Вирок № 40375058, 08.09.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7713/14-к

Провадження №1-кп/359/377/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 вересня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Потильчака А.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100001283 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Китайгород Дніпропетровської області, громадянина України, українця, тимчасового не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого у відповідності до ст. 89 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 15 та ч.3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

24.07.2014 року, близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_1, діючи умисно, перебуваючи в м. Бориспіль по вул. Дзержинського, 97, поблизу магазину «Мінімаркет продуктовий», переліз через паркан, який веде до двору. ОСОБА_1 упевнившись, що магазин «Мінімаркет продуктовий» зачинений і його дії носять таємний характер. Завідомо взявши викрутку для подальшого безперешкодного проникнення до магазину, вирішив здійснити таємне викрадення коштів, які перебувають в приміщенні.

Так, ОСОБА_1 переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, поруч немає представників охорони вказаного магазину, діючи умисно та з корисливих мотивів, підійшов до метало-пластикового вікна з правої сторони магазину та за допомогою викрутки віджав його, в ході чого вікно відчинилося.

Після чого, через вікно останній проник до середини приміщення магазину «Мінімаркет продуктовий». У вказаному приміщенні ОСОБА_1 дістав з-під полички, під прилавком магазину згорток коштів, запакований в поліетиленовий прозорий пакет на загальну суму 1251 грн. 00 коп. В цей час до приміщення магазину «Мінімаркет продуктовий» приїхали працівники охорони «Гарантія», тому з причин які не залежали від волі ОСОБА_1 останній не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у незакінченому замаху на таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у приміщення, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, - допиту інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, розміру викраденого та способу його вчинення).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України на майбутнє, просив надати йому можливість показати своє відношення до вчиненого.

ОСОБА_1 суду показав, що він дійсно, вийшовши вночі з дому за місцем свого проживання, підійшовши до магазину поблизу будинку, перестрибнув через паркан, підійшовши до вікна, за допомогою викрутки відкрив вікно, через яке проник до середини приміщення магазину «Мінімаркет продуктовий», у зв'язку з тим, що він раніше на ґрунті сімейних відносин та сварки з дружиною, мав намір проникнути до якось магазину на викрасти якийсь товар. В магазині під прилавком магазину він знайшов згорток з грошима, який був в поліетиленовому пакеті. Коли він намагався залишити магазин, останнього було затримано працівниками охоронної фірми.

Повідомив, що злочин вчинено ним за обставин викладених у обвинувальному акті. Просив суворо його не карати та не позбавляти його волі.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаного з проникненням у приміщення.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, процесуальні витрати у справі та речові докази.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15 та ч.3 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є тяжким.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував. За місцем свого проживання обвинувачений також характеризується з позитивної сторони.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину. Крім того, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого, також підлягає врахуванню при призначенні покарання.

В той же час, ОСОБА_1 неодноразово раніше притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за скоєння злочинів проти власності, а саме: згідно вироку Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2004 року за ч.1 ст.289, ч.1 ст.290 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 23.07.2007 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. 21.01.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст.27, ч.1 ст.185, ч.5 ст.27, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.185 до двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

Однак у відповідності до ст. 89 КК України він вважається особою, яка має погашену судимість.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та його відношення до скоєного. Обвинувачений за місцем свого проживання характеризується позитивно, раніше був засуджений за злочин проти власності, але в силу ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, офіційно не працевлаштований. ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального закону.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, тобто суд вважає за доцільне також застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в три роки з визначенням відповідних обов'язків судом.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Під час досудового слідства проводилась трасологічна експертиза, витрати за проведення яких в розмірі 98 грн. 28 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Щодо ОСОБА_1 раніше згідно ухвали слідчого судді від 30.07.2014 року обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання терміном на два місяці. Термін дії ухвали слідчого судді становить до 30.09.2014 року. В той же час, на думку суду, такий запобіжний захід слід залишити обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили, а після набрання ним законної сили, слід скасувати.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем свого проживання; без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку суду в законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а саме: прибуття останнього до суду чи правоохоронного органу на виклики, не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває та не змінювати свого місця проживання без дозволу суду.

Речові докази у справі: шкарпетки та викрутку, передані на зберігання до камери схову Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, - після набрання вироком суду законної сили, - знищити; грошові кошти в сумі 1251 грн. 00 коп., передані на зберігання ОСОБА_2, - залишити в користуванні власника.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Китайгород Дніпропетровської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 98 (дев'яносто вісім) грн. 28 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк