Рішення № 40376969, 02.09.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2383/14-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

при секретарях - Озерчук Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частин квартири, яка була придбана в період шлюбу з відповідачем.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі. На підтвердження своїх вимог надала довідку про заробітну плату та послалась на пояснення свідків .

В задоволенні зустрічного позову просила відмовити. Представник позивачки просив задовольнити позов з тих підстав, що спірна квартира придбана в шлюбі і є спільним сумісним майном подружжя на підставі ст. 22 КЗпШС УССР ( у редакції 1969р.) А також просив відмовити з тиз підстав, що ОСОБА_2 згідно ст.24 КЗпШС УССР квартира не придбана до шлюбу, не одержана ним під час шлюбу у дар або в порядку спадкування.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову та задовольнити зустрічний позов, визнати за ним право власності на квартиру вцілому, оскільки вона придбана за його особисті кошти, виручені від продажу однокімнатної квартири, яка належала йому на праві власності, а також є розписка, підтверджуюча, що частину коштів він брав в борг, в подальшому розрахувався. Представник відповідача просив зустрічний позов задовольнити на підставі ст.70 СК України, ст.372 ЦК України.

Вислухавши сторони, їх представників, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Сторони перебували в шлюбі з 11.07.2003р по 29.11.2013р. (а.с.4, 11). Мають дитину- доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2003р. придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вказане квартира зареєстрована на ім»я ОСОБА_2 (а.с.5)

Відповідно до ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

До даних правовідносин застосовуються норми Сімейного Кодексу України в редакції 2004 року.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом з тим, частина 2 ст.70 СК України визначає, що суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 13.08.2003р. продав свою однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві власності, і в цей же день у нотаріуса оформив договір купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1 . Квартира фактично коштувала 118 859,00 грн. (що еквівалентно 23 тис доларів США), хоча в договорі зазначена ціна 9 671,61 грн. Вартість квартири сторонами підтверджується, тому доказуванню не підлягає.

Кошти на придбання квартири використав від продажу однокімнатної квартири та частину коштів в сумі 30 000,00 грн. позичав у знайомої ОСОБА_3, що підтверджується розпискою (а.с.23), з якої вбачається що брав кошти в борг на купівлю квартири. Крім того, рішення про купівлю спірної квартири виникло ще до реєстрації шлюбу, що підтверджується попереднім договором від 05.07.2003р. згідно якого вніс завдаток в сумі 700 доларів США ( що еквівалентно станом на липень 2003р. 3731 грн.) Даний договір укладався з брокером агенції нерухомості «Еммануїл»

Даний факт підтвердив свідок ОСОБА_4, який працював брокером в агенції нерухомості «Еммануїл», підтвердив свій особистий підпис в договорі доручення від 05.07.2003р. щодо оформлення пакету документів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірної квартири. Також пояснив, що познайомився з ОСОБА_2 у 2002р., останній звернувся з проханням продати однокімнатну квартиру та для купівлі підшукати варіанти двокімнатної квартири. Шукали довгий час, оскільки відповідач часто від»їзджав по роду своєї роботи. Свідок бачив особисто був присутній при укладанні попереднього договору 05.07.2003р.

Свідок також був присутній і при підписанні договору купівлі-продажу 05.07.2003р. і бачив як розраховувався ОСОБА_2, він був покупець і він приймав рішення щодо купівлі квартири. А чи була будь-яка домовленість у нього з дружиною щодо грошей на купівлю про це свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що знає ОСОБА_2 давно, він просив позичити йому гроші у 2003р. на квартиру, написав розписку, свідок дуже добре це пам»ятає, тому що також будувала житло. Він віддавав 30 000,00 грн. частинами, повністю розрахувався, претензій до нього не має. Свідок додала, що їй відомо, що ОСОБА_1 знущалась над ОСОБА_2, влаштовувала сварки, хоча він дуже хотів дитину і любить її.

Про прийняття ОСОБА_2 рішення щодо придбання двокімнатної квартири ще до реєстрації шлюбу підтвердила свідок ОСОБА_5, яка пояснила, що вони з ОСОБА_2 знайомі років 20, він до неї також звертався років 11 назад позичити гроші на квартиру, в той час він був холостяк. Додала, що останнім часом приблизно з рік він часто ночував у них вдома, оскільки ОСОБА_1 влаштовує сварки і виганяє його з квартири.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р., в ч.24 зазначається, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Отже відповідачем ОСОБА_2 доведено суду, що квартира придбана за його особисті кошти.

Позивач в судовому засіданні посилалась на те, що половину вартості квартири в сумі 12 тисяч доларів США допоміг внести її батько, тому що на той час вона була вагітна, і заробітна плата на посаді вихователя в дитячому закладі складала в середньому 305,43 грн. Гроші він привіз до Києва, якими купюрами не пам»ятає, але на кухні в квартирі були вона з чоловіком, її сестра, брат та батько, при цьому сестра допомагала перераховувати кошти та перевіряла, щоб купюри не були фальшивими.

На підтвердження своїх пояснень за її клопотанням опитані свідки. .

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що їх батько приїхав з м.Миколаїв та привіз гроші, сиділи на кухні в квартирі в м.Києві у ОСОБА_2 , були сестра ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_2, батько та вона (свідок), їх брата не було. Бачила як батько і сестра з чоловіком перераховували гроші, хто перевіряв купюри не пам»ятає, але не вона.

Дані пояснення спростовуються поясненнями самого батька ОСОБА_7, який як свідок пояснив, що працює приватним підприємцем (має столярний цех) в м.Миколаїв, до м.Києва не приїзджав влітку 2003р., а гроші в сумі 12 тисяч доларів США передавав дочці у сина в квартирі в м.Миколаїв. Гроші давав приблизно через півроку після реєстрації шлюбу, але на реєстрації шлюбу присутнім не був, перший раз приїхав у гості до м.Києва в спірну квартиру після народження онуки. Документів, підтверджуючих факт передачі грошей не має.

Тому суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_8 та не приймає їх до уваги.

Отже, позивач ОСОБА_1 не спростувала того факту, що квартира куплена за особисті кошти ОСОБА_2 , а тому квартиру не можна вважати спільним сумісним майном подружжя.

Судом достовірно встановлено, що спірна квартира куплена за його особисті кошти, не за кошти подружжя,але в період шлюбу. А тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, частина 2 ст.70 СК України визначає, що суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї.

Отже, за таких обставин, суд може відступити від рівності часток подружжя, та визнати право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 вцілому. А тому зустрічний позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

В позовній заяві та в зустрічній позовній заяві вимог щодо дитини не заявляється, це питання не вирішувалось, тому дитина залишається зареєстрованою в спірній квартирі.

Згідно ст.88 ЦПК України в разі задоволення позову суд стягує фактично понесені судові витрати по сплаті судового збору на користь позивача за зустрічним позовом, в сумі 2 992, 50 грн.

Керуючись ст.60, 70 СК України, ст.372 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна- відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру- задовольнити.

Визнати в порядку поділу майна подружжя право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за сплату судового збору вв розмірі 2 992,50 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва.

Суддя Г. Б. Супрун