Постанова № 40379094, 26.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р. Справа № 804/11671/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ТОВ «Охорона-Рівне» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідача) в якому просило суд:

- визнати дії Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у винесенні податкового повідомлення-рішення № 0001761500 від 17.07.2014 року протиправними;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001761500 від 17.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.04.2014 року № 36/04-83-22-01/32682881 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Охорона-Рівне» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.12 року по 31.12.13 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року. Вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем прийнято з порушенням вимог п. 86.8 ст. 86 ПК України, тобто з порушенням строку його прийняття та без урахування вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України. Крім того, позивач стверджує, що обставини проведення перевірки викладені у акті не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки господарські правовідносини позивача з його контрагентами підтверджуються належним чином складеними та оформленими первинними документами: рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, Тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Охорона-Рівне» 18.09.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Рівненської міської ради, перебуває на обліку в Криворізькій північній ОДПІ та є платником податку на додану вартість,

Судом встановлено, що з 14.03.2014 року по 17.04.2014 року відповідно до плану-графіка планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на підставі наказу про проведення планової виїзної перевірки, виданого Криворізькою північною ОДПІ, згідно з п. 75.1 ст. 75, ст. ст. 77, 81, 82 ПК України, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Охорона-Рівне» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки, Криворізькою північною ОДПІ складено акт № 36/04-83-22-01/32682881 від 18.04.2014 року.

У ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Охорона-Рівне» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, встановлено:

- порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 939 402 грн., а саме за 4 квартал 2012 року на суму 1 197 402 грн., за 2013 рік на суму 472 000,00 грн.

Отже, податковий орган вважає, що ТОВ «Охорона-Рівне» неправомірно віднесло до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати по придбаним товарам (послугам), які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту придбання робіт від ПП «Перспектива 2008», ПП «Пластметсервіс», ПП «Полтаваавтотрейдсервс», ПП «Техінвест Д», ТОВ «Лідер», ТОВ «Майсвіт», ТОВ «Інтернафта», ТОВ «Опт Юніторг», ТОВ «Тріотекс», чим завищено витрати на загальну суму 9 607 174, 434 грн.

Акт перевірки вручено представникам підприємства 18 квітня 2014 року.

За наслідками акту перевірки, Криворізькою північною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року за № 0001761500 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 909 103,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 939 402,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 969 701,00 грн.

Проте, згідно п. 86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Однак, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом 17 липня 2014 року, тобто за закінченням строку прийняття такого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, податковий орган діяв не в порядку та не у спосіб, встановлений податковим законодавством України, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0001761500, яким ТОВ «Охорона-Рівне» донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 2 909 103,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 939 402,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 969 701,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст. 61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами ПК України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, згідно акту перевірки № 36/04-83-22-01/32682881 від 18.04.2014 року ТОВ «Охорона-Рівне» за період з 01.10.12 року по 31.12.13 року мало господарські відносини з ПП «Перспектива 2008», ПП «Пластметсервіс», ПП «Полтаваавтотрейдсервіс», ПП «Техінвест Д», ТОВ «Лідер», ТОВ «Майсвіт», ТОВ «Інтернафта», ТОВ «Опт Юніторг», ТОВ «Тріотекс».

Під час судового розгляду встановлено, що між ТОВ «Охорона-Рівне» та ПП «Перспектива 2008» укладено договір про надання послуг № 68/посл від 01.09.2012 року.

За умовами договору ПП «Перспектива 2008» надано послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, сторони вимог один до одного не мають.

Також, ТОВ «Охорона-Рівне» уклало договір № 3 від 03.09.2012 року про надання послуг з ПП «Техінвест Д».

Відповідно до умов якого, ПП «Техінвест Д» надавались послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

Крім того, 31.10.2012 року між ТОВ «Охорона-Рівне» та ПП «Техінвест Д» укладено договір № 31/10 про надання послуг з організації та розширенню ринку послуг пов'язаних з діяльністю ТОВ «Охорона-Рівне».

За умовами договору, ТОВ «Охорона-Рівне» (замовник) доручає ПП «Техінвест Д» (виконавцю) надати послуги по організації та розширенню ринку послуг, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Охорона-Рівне».

Виконавець надає наступні рекламні, інформаційні та маркетингові послуги:

- моніторинг потреб попиту;

- рекомендації по розширенню охоронних видів послуг;

- розповсюдження інформації про замовника та про його послуги.

Фактичне виконання послуг, згідно умов договору, фіксується актами їх приймання. Послуга вважається наданою при складанні акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

ТОВ «Охорона-Рівне» укладено договір № 108 від 01.08.2012 року про надання послуг з ПП «Полтаваавтотрейдсервіс».

Згідно якого ПП «Полтаваавтотрейдсервіс» надавало послуги по розробці, , обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

Також, між ТОВ «Охорона-Рівне» та ТОВ «Лідер» укладено договір № 14 від 30.07.2012 року про надання послуг.

За умовами договору ТОВ «Лідер» надано послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

Крім того, ТОВ «Охорона-Рівне» 03.01.2013 року уклало з ТОВ «Лідер» договір №20 про надання послуг.

За умовами договору ТОВ «Лідер» надано послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог за цим договором один до одного не мають.

Між ТОВ «Охорона-Рівне» та ТОВ «Інтернафта» укладено договір №20 від 28.02.2013 року про розробку, обстеження та обслуговування охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

Також, ТОВ «Охорона-Рівне» уклало з ТОВ «ОПТ Юніторг» договір № 30/01 від 30.01.2013 року про надання послуг.

Відповідно до якого, ТОВ «ОПТ Юніторг» надавало послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням.

Між ТОВ «Охорона-Рівне» та ТОВ «Майсвіт» укладено договір №27/7 від 27.07.2012 року про розробку, обстеження та обслуговування охоронних систем.

За умовами договору ТОВ «Майсвіт» надано послуги по розробці, обстеженню та обслуговуванню охоронних систем.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, сторони вимог один до одного не мають.

Також, ТОВ «Охорона-Рівне» уклало договір з ТОВ «Тріотекс» за № 3/01-13 від 02.01.2013 року про надання послуг.

Згідно умов договору ТОВ «Тріотекс» (виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ «Охорона-Рівне» (замовника) надати послуги з промислового прання спецодягу, в порядку та на умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити такі послуги, в сумі та у строки, визначені договором.

На виконання умов договору виписано рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі прийняття робіт, що містяться у матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, всі рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт складені у відповідності вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис. Доказів зворотнього суду не надано.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року вже перевірявся Криворізькою північною ОДПІ під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Охорона-Рівне», за результатами якої складено акт № 242/22-01/32682881 від 23.01.2014 року. Дана перевірка проведена на підставі старшого прокурора Відділу процесуального керівництва прокуратури Дніпропетровської області від 01.11.2013 року.

Підпунктом 78.1.11. п.78.1. ст.78. ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9. статті 86 ПК України в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Якщо за результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти підтвердяться в обвинувальному вироку чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, тільки тоді може бути винесено податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, статус матеріалів перевірки та висновків органів державної податкової служби у кримінальній справі визначається кримінально-процесуальним законодавством та вони не можуть слугувати самостійним приводом для винесення податкових повідомлень-рішень.

Якщо за результатами розслідування кримінальної справи не буде підтверджено фактів порушення податкового законодавства, то результати податкової перевірки у кримінальній справі не можуть використовуватись для винесення податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, враховуючи, що планова перевірка ТОВ «Охорона-Рівне» проведена при попередньо проведеній позаплановій перевірці, до отримання судового рішення (вироку), у відповідача не було жодних правових підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем правомірність своїх дій не доведено.

Отже, суд не може вважати, що рішення відповідача є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Охорона-Рівне» про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з винесення податкового повідомлення-рішення № 0001761500 від 17.07.2014 року

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001761500 від 17.07.2014 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2 909 103,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Рівне» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна