Ухвала суду № 40379545, 03.09.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року справа №805/3684/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.,

судді: Шальєва В.А.,

Яковенко М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/3684/14 за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремлемного підрозділу «Шахта Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/3684/14 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (ідентифікаційний код 23336854) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій, призначених за Списком № 1, за січень-лютий 2014 року в сумі 1 626 866 (один мільйон шістсот двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 95 копійок. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (т.4 арк.справи 7-10)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 13,14).

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Селидівської міської ради 06 червня 2005 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 276 102 0097 000226.

В структуру ДП «Селидіввугілля» входить низка відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, в тому числі Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621568).

Вказані обставини встановлені на підставі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 7-22-655 (том 3, а.с.216), а також даних інформаційного ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (том 2, а.с.217-221).

З 23 червня 2005 року Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» перебуває на обліку в УПФУ як страхувальник за реєстраційним номером № 05-47-01-0992, що підтверджується відомостями з Реєстру страхувальників ДРСС (том 3 а.с.213-214).

Територіальні органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсії за віком колишнім працівникам Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», призначеної на пільгових умовах за Списком № 1 (том 1 а.с.4-17, том 2, а.с.172-250, том 3, 1-14).

Наявність у вказаних осіб права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 підтверджена протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії (том 1 а.с.18-250, том 2 а.с.1-170, том 3 а.с.243).

В період з січня по лютий 2014 року територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а позивач надсилав їх на адресу відповідача (том 3 а.с.16-210). Вказані розрахунки страхувальник отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 3 а.с.15, 101), проте відшкодування витрат не здійснив.

Невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій мало наслідком виникнення заборгованості за січень-лютий 2014 року, яка за даними позивача становить 1 660 078,41 грн. (том 2 а.с.172-250, том 3 а.с.1-14).

Акт звірки № 02-57/1/59 від 19 лютого 2014 за спірний період посадовими особами відповідача підписаний без зауважень (том 2 а.с.171).

Наявність у страхувальника заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, стягнення якої є предметом спору по справі, за січень-лютий 2014 року в сумі 1 660 078,41 грн., підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника (том 3 а.с.242).

Як встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій, на адресу Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» позивач надсилав розрахунки не лише щодо цього підрозділу, а також щодо Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання», про що свідчать супровідні листи від 10 січня 2014 року № 02-76/65 (том 3, а.с.16-19) та від 04 лютого 2014 року № 02-76/93 (том 3, а.с.102-106).

Так, у січні 2014 року на адресу Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, адресовані Відокремленому підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання», від 09 січня 2014 року № 02-75/2401 на суму 18 424,08 грн. (том 3 а.с.30-32). В лютому 2014 року - розрахунки від 04 лютого 2014 року № 02-75/234 на суму 7,25 грн., від 04 лютого 2014 року № 02-75/235 на суму 14 780,13 грн. (том 3 а.с.125-128).

На підставі наказів Міністерства вугільної промисловості України від 18 червня 1996 року № 261 та Селидівського виробничого об'єднання з видобутку вугілля Міністерства вугільної промисловості від 01 серпня 1996 року № 76 створені державні підприємства у складі виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Селидіввугілля», а саме «Шахта «Курахівська» на базі структурної одиниці шахтоуправління «Курахівське» цього ж об'єднання - шахти «Курахівська»; «Шахта «Гірник» на базі структурної одиниці шахтоуправління «Курахівське» цього ж об'єднання - шахти «Гірник» (том 3 а.с.245а-246а).

Відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 1996 року № 116 «Про структурну перебудову у вугільній промисловості» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року № 521, на виконання наказу Міністерства вугільної промисловості України від 30 грудня 1996 року № 667 «Про створення державної холдингової компанії «Селидіввугілля», Державною холдинговою компанією «Селидіввугілля» виданий наказ від 28 січня 1997 року за № 5.

П.5 наказу від 28 січня 1997 року № 5 передбачав ліквідацію структурної одиниці виробничого об'єднання «Селидіввугілля» Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання.

Згідно з п.10 наказу від 28 січня 1997 року № 5 правонаступником Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання з фінансових зобов'язань визначена «Шахта «Гірник» (том 3 а.с.247).

Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об'єднання «Селидіввугілля» ліквідоване 28 січня 1997 року, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Донецькій області від 18 листопада 2009 року № 14/4-23/822 (том 3 а.с.248).

На підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 16 березня 2000 року № 93 ліквідоване державне підприємство по видобутку вугілля «Шахта «Гірник», правонаступником «Шахти «Гірник» визначена державна компанія «Укрвуглереструктуризація» (том 3 а.с.247а).

Під час розгляду адміністративної справи № 805/2368/14 судами першої та апеляційної інстанції зроблений висновок про відсутність правонаступництва між ДП «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» та Управлінням по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання, про що свідчать постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року (том 3 а.с.236-238) та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року (том 4 а.с.3-5).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, судам як першої, так апеляційної інстанцій, не надані.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, (постанови від 5 червня 2012 року у справі № 21-167а12, від 10 липня 2012 року у справі № 21-205а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-294а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-293а12, від 05 листопада 2013 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2013 року у справі № 21-386а13, від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13 тощо), якими визначено наступне.

П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Крім того, невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

За змістом п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058- IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст..28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз.5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст.13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст.14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV у контексті ст.14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону № 1788-XII.

Колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу відокремленого підрозділу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, страхувальник вказані розрахунки отримав, однак відшкодування витрат не здійснив.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог УПФУ про стягнення з ДП «Селидіввугілля» відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 колишнім працівниками Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська», за період січень - лютий 2014 року в сумі 1 626 866,95 грн., оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати вказані витрати.

Визнання відповідачем позову в цій частині позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог УПФУ в частині стягнення з ДП «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - лютий 2014 року в сумі 33 211,46 грн., оскільки вказані витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій колишнім працівниками Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об'єднання «Селидіввугілля», ліквідованого 28 січня 1997 року.

Відповідач не є правонаступником Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об'єднання «Селидіввугілля», а тому підстави для покладання на нього обов'язку відшкодувати фактичні витрати територіальних органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам цього підрозділу відсутні.

Аналогічний висновок зроблений судами першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду справи № 805/2368/14.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/3684/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/3684/14 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді В.А. Шальєва

М.М.Яковенко