Ухвала суду № 40377774, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/9991/14612/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Сіроша М.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі №2-а-8600/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перипротект»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 позов задоволено повністю. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0000161702/0 від 18.01.2010, №0000161702/1 від 15.02.2010, №0000161702/2 від 26.04.2010, №0000161702/3 від 02.07.2010.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 скасовано в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, з прийняттям нової про відмову в позові в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 29.12.2009 №8382/23-5/33207530.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 8, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон), внаслідок того, що позивач за операціями внесення до його статутного фонду нерухомого майна вартістю 1000000,00 грн. фізичною особою ОСОБА_2, згідно з п.1.15 ст.15 Закону є податковим агентом щодо вартості такого майна, та повинен оподатковувати отримане рухоме майно у відповідності до пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону. Сума податку з доходів фізичних осіб, не нарахована та не перерахована до бюджету, складає 14963,28 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 №0000161702/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44889,84 грн., у т.ч. 14963,28 грн. за основним платежем та 29926,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтовували свої висновки тим, що у періоді, що перевірявся податковим органом, засновником позивача - ОСОБА_2 при формуванні статутного фонду передано у власність позивача рухоме майно на загальну суму 100000,00 грн.

Відповідно до п.п.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності до п.п.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону, є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Інвестиційний прибуток, відповідно до п.п.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм п.п.9.6.4 цього пункту.

Оскільки об'єктом оподаткування, відповідно до Закону є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, то судами попередніх інстанцій обґрунтовано зроблено висновок про те, що позивач не зобов'язаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за передане до його статутного фонду рухоме майно вартістю 100000,00 грн.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а отже протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

При цьому судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що такий спосіб захисту порушеного права як визнання нечинним акта може бути застосовано лише до нормативно-правового акта, у той час як предметом розгляду у спірних правовідносинах є законність правового акта індивідуальної дії.

Крім того, суд першої інстанції, скасувавши оспорювані податкові повідомлення-рішення, повністю захистив порушене право позивача внаслідок прийняття протиправних рішень, і в цій частині рішення суду першої інстанції залишено в силі.

За встановлених обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування рішення суду апеляційної інстанції, з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова відхилити, а

постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді М.В.Сірош

Ю.І.Цвіркун