ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 вересня 2014 року Справа № 904/2358/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівГоголь Т.Г., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос", м. Дніпропетровськна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос", м. ДніпропетровськдоПриватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.простягнення 65 470,96 грн.
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 904/2358/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.
Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" посилається на те, що судове рішення апеляційної інстанції винесене при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, що мають значення для даної справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, однак при цьому лише перераховує загальні норми права і не вказує суті порушення зазначених правових норм та не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо суми основного боргу за Договором.
Крім того, в поданій касаційній скарзі не зазначено, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно, невірно застосовані, або порушені господарськими судами, натомість скаржник спонукає до переоцінки наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 904/2358/14 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді: Т.Г. Гоголь
О.В. Яценко
Судове рішення № 40376997, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 05.09.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/2358/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: