Постанова № 40378497, 01.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2014 року 11:12 № 826/8979/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Каракашьяна С.К. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 доМіністерства промислової політики України Державне підприємство «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання»провизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулись з позовом до Міністерства промислової політики України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державне підприємство «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» про визнання незаконними дії відповідача щодо видачі наказу від 04.04.2014р. №112 та започаткування процедури ліквідації ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» та зобов'язання відповідача передати цілісний майновий комплекс ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем незаконно видано наказ від 04.04.2014р. №112.

Позивачами подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржуваний наказ виданий правомірно, на підставі чинного законодавства України та у межах повноважень.

Третя особа будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду, не надала.

В судовому засіданні 27.08.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі є працівниками МДП «Ромгал» Державного підприємства «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.03.2014р. №408-р ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» передано до сфери управління Мінекономрозвитку.

4 квітня 2014 року відповідачем прийнято наказ №112 про ліквідацію ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання».

Вказаний наказ №112 підписаний заступником Міністра Каленковим О.Ф.

Не погоджуючись з зазначеним наказом №112, позивачі зазначають, що він незаконно підписаний заступником Міністра так, як від Міністерства діє Міністр.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що п. 2.1.3 Колективного договору ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» передбачено, що Адміністрація зобов'язується повідомляти Уповноважених представників про майбутні реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання та будь-які зміни в організації виробництва та праці не пізніше ніж за три місяці до їх запровадження, про зміни істотних умов праці повідомляти працівників не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження.

А також, підставою для визнання незаконним наказу №112 на думку позивачів є те, що оскаржуваний наказ прийнятий після прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 23.03.2014р. №408-р.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) наділяє Державу рівними правами з іншими учасниками цивільних правовідносин та надає повноваження створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції.

Стаття 73 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначає, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника (тобто Держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та підпункту 43 пункту 4 Положення про Мінпромполітики, затвердженого Указом Президента України від 19.07.2013р. № 389/2013, Міністерство промислової політики України є суб'єктом управління об'єктами державної власності.

Державне підприємство «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» належить до державного сектору економіки. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 453 «Про перелік підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики» Державний експериментальний завод технологічного обладнання (ідентифікаційний код 00231320) віднесено до сфери управління Мінпромполітики України. Вказане підприємство у подальшому перетворено у ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання». Крім того, статутом ДП «ЛДЕЗТО» передбачено входження останнього до сфери управління Мінпромполітики України (п. 1.1).

Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується, в тому числі, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2. Статуту ДП «ЛДЕЗТО» ліквідація підприємства здійснюється за рішенням Мінпромполітики, і здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Міністерством, і до якої з моменту призначення комісії переходять повноваження по управлінню підприємством.

Статтею 59 ГК України визначено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Підпунктом 44 пункту 4 Положення про Мінпромполітики України до повноважень Міністерства віднесено утворення, ліквідація, реорганізація, підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління Мінпромполітики України.

За приписами положень статей 6, 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти виключно в рамках чинного законодавства.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) встановлено обов'язок суду перевірити чи видано оскаржуваний наказ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Позивачі, посилаючись на ст. 6 КАС України, звернулись до суду за захистом власних «законних прав».

На думку суду, право звернення до суду з даним позовом відсутнє в силу відсутності порушених Міністерством прав громадян як таких.

У даному випадку позов не конкретизований в частині наявності дійсно порушених прав з боку Міністерства.

Позивачі надали докази щодо перебування у трудових відносинах не з Міністерством, а безпосередньо з підприємством (а конкретно - філією МДП «Ромгал»).

Мінпромполітики не є роботодавцем позивачів та не є стороною колективного договору, на який посилаються позивачі.

Підпунктом 4 пункту 3 наказу Міністерства від 04.04.2014 № 112 зазначено вказівку Голові ліквідаційної комісії ДП «ЛДЕЗТО» звільнити працівників ДП «ЛДЕЗТО» згідно з чинним законодавством. Тобто, звільнення безперечно має відбуватися виключно в рамках закону, і усі необхідні вимоги закону мають бути виконані та дотримані головою ліквідаційної комісії ДП «ЛДЕЗТО».

Отже, на думку колегії суддів, дана позиція Міністерства ґрунтується виключно на вимогах законодавства, а саме, згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає від імені юридичної особи, що припиняється. Отже, ця норма ЦК України цілком кореспондується з нормами КЗпП України, які прямо передбачають право розірвання трудового договору з ініціативи уповноваженого власником органу, а у випадках ліквідації підприємства - без згоди профспілкового органу.

За вищенаведених обставин повідомлення працівників і процедура, пов'язана з подальшим вивільненням працівників підприємства, буде здійснюватися уповноваженою Міністерством комісією (з врахуванням наказу відповідача - комісією в особі її Голови) з виконанням вимог законодавства.

Стосовно підписання наказу Міністерства від 04.04.2014 № 112, суд зазначає, що наказ підписано заступником Міністра промислової політики Каленковим О.Ф., оскільки відповідні обов'язки були покладені на нього наказом Мінпромполітики від 21.03.2014 № 64к про відпустку заступника Міністра - керівника апарату Бойцун Н.Є.

Щодо обґрунтування позовних вимог стосовно питань управління відповідним державним майном є такими, що не порушують права позивачів.

Так, розпорядження від 23.03.2014 № 408 не містить імперативних строкових зобов'язань як таких для Мінпромполітики, мова йде про передачу із сфери управління, що має відбуватися в порядку та спосіб, визначені законодавством.

Також позивачі посилаються в обґрунтування своїх вимог конкретно на пункт 3 вищевказаного розпорядження, який, в свою чергу, визначає Міністерство економічного розвитку і торгівлі уповноваженим органом управління, що здійснює контроль за діяльністю господарських структур за переліком згідно з додатком 3, проте, додаток 3 такої позиції як ДП «ЛДЕЗТО» не містить.

Крім того, здійснення передачі функцій з управління майном ДП «ЛДЕЗТО» від Мінпромполітики до Мінекономрозвитку, на думку суду відбувається з врахуванням вимог Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про центральні органи виконавчої влади», Указів Президента України від 31.05.2011 № 634/2011 та від 19.07.2013 № 389/2013, постанови КМ України від 21.09.1998 № 1482.

Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482, передбачає ряд заходів та чітко визначену процедуру, яку усі без винятку учасники правовідносин мають дотримати, і лише після завершення якої буде мати місце факт виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 № 408 і, відповідно, отримання Мінекономрозвитку безпосередньо в управління відповідних цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Представник відповідача пояснив, що на момент видання наказу Мінпромполітики від 04.04.2014р. №112, та на теперішній час заходи з передачі об'єктів управління тривають і по факту підприємства не передані, офіційним уповноваженим органом управління залишається Мінпромполітики.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає в діях Міністерства промислової політики України щодо видання наказу від 04.04.2014р. №112 «Про ліквідацію Державного підприємства «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» незаконних дій, а тому позовні вимоги позивачів задоволенню не підлягають.

В частині, що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача передати цілісний майновий комплекс ДП «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання» до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, колегія суддів зазначає, що вона є похідною вимог від первинної.

Крім того, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Відтак, вказана позовна вимога суперечить повноваженням адміністративного суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивачів є звернення до суду про скасування наказу Міністерства промислової політики України від 04.04.2014р. №112 «Про ліквідацію Державного підприємства «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання», а не про визнання незаконними дії щодо його видачі.

Судом встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/8533/14 за позовом тих самих позивачів до Міністерства промислової політики України про скасування наказу від 04.04.2014р. №112 «Про ліквідацію Державного підприємства «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014р. в даній адміністративній справі №826/8533/14, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, в судовому порядку вже встановлена законності прийняття наказу від 04.04.2014р. №112 «Про ліквідацію Державного підприємства «Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 01.09.2014р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

С.К. Каракашьян