Постанова № 40380353, 21.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 серпня 2014 р. № 820/14520/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Приватного підприємства "Володимир"

про

надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Володимир" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 234965,59 грн. за рахунок майна Приватного підприємства “Володимир” (адреса: вул. Горького, буд. 136, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська область, 62472; код ЄДРЮО та ФО-П - 32943413), що перебуває у податковій заставі.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно звітних даних відповідача та облікових даних податкового органу відповідач має податковий борг перед бюджетом з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, податку на прибуток приватних підприємств та земельного податку з юридичних осіб, у відповідача відсутні кошти на розрахункових рахунках в банківських установах, а тому позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від представників сторін не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Відповідно до Витягу від 29.07.2014 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство “Володимир” (код ЄДРПОУ 32943413) зареєстроване як юридична особа з 18.05.2004 року, перебуває у стані припинення за рішенням засновників з 18.09.2013 року, відомості про припинення юридичної особи відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 62472, Харківська обл., Харківський район, м.Мерефа, вул. Горького, буд. 136.

Відповідач перебуває на податковому обліку у Харківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з 21.05.2004 року за №3152 (відповідно до довідки від 02.03.2007 року №168).

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи :

- копію корінця податкової вимоги № 39-15 форми «Ю» від 08.08.2013 року з доказами її вручення уповноваженій особі відповідача;

- копію Акту планової виїзної перевірки Приватного підприємства “Володимир” №1814/220/32943413 від 26.10.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0002732300 від 13.12.2013 року з доказами їх вручення уповноваженій особі відповідача;

- копію податкової декларації з плати за землю від 25.01.2013 року;

-копію податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9087445674 від 11.02.3013 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з таких положень норм права.

Згідно з п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суми податкових зобов'язань, визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, в силу приписів п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій.

Відповідно до положень п. 56.15. ст. 56 ПК України, суми грошових зобов’язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються платником податків, вважаються неузгодженими. Відповідно, у разі неоскарження податкових повідомлень-рішень , визначені у них суми грошових зобов’язань вважаються узгодженими та такими, що підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно ст. 61 ПК України органи державної податкової служби здійснюють, зокрема, контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. е) п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем 08.08.2013 року винесено рішення про опис майна у податкову заставу №1/20-23-15.03 на підставі вимог ст. 89 Податкового кодексу України, на підставі якого податковим органом складено акт опису майна №2 від 27.08.2013 року.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 09.10.2013 року встановлено, що майно відповідача згідно акту опису майна №2 від 27.08.2013 року знаходиться в податковій заставі, звернення стягнення не зареєстровано.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Володимир" про стягнення податкового боргу, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі №820/10617/13-а позовні вимоги задоволено.

В подальшому до банківських установ позивачем направлено інкасові доручення (розпорядження) № 1297-25 від 21.07.2014 року, №1300-25 від 24.07.2014 року, №1299-25 від 23.07.2014 року, №1298-25 від 22.07.2014 року, №1292-25 від 21.07.2014 року, №1301-25 від 25.07.2014 року, №1294-25 від 23.07.2014 року, №1293-25 від 22.07.2014 року, №1295-25 від 24.07.2014 року, №1296-25 від 25.07.2014 року, які повернуті банком без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.

У зв’язку з наявністю у відповідача непогашеної узгодженої суми податкового зобов’язання позивачем було винесено податкову вимогу № 39-15 форми «Ю» від 08.08.2013 року.

З моменту направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг існував, не припиняючись, що вбачається з облікової картки відповідача, у зв’язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Відповідачем своєчасно не виконано податкових зобов'язань, а саме не сплачено самостійно задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку та авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств та за податковим повідомленням-рішенням, яке у судовому порядку не оскаржувалось.

Спірна сума заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом, а також докази відсутності коштів на розрахункових рахунках відповідача.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перебування юридичної особи відповідача у процесі припинення не звільняє його від обов’язку виконати покладені на нього законом зобов’язання щодо погашення податкового боргу у розумінні ст. 38 Податкового Кодексу України, при цьому особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України відповідно до пп.97.4.1 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Володимир" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 234965.59 грн., (двісті тридцяти чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять грн., 59 коп.,) за рахунок майна Приватного підприємства "Влодимир" (адреса: вул. Горького, буд. 136, м. Мерефа, Харківський р-н. Харківська область, 62472; код ЄДРЮО та ФО-П - 32943413) що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.