Рішення № 40375956, 02.09.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9208/13-ц 02.09.2014

н\п 2/490/423/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2014 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Дудник Г.С., з участю представника позивача Курника В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Фідобанк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № П_052/41_08 від 17 червня 2008 року в сумі 901614,45 дол. США., з яких: заборгованість по кредиту складає - 871117,51 дол. США, заборгованість по процентам - 30496,94 дол. США, та пені за несвоєчасну сплату кредиту - 373268 грн. 17 коп.

Ухвалою суду від 02 вересня 2014 року задоволено клопотання позивача про залишення позову в частині вимог до ОСОБА_4 без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відомості про поважність причин неявки у судове засідання відповідачів матеріали справи не містять.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.

Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

17 червня 2008 року між акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № П_052/41_08 (далі - Кредитний договір), відповідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 990000,00 дол. США., під 12,5 % річних, термін користування кредитними коштами встановлювався з 17.06.2008 року по 15.06.2018 року включно (а.с. 5-8)

На підтвердження виконання забовязань за вищезазначеним кредитним договором того ж дня між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 укладений договір поруки. Крім того, 17 травня 2011 року укладений договір поруки між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_3 (а.с. 26, 29)

На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував відповідачу вказану суму.

У зв'язку з реорганізацією АБ «Факторіал-Банк» шляхом приєднання його до ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого став ПАТ «СЕБ Банк», 18 березня 2010 року з ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, згідно якого сторони також домовились, що процентна ставка становить: 12,5% річних в період з 17.06.2008 року по 17.03.2010 року; 6,3% річних в період з 18.03.2010 року по 19.09.2010 року; 13,07% річних в період з 20.09.2010 року до дати повного погашення кредиту за умови щорічного перегляду відсоткової ставки. Крім того, між тими ж сторонами також укладені договори про внесення змін № 2 та № 3 до Кредитного договору від 23.11.2011 року та 26.12.2011 року відповідно, якими погоджувалась розстрочка сплати прострочених платежів шляхом прийняття графіків погашення заборгованості у новій редакції (а.с. 12-14, 18-19, 22)

З урахуванням внесення змін до кредитного договору також укладались додаткові угоди між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вищезазначених договорів поруки(а.с. 28, 31-32)

Відповідно нової редакції статуту ПАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів банку від 02.04.2013 року, Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «СЕБ Банк» (а.с. 74-78)

З метою досудового врегулювання спору, Банком на адресу відповідачів 15.08.2012 року надсилались вимоги про усунення порушень (а.с. 70-72)

В свою чергу, відповідач належним чином умови договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотках.

На підставі ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно бути виконано належним чином та в установлений строк, згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити відсотки, а в силу ст. 551 ЦК України Банк набув права на стягнення з відповідачів неустойки.

Разом з тим, при вирішенні питання про розмір пені слід врахувати наступне.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22 липня 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання, повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. 1,2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові кошти як неустойку спотворює її дійсне значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора.

Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Тому Конституційний Суд України зазначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Враховуючи, що розмір нарахованої банком на підставі умов кредитного договору пені (373268 грн. 17 коп.) є великий порівняно з розміром заборгованості за кредитом, та враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений зі рішенням суду, якщо він значно перебільшує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки до 50000 грн. 00 коп.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в солідарному порядку заборгованість по кредиту в сумі: 871117,51 доларів США - заборгованість за кредитом, 30496,94 доларів США - заборгованість по відсотках, 50000 грн. 00 коп. пені, задовольнивши тим самим позов частково.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 3441 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 526, 530, 536, ч. 3 ст. 551, ст. 589, 590 , ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № П_052/41_08 від 17 червня 2008 року в сумі: 871117,51 (вісімсот сімдесят одна тисяча сто сімнадцять цілих п'ятдесят одна сотих) доларів США - заборгованість за кредитом, 30496,94 (тридцять тисяч чотириста дев'яносто шість цілих дев'яносто чотири сотих) доларів США - заборгованість по відсотках, 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. пені, а також 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Батченко