Постанова № 40379043, 03.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 року 810/4876/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мазінського споживчого товариства до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мазінське споживче товариство до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 30 липня 2014 року №0007652202, рішення про застосування фінансових санкцій від 24 липня 2014 року №000054/10-17-22-03/20628479.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку господарської діяльності Мазінського споживчого товариства з питань дотримання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки складено акт від 03 липня 2014 року про результати фактичної перевірки №575/10-36-21/20628479 (далі - Акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення №0007502103 від 24 липня 2014 року та рішення про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24 липня 2014 року. Також 10 липня 2014 року було проведено іншу перевірку за результатами якої було складено акт №1287/1000/22/20628479 і виписане податкове повідомлення рішення №0007652202 від 30 липня 2014 року.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Вказує, що перевіркою встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями проводилась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних напоїв, а саме: під час перевірки виявлено факт реалізації горілки виробництва ТОВ «Златогор» «З перцем та медом» 0,5 л. 35% по ціні 24,90 грн. без марки акцизного збору за пляшку, тому за результатами перевірки винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої у розмірі 5000,00 грн. Крім того, встановлено, що реалізація даної пляшки було здійснено за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Також було встановлено, що під час реалізації вказаної пляшки настоянки «З перцем та медом» фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався, чим порушено вимоги ст. 1,2 ст.3 ЗУ №265/95-ВР від 06.07.95 року.

До того ж, іншою перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки в КОРО 1017001246Р/2 не забезпечено своєчасне, у день одержання, оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків за період з 07.07.2014 по 09.07.2014 на загальну суму продажу 2085,00коп , а сума в розділі 2 «Обігу руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8 відсутній запис про надходження готівкової виручки в сумі 2085,00 грн., тобто у встановленому законом порядку не оприбутковані в КОРО.

Представник позивача та представник відповідача, належним чином повідомлені, в судове засідання 03 вересня 2014 року не з'явилися.

03 вересня 2014 року позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24 липня 2014 року №000054/10-17-22-03/20628479, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання наданих податковому органу повноважень, 03 липня 2014 року посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі направлень на перевірку від 03.07.14 №1234 і №1235, проведено перевірку магазину Мазінського споживчого товариства, за результатами якої складено акт від 03.07.14 №575/10-36-21/20628479.

При здійсненні перевірки встановлено та зафіксовано в акті, факт реалізації одної пляшки настоянки «З перцем та медом» 0,5л., 35% об. виробництва ТОВ «Золотоношський лікеро-горілчаний завод «Златогор» 15.04.2013 року розливу по ціні 24,90 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.95р.(далі ЗУ № 481). Крім того ціна реалізації даної пляшки настоянки не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" №957 від 30.10.08р. (далі - Постанова КМУ № 957), а саме мінімальна ціна настоянки міцністю 35% об., та місткістю 0,5л. повинна становити 30,54 грн., чим порушено вимоги ст.18 ЗУ №481 та встановлено факт реалізації даної пляшки настоянки за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 ЗУ №481.

Також було встановлено, що під час реалізації вказаної пляшки настоянки «З перцем та медом» фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався, чим порушено вимоги ст. 1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95 року (далі - ЗУ № 265).

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0007502103 від 24 липня 2014 року та рішення про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24 липня 2014 року.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з наступного.

Статтею 11 Закону України №481 та пунктами 226.1, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого частини другої статті 17 Закону №481 у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Відповідно до п.14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 19 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п.24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Положення алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби.

Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 19 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п.24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Положення алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби.

Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

Таким чином, як убачається з матеріалів справи, зокрема з пояснень продавця магазину, у якому проводилася перевірка, здійснювалась реалізація пляшки настоянки «З перцем та медом» 0,5л., 35% об. виробництва ТОВ «Золотоношський лікеро-горілчаний завод «Златогор» 15.04.2013 року по ціні 24,90 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 ЗУ № 481, крім того ціна реалізації даної пляшки настоянки не відповідає вимогам Постанови КМУ № 957, а саме мінімальна ціна настоянки міцністю 35% об., та місткістю 0,5л. повинна становити 30,54 грн., чим порушено вимоги ст.18 ЗУ №481 та встановлено факт реалізації даної пляшки настоянки за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 ЗУ №481.

Суд не приймає до уваги твердження позивача та посилання на наявність у нього ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на час проведення перевірки, оскільки, ліцензії, які наявні у матеріалах справи:

Серія АЕ № 244964 має термін дії з 28.06.2013 року по 27 червня 2014 року;

Серія АЕ № 461608 має термін дії з 24.07.2014 року по 23.07.2015 року, а фактична перевірка позивача проводилася 03.07.2014 року, тобто у період, коли ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у позивача не було. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24 липня 2014 року є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року №0007652202, суд звертає увагу на наступне.

10 липня 2014 року працівниками ГУ Міндоходів у Київській області на підставі направлень на перевірку від 10.07.14 року №3089 і №3090 проведено перевірку магазину Мазінського споживчого товариства, за результатами якої складено акт від 10.07.14 №1287/1000/22/20628479.

Перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки в КОРО 1017001246Р/2 не забезпечено своєчасне, у день одержання, оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків за період з 07.07.2014 по 09.07.2014 на загальну суму продажу 2085,00 грн., а сума в розділі 2 «Обігу руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8 відсутній запис про надходження готівкової виручки в сумі 2085,00 грн., тобто у встановленому законом порядку не оприбутковані в КОРО. За результатами проведеної перевірки складено акт №1287/1000/22/20628479 і виписане податкове повідомлення рішення №0007652202 від 30 липня 2014 року.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.

Згідно Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 “Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення” (далі -Порядку) підприємці (далі - самозайнята особа), відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Положення НБУ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.04 №637 (далі - Положення) визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно п 1.2. Положення НБУ нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій;

книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем в КОРО 1017001246Р/2 не забезпечено своєчасне, у день одержання, оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків за період з 07.07.2014 по 09.07.2014 на загальну суму продажу 2085,00 грн., а сума в розділі 2 «Обігу руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8 відсутній запис про надходження готівкової виручки в сумі 2085,00 грн., тобто у встановленому законом порядку не оприбутковані в КОРО.

Таким чином, як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року №0007652202 є такими, що не підлягають задоволенню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Мазінського споживчого товариства задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.