Ухвала суду № 40377771, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/9991/33856/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Сіроша М.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі №2-а-78/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгоритм»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

про визнання дій незаконними, скасування рішення та стягнення з державного бюджету ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011, позов задоволено частково. Визнані незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з невизнання у якості податкової звітності податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, поданої 20.09.2010 ТОВ «Алгоритм»; скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 21851/10/07-020 від 23.09.2010 про невизнання податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, поданої 20.09.2010 ТОВ «Алгоритм». В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подав 20.09.2010 до органу ДПС податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заяви про проведення відшкодування, що підтверджується поштовою накладною № 55058, в якій був заявлений до відшкодування ПДВ в сумі 46074,0 грн.

Листом № 21851/10/07-020 від 23.09.2010 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повідомила директора ТОВ «Алгоритм», що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року, подана 20.09.2010, не була визнана як податкова звітність у зв'язку з тим, що заповнена всупереч Порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України, та було запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток №1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

В поданій позивачем декларації з ПДВ за серпень 2010 року від'ємне значення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склало 46074,0 грн. (рядок 25).

Відповідно п. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

У ході вирішення спору, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за наслідками якої складено акті № 486/2305/31060274 від 25.02.2011. За результатами цієї перевірки було виявлено завищення від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2009 року в сумі 752 грн., за серпень 2009 року в сумі 13326 грн. Виявлене завищення податкового кредиту по ПДВ за вересень 2010 року в сумі 46074 грн. за твердженням відповідача обумовлено неподанням декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, податкова звітність позивачем була подана, її зміст та заповнення були досліджені працівником відповідача і за результатами цієї перевірки був зроблений висновок про порушення порядку її заповнення, в чому полягають ці порушення не вказано.

Крім того, за результатами проведеної планової перевірки не були прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов?язання по ПДВ, або зменшення суми бюджетного відшкодування, які б вплинули на формування податкових зобов?язань по ПДВ в наступних податкових періодах, в т.ч. за серпень 2010 року.

Оскільки, будь-які висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки і яким не була надана оцінка керівником органу ДПС шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, не є підставою для коригування платником податків власних податкових зобов?язань, то у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не було законних підстав не приймати подану позивачем податкову декларацію по ПДВ за серпень 2010 року, а тому висновки суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог є правомірними.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстави для скасування постановлених у справі рішень з мотивів викладених у касаційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді М.В.Сірош

Ю.І.Цвіркун