Ухвала суду № 40374470, 08.09.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20770/13-ц Провадження № 22-ц/772/2615/2014Головуючий в суді першої інстанції Романчук Р. В.Категорія 27Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів ШеметиТ.М. та ПанасюкаО.С, при секретарі РуденкоО.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» на ухвалу Вінницького міського суду від 18 липня 2014р. щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» про заміну сторони у виконавчому провадженні, --

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» звернулося в суд з заявою, у якій просило здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом, виданим Вінницьким міським судом на підставі рішення Вінницького міського суду від 28 жовтня 2013р, згідно з яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» заборгованість за кредитним договором №245/2007від 05.11.2007р. станом на 16.08.2013р. в сумі 16241грн.25 коп та 229грн.40 коп у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Заява обгрунтована тим, що згідно з укладеним договором №32-л від 13 грудня 2013р. Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк» передав непродані активи в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», яке набуло право володіння та розпорядження ними (право вимоги до боржників). А 25 квітня 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» згідно договору №23/ФК-1 відступило право вимоги новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» ( у тому числі право вимоги за кредитним договором №245/2007 від 05.11.2007р. стосовно боржника ОСОБА_3).

У зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»», вважаючи себе у цій частині правонаступником Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк», просило здійснити відповідну заміну останнього як стягувача (сторону у виконавчому провадженні).

Ухвалою Вінницького міського суду від 18 липня 2014р. у задоволенні вказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» було відмовлено.

У своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» просить дану ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити. Вважає, що відмовляючи у заміні сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не з'ясував дійсні обставини справи, порушив сутність положень ч.1ст.378 ЦПК України та ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження».

В суді апеляційної інстанції СелезньовМ.В, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»», підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Вислухавши представника апелянта, дослідивши матеріали, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав :

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист на стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» заборгованості за кредитним договором №245/2007від 05.11.2007р. ще не був звернутий до виконання і виконавче не було відкритим, тобто відсутнє. На думку суду, за таких обставин не може йтися і про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне :

Правова позиція Верховного Суду України полягає у тому, що відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, визначених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст.512 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, а саме, п.п. 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Тобто, дана обставина не залежить від того, відкрито виконавче провадження, чи ні.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованою сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст.512,514 ЦК України та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, правова позиція найвищої судової інстанції полягає в тому, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (Постанова ВСУ від 20.11.2013р.).

Разом з тим колегія суддів позбавлена можливості безпосереднього вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, так як суд першої інстанції належним чином не перевірив достовірність факту переходу прав стягувача від Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», а потім до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»». Адже всупереч положенням ч.1ст.64 ЦПК України суд не перевірив документальні докази такого переходу права вимоги в оригіналах і не дав їм відповідного правового аналізу.

Тобто, слід вважати, що судом порушено встановлений чинним законодавством порядок вирішення вказаного питання. Згідно п.3ч.1ст.312 ЦПК України це є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з переданням даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду від 18 липня 2014р. у даній справі скасувати.

Питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні передати на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :