Ухвала суду № 40372095, 28.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/65/14 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Сорочко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УХТА» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування повідомлення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УХТА» звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, в якому просили суд визнати дії щодо визнання недійсним поданого ТОВ «УХТА» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 - неправомірними; скасувати рішення від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ «УХТА» уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710; зобов'язати відобразити показники уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 в картці особового рахунку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УХТА» було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

В зв'язку з виявленими помилками 21.08.2013 року засобами електронного зв'язку в електронній формі було подано уточнюючий розрахунок, що виправляє помилки допущені у вищевказаній декларації. Оскільки періодом подання уточнюючого розрахунку є серпень 2013 року, то уточнення занесені методом «сторно» в реєстр поданий до декларації за серпень 2013 року з позначкою відповідно «ПНПУ», та заповненням рядка «з них було включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» на загальну суму уточнення.

30.09.2013р. TOB «УХТА» було отримано повідомлення ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29.08.2013р. №1493/10/15-147, згідно з яким відповідачем визнано «не дійсним», поданий TOB «УХТА» уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013р. №9052171710 від 21.08.2013р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів

Згідно з приписами п. п. 48.3, 48.4 ст. 48, п. п. 49.8, 49.10, пп. 49.11.1 п. 49.11, п. 49.15 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Однак, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, про що платника податків письмово повідомляють про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, тобто податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49. 3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Крім того, п. 7.5, п. 7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №320/15011 від 16.04.2008 року (далі Інструкція № 233), якою передбачений порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді, встановлений чіткий порядок підтвердження платнику податків прийняття/неприйняття податкових документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до п. 7.6 Інструкції № 233, позивачем отримано квитанції № 2 про доставку уточнюючого розрахунку та додатків 2, 3, 5 та прийняття на районному рівні 21.08.2013 року відповідно о 12:05:11, 12:05:30, 12:06:06, 12:05:44 та 11:22:55. При цьому, в даних квитанціях не зазначено, як це передбачає п. 7.6 Інструкції № 233, що зазначений звіт з додатками не прийнятий податковим органом із зазначенням причин неприйняття.

За таких обставин, отримання позивачем зазначених квитанцій № 2 свідчить про здійснення перевірки податкової декларації вимогам законодавства щодо заповнення та подання такої декларації та її прийняття, а також про відсутність будь-яких помилок зі сторони платника податку щодо заповнення усіх реквізитів податкової декларації.

Стосовно вимоги позивача про скасування рішення-листа від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ «УХТА» уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині, оскільки вирішення питань щодо направлених платникам податків листів-повідомлень належать до внутрішньої організаційної діяльності такого суб'єкта владних повноважень. Тобто, в даному випадку, компетенція адміністративного суду не поширюється на такий спір, оскільки позовні вимоги позивача в цій частині є нічим іншим як вимогою про підтвердження встановленого факту протиправності дій податкового органу щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710.

Оскільки, лист від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача, не встановлює для ТОВ «УХТА» жодних прав та обов'язків, тому він не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, колегія суддів зазначає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача відобразити показники уточнюючого розрахунку в картці особового рахунку не підлягає задоволенню, тому що така вимога не відповідає матеріально - правовому способу захисту порушеного права , оскільки суд не може підміняти державний орган дії чи рішення якого оскаржуються, приймаючи замість його висновку (рішення) інший висновок, який би відповідав закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до виключної компетенції чи внутрішньої організаційної діяльності такого суб'єкта владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Сорочко Є.О.