Рішення № 40379446, 01.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10758/14 01.09.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк»

до Публічного акціонерного товариства «Діві Банк»

про стягнення 880760 доларів США 22 центи.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Нужняк С.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Демарк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Діві Банк» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 880760 доларів США 22 центи за Договором про відкриття та обслуговування мультивалютного кореспондентського рахунку банку-резидента України № 24122013 від 24.12.2013.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Представники Відповідача в судові засідання не з'являлися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та отримувалися Відповідачем, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень.

А відтак, з огляду що судом були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, то будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на Відповідача.

Додатково суд зауважує, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду або направити поштою чи кур'єром.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суду не доведено, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Клопотання Відповідача про призначення колегіального розгляду справи судом розглянуто та відхилено, оскільки Відповідачем не обгрунтвоано перед судом, яка саме «специфіка банківської діяльності» та «особливості та суб'єктивізм економічних розрахунків» так ускладнюють розгляд справи або потребують вивчення такого обсягу матеріалів, що це ускладнює розгляд справи настільки, що необхідним є залучення додатково двох суддів. І також заявником не обгрунтвоано, в чому на його думку полягає неоднозначність тлумачення норм законодавства з банківської діяльності та здійснення міжбанківських операцій, що для їх оцінки також необхідно залучення ще двох суддів. А одна лише суб'єктивна думка Відповідача належним обґрунтуванням та підставою для призначення колегіального розгляду справи не є.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та у відповідності до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 між Позивачем (Кореспондент) та Відповідачем (Банк) було укладено Договір № 24122013 про відкриття та обслуговування мультивалютного кореспондентського рахунку банку-резидента України (Договір), за умовами якого Банк відкрив Кореспонденту кореспондентський рахунок та зобов'язався вести його обслуговування у відповідності до положень Договору та норм чинного законодавства.

Додатковими договорами № 1 від 07.04.2014 та № 2 від 16.05.2014 до Договору вносились зміни.

Так, за умовами Договору на Рахунок Кореспондента зараховуються грошові кошти, призначені Кореспонденту та його клієнтам, без додаткових розпоряджень Кореспондента за операціями, що не заборонені законодавством України. При цьому, Банк не пізніше робочого дня, наступного за днем здійснення операцій по Рахунку, Узгодженими каналами зв'язку направляє Кореспонденту виписку з рахунку. Виписка вважається підтвердженою, якщо Кореспондент не надав Банку свої зауваження протягом 3 (трьох) днів з дня передачі виписки.

За користування Банком грошовими коштами, що знаходяться на Рахунку, він сплачує на користь Кореспондента проценти. Процентна ставка встановлюється Банком самостійно. Банк нараховує проценти щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця за фактичну кількість календарних днів місяця на суму залишку на Рахунку. Відповідно до листа від 31.03.2014 № 2014/03/31-1/1 Банк повідомив Кореспондента про встановлення процентної ставки по залишках коштів на кореспондентському рахунку в доларах США з 01 квітня 2014 року в розмірі 13% річних при умові, що фактична сума залишку на Рахунку становить 100000 доларів США і вище.

Залученими до матеріалів справи виписками по рахунку підтверджується, що станом на 24.04.2014 на Рахунку обліковувалася сума 416,67 доларів США та в цей же день на кореспондентський рахунок була зарахована сума 849259,57 доларів США.

При цьому, за період користування коштами з 31.03.2014 по 29.04.2014, Банком 05 травня 2014 року на кореспондентський рахунок Кореспондента була перерахована сума процентів в розмірі 2147,79 доларів США. Відтак, загальна сума коштів на Рахунку в Банку склала 851824,03 доларів США, що підтверджується випискою з Рахунку від 05.05.2014.

За умовами п. 3.5 Договору Банк зобов'язався виконувати операції по рахунку Кореспондента протягом операційного часу, виключно в межах залишку коштів по цьому Рахунку, на підставі розрахункових документів, які надаються до Банку безпосередньо уповноваженою особою Кореспондента та/або у формі розрахункових документів, що передаються Узгодженими засобами зв'язку, форма та порядок оформлення яких визначаються законодавством України та міжнародними банківськими стандартами.

Матеріалами справи підтверджується отримання Банком від Кореспондента за період з 24.04.2014 по 26.05.2014 15 (п'ятнадцять) свіфтових повідомлень про перерахування коштів з кореспондентського рахунку, які Банком виконані не були ані після отримання у встановлений Договором та законодавством строк, та залишаються невиконаними на даний час. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Усупереч умовам Договору Банк також не повідомляв Кореспондента про причини невиконання розрахункових документів (свіфтових повідомлень).

А відтак, заявлені позовні вимоги про примусове стягнення з Банку (Відповідача) належних Кореспонденту (Позивачу) коштів в сумі 851824,03 доларів США, які Банк протиправно не перераховує за вказівками власника та повертає власнику, згідно зі статтями 525, 526, 1073 ЦК України та 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, виходячи з положень статтей 610, 611, 612 та 1073 ЦК України, Банк є порушником зобов'язання з виконання доручень Кореспондента про перерахування коштів, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором та законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 28936,19 дол. США пені відповідно до ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та на підставі пункту 7.2 Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обгрунтованих заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та санкцій Відповідачем суду надано не було, і так само не було спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач, а тому заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Також, беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 01.09.2014 офіційний курс НБУ (http://www.bank.gov.ua) становить 1311,4112 грн. за 100 доларів, а відтак:

- 851824,03 доларів США заборгованості - 11170915,73 грн.;

- 28936,19 доларів США пені - 379472,44 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Діві Банк» (м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5 літ. А; ідентифікаційний код 37572263) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк» (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28; ідентифікаційний код 19357516) 851824 (вісімсот п'ятдесят одну тисячу вісімсот двадцять чотири) долари США 03 центи заборгованості, 28936 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять шість) долари США 19 центів пені, а також 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.