Ухвала суду № 40371297, 03.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/3052/14 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «Чайка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Чайка» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комунальних послуг у сумі 667 грн. 94 коп.

Позивач зазначав, що він є виконавцем житлово-комунальних послуг, які надаються мешканцям будинку АДРЕСА_1. Відповідач є власником квартири № 29 у зазначеному будинку і споживачем житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тому повинен виконувати обов'язок щодо оплати комунальних послуг та утримання будинку, які надаються позивачем. Однак відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, у результаті чого у нього утворилася заборгованість зі сплати зазначених видатків за період з 1 квітня 2011 року по 1 листопада 2011 року в сумі 667 грн. 94 коп. Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь приватного підприємства «Чайка» (розрахунковий рахунок № 26004301001879 в Токмацькому ТВБВ Запорізької філії публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 30802389) заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у сумі 667 грн. 94 коп., а також судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2, заперечення представника позивача ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як установлено судом, приватне підприємство «Чайка» є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, які надаються мешканцям будинку АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 вересня 2002 року державним нотаріусом Токмацької нотаріальної контори(а.с.65).

Доводи апелянта про неправильність висновку суду про стягнення з нього комунальних послуг, які надає позивач, оскільки вважає, що він не являється їх споживачем, необґрунтовані.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує (частина 4) .

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у 2003 року відповідач ОСОБА_2 як директор ПП «Заказ таксі» звертався до міського голови про надання дозволу на вилучення з житлового фонду квартири АДРЕСА_1, що належить йому як фізичній особі на праві власності, для переобладнання квартири у диспетчерську службу (а.с. 66).

01 лютого 2003 року між ОСОБА_2 та ПП «Заказ таксі» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір про передачу в тимчасове орендне користування квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 153-154,155).

Рішенням виконкому Токмацької міської ради №75/3 від 27 березня 2003 року дозволено ПП «Заказ таксі» реконструкцію зазначеної квартиру під диспетчерську службу (а.с. 67-68). З акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 22 вересня 2003 року вбачається, що зазначена квартира після реконструкції загальною площею 83,7 кв.м прийнята в експлуатацію як Токмацька філія диспетчерської служби таксі ПП «Заказ таксі». Цей акт може служити для реєстрування об'єкта як колективної або приватної власності юридичних і фізичних осіб (а.с. 69-70).

Між тим, як пояснили суду сторони, право власності на зазначену квартиру як житлову і натепер зареєстровано за ОСОБА_2

01 жовтня 2003 року між ПП «Чайка» та ПП «Заказ таксі» був укладений договір №25 про відшкодування витрат на утримання власного нерухомого майна та надання комунальних послуг власнику. Договір був укладений строком на 2 роки включно по січень 2006 року. Згідно з п.5.4 цього договору у разі відсутності заяви про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін й на тих самих умовах, які були визначені договором (а.с. 75-77).

Посилання апелянта на укладенні ПП «Заказ таксі» договори з ТОВ «Токмак Теплопостачання» про постачання теплової енергії в гарячій воді у 2009 році та з КП «Міськводоканал» про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення у 2013 році (а.с. 157-158, 159) не свідчить про неправильність висновків суду про обов'язок власника квартири щодо оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, оскільки після закінчення строку дії договору наймач квартири ПП «Заказ таксі» з позивачем не укладав новий договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку і споруд і прибудинкової території за період з 1 квітня 2011 року по 1 листопада 2011 року в сумі 667 грн. 94 коп., ні власником квартири АДРЕСА_2, ні наймачем не оплачуються.

Приватне підприємство «Чайка» надає відповідачу комунальні послуги, від яких останні в установленому законом порядку не відмовлялися.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку про те, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зобов'язаний оплатити заборгованість зі сплати зазначених житлово-комунальних послуг за період з 1 квітня 2011 року по 1 листопада 2011 року в сумі 667 грн. 94 коп. (а.с. 9-19).

Рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог матеріально та процесуального права, зокрема - ст.ст. 319, 322 ЦК України, ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: