Ухвала суду № 40375809, 02.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"02" вересня 2014 р.Справа № Б-39/41-08

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

за участю сторін: представника УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова - Прищепа Є.С., дов. від 16.01.2014 р.

ліквідатора - Татіщев О.Є., свід. НОМЕР_1 від 27.05.2013 р.

представника ХОВ ФСС з ТВП Ісмайлова Г.О., дов. від 29.01.2013 р.

розглянувши заяву УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова з грошовими вимогами до боржника

По справі за заявою ДП Центральне конструкторсько-технологічне бюро, м. Харків

до ДП Центральне конструкторсько-технологічне бюро, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 28.11.2013 р. припинено процедуру санації боржника, визнано Державне підприємство "Центральне конструкторсько-технологічне бюро" (код 14312677), банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

Публікація оголошення про визнання боржника банкрутом здійснена 19.12.2013 р. в газеті "Голос України" № 241.

Ухвалою суду від 27.03.2014 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

06.06.2014 р. до суду надійшла заява УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова з грошовими вимогами до боржника в сумі 5804,41 грн. заборгованості по науковій пенсії за травень 2014 р., яка була призначена до розгляду на 02.08.2014 р.

В судовому засіданні 02.08.2014 р. ліквідатор повідомив, що вимоги пенсійного фонду виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому ним не визнані.

Представник пенсійного фонду заперечувала проти такого результату розгляду їх вимог та просила суд їх визнати.

В судовому засіданні 02.08.2014 р. розглянувши вимоги УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова, суд зазначає наступне.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011р. №4212-VI було внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. №01-06/1941/2012 про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань" зазначено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI набирає чинності 19.01.2013 р.

У розділі Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що господарським судом у даній справі прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 28.11.2013 р., тобто після набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, то відповідно під час розгляду вимог кредитора до боржника, що заявлені в ліквідаційній процедурі, повинно бути застосовано положення Закону в редакції від 19.01.2013р. (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч.8 ст. 23 Закону, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, частина 1 статті 38 Закону визначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" статтею 38 передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що ж до витрат по відшкодуванню наукових пенсій, то їх капіталізація чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат по відшкодуванню наукових пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Оскільки після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати по відшкодуванню наукових пенсій, витрат по відшкодуванню наукових пенсій можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається із матеріалів справи, постанову господарського суду Харківської області, якою визнано Державне підприємство "Центральне конструкторсько-технологічне бюро" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Татіщева О.Є. прийнято 28.11.2013р.

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова просить визнати майнові вимоги по поточній заборгованості боржника по відшкодуванню наукових пенсій за травень 2014р., тобто по заборгованості, що виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою суду від 28.11.2013р.

Стаття 45 Закону визначає склад витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії та не передбачає сплату витрат по відшкодуванню наукових пенсій

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Отже, заявлені апелянтом майнові вимоги по поточній заборгованості боржника не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки виникли після введення ліквідаційної процедури.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 18.03.2014р. у справі №6/108-09.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне відхилити вимоги УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова в сумі 5804,41 грн. заборгованості по науковій пенсії за травень 2014 року.

Керуючись ст.ст.38,23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 ГПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Відхилити вимоги УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова в сумі 5804,41 грн. заборгованості по науковій пенсії за травень 2014 року.

Ухвалу направити ліквідатору, УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова.

Суддя Усатий В.О.