Ухвала суду № 40374387, 13.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2014 року

справа № 811/3026/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №811/3026/13-а

за позовом

Публічного акціонерного товариства «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»

до

про

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення відповідача від 09 вересня 2013 року №0000851502.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року відкрито провадження у справі №811/3026/13-а. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що господарські операції між ним та його контрагентами підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №811/3026/13-а позовні вимоги задоволено. (суддя – Жук Р.В.) (т.4, а.с.237-240)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджено необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 273116,00 грн. до податкового кредиту в грудні 2010 року, січні, червні, серпні, жовтні 2011 року, січні, лютому, березні, липні, вересні, листопаді, грудні 2012 року та січні, квітні 2013 року, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача.

Відповідач – Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №811/3026/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог. (т.4, а.с.245-253)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесене із урахуванням приписів законодавства України.

04 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№41286/14 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

13 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№42576/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №811/3026/13-а без змін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, посадовою особою відповідача в період з 22 серпня 2013 року по 27 серпня 2013 року проведено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» з питання достовірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад – грудень 2010 року, лютий 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, січень 2012 року, червень 2012 року, листопад 2012 року, квітень 2013 року з урахуванням матеріалів перевірок щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), результати якої оформлено актом №213/11-23-15-02/05784437 від 27 серпня 2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що позивачем під час здійснення господарської діяльності було допущено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням ч.1 ст.203, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 273162,00 грн.

На підставі акту перевірки №213/11-23-15-02/05784437 від 27.08.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0000851502 від 09 вересня 2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 273162,00 грн.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» та ПП «НПКО «Тата», Дочірнім підприємством «Цветсервіс» ЗАТ «Причорноморського підприємства «Кольормет», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промтехнологія», ТОВ «Торговий Дім «Інтех-Р», ТОВ «Укрянбуд», ТОВ «Аква-Баблс-Трейд», ПП «Компанія «Будпромсервіс-Плюс», ТОВ «Гідрекс», ТОВ «Спектр-Юг ЛТД», ТОВ «Кварц», ТОВ «Созидатель» та ТОВ спільним українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» здійснювалися господарські операції, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту. Фактичне здійснення зазначених господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно ст. 198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 09 грудня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №811/3026/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 18 серпня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак