 на поставку селітри аміачної вапнякової українського виробництва на суму 900 000 грн., у т.ч. ПДВ 150 000 грн.

В зв`язку з невиконанням договору поставки, позивачем складено розрахунок № 32 від 07.02.2014р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18.12.2013р. № 42, згідно якого сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту становить 150 000 грн.

В подальшому, відкоригована сума податкових зобов`язань з ПДВ, а саме 150 000 грн., була включена позивачем до Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року зі знаком «мінус».

При цьому позивач не заперечував того факту, що вказані податкова накладна та розрахунок коригування сум податку на додану вартість ним не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 192 ПК України передбачені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Так, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З аналізу даної норми слідує, що відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ за якою підлягає коригуванню, виключає право покупця включення даних сум ПДВ до податкового кредиту. При цьому, в даному випадку, відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки податкова накладна від 18.12.2013р. № 42 не була зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, у ПП Агрофірми «Лани Поділля» були відсутні підстави для виключення зазначеної у ні суми податку на додану вартість із свої податкових зобов`язань, а тому, на думку суду першої інстанції, Вінницькою ОДПІ правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014р. Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, і звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 13), відповідальність була покладена на позивача за нібито порушення ним вимог п. 200.2 ст. 200, п. 192.3 ст. 192, п. 201.10. ст. 201 ПК України. Разом із тим аналіз змісту зазначених статей не дає підстав для висновку, що дії позивача в даному випадку містять ознаки порушення вимог податкового законодавства, про які зазначає відповідач. Пунктом 192.1. ст. 192 ПК України визначено, що у випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. В ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна податкова накладна №42 дійсно не була зареєстрована в Реєстрі податкових накладних, що сторонами не заперечувалось. В подальшому у зв'язку з відсутністю факту поставки товару за укладеним договором позивачем добросовісно, на виконання вимог податкового законодавства було проведено відповідне коригування суми податкового кредиту, відтак дії позивача не призвели до порушень, на які посилається податковий орган. Представник відповідача в судовому засіданні на запитання суду не зміг пояснити, якою законодавчою нормою передбачена відповідальність платника податків у разі відсутності факту реєстрації зменшення податкових зобов'язань платника податку.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись вимогами ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України всі понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003982204 від 06.05.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Агрофірма "Лани Поділля" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 6750 (шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "08" вересня 2014 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.