Постанова № 40370642, 03.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

03 вересня 2014 року Справа № 924/183/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання: Баклан Н.С.

за участю представників:

Позивача - Маліновський Артем Іванович (довіреність № 642-НЮ від 13.02.2014 р.);

Чешковський Володимир Анатолійович (довіреність №642-НЮ від 13.02.2014 р.)

Відповідача - Дяденчук Анатолій Іванович (довіреність № 1151 від 01.09.2014 р.)

Третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.14 р. у справі №924/183/14 (гол.суддя Субботіна Л.О., суддя Магера В.В., суддя Заверуха С.В.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м.Київ)

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (м.Шепетівка)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2009" (м. Сімферополь)

про стягнення 1 254 915,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.05.2014 р. у справі №924/183/14 (головуючий суддя Субботіна Л.О., суддя Магера В.В., суддя Заверуха С.В.) частково задоволено позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2009" про стягнення 1 254 915,00 грн.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" - 1 178 563,68 грн. заборгованості, 23 571,27 грн. витрат по оплаті судового збору.

У стягненні 76 351,32 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" подав через господарський суд Хмельницької області апеляційну скаргу (т.3, арк.справи 98-108).

В скарзі апелянт стверджує, що ситуація, яка склалася із накопичуванням цистерн з небезпечним газом на станції Шепетівка-Подільська, відбулася не з вини ПАТ «Шепетівкагаз», підприємством не закуповувся газ, не укладались плани поставки із залізницею, не погоджувалась технічна і технологічна можливість по прийманню грузу, а на прохання не направляти понад норму цистерни, позивач не реагував в своїх монопольних інтересах, чим завдав збитків і матеріальної шкоди ПАТ «Шепетівкагаз».

У Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., пунктом 1 передбачено, що вантажі до перевезення приймаються за наявності місячного плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до Правил планування перевезення вантажів. Такого плану - чи дозволу позивач не надав, тому направлені на станцію Шепетівка-Подільська ПЗЗ понад норму вивантаження цистерн, надійшли не з вини ПАТ «Шепетівкагаз», а з вини позивача, так як вантаж направлявся за його розпорядженнями.

Позивач клопотанням від 18.04.2014р. вих. №09-2/183/14 доповнив позовні вимоги новими додатковими матеріалами, при тому змінив термін позовних вимог. Так, у позовній заяві від 28.01.2014р. №НЮ-16-16/14 позивач вказує період з січня по липень 2013 року, а надані позивачем нові акти загальної форми в кількості 34 штук, накази, відомості, акти, перелік №20131220 за новий період з січня по грудень 2013 року, що є доказом зміни первісних обставин.

Також скаржник звертає увагу, що у позовній заяві від 28.01.2014р. позивач нарахування суми позову обґрунтовує відповідно до накопичувальних карток №19090651, №19090652 від 19.09.2013р., а 18.04.2014р. - надає накопичувальні картки за №26070001, №26070002 від 26.07.2014р. та акти №307, №303 від 26.07.2014р.

Апелянт вважає підставою для скасування рішення суду, як порушення норм процесуального права (ст.102 ГПК України), розгляд справи за відсутності будь-якої сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, а саме ТзОВ «ГазУкраїна-2009».

Стверджує, що позивач не надав жодного документа, де і в яких саме умовах зберігались цистерни з небезпечним газом, а суд із усіх посилань на нормативні акти не надав відповіді на питання ПАТ «Шепетівкагаз», чи мав позивач право нараховувати збір за зберігання цистерн з небезпечним вантажем, який не внесений у перелік Правил та Збірник тарифів.

Апелянт вважає, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі та передачу матеріалів справи до органу досудового розслідування ПАТ «Шепетівкагаз».

Власник вантажу, ТОВ «ГазУкраїна-2009» оплачував кошти за перевезення вантажу і в пункті 34 залізничних накладних зазначені конкретні суми сплати, які проходять по розрахункам ТОВ «ГазУкраїна-2009», а не з ПАТ «Шепетівкагаз».

При обґрунтуванні апеляційних вимог скаржник посилається на норми ст.ст.22, 54, 57, 63, 81, 90 Господарського процесуального кодексу, ст.ст.219, 307, 310 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.121 Статуту залізниць України, п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, Правил приймання вантажів до перевезення.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.2014р. по справі №924/183/14 повністю і припинити провадження у справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.08.2014 р. (т.3, арк.справи 83-89).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№16777/14, від 20.08.14р., т.3, арк.справи 131-134).

У відзиві зазначає, що залізниця не в праві регулювати чи обмежувати кількість вантажу, який направляється одержувачу (відповідачу) від інших підприємств, оскільки це є їхній особистий вибір і ця діяльність заснована на договірних відносинах, в яких залізниця не є стороною, а є тільки перевізником.

Позивач також зазначає, що у відповідності до п.2.1. Правил планування перевезень вантажів, які затверджені Наказом Мінтрансу України №873 від 09.12.2002р., планування перевезень вантажів здійснюється на підставі замовлень відправників. В даному випадку, апелянт, не вірно вважає себе відправником, оскільки спір йдеться щодо перевезень, які здійснювались на адресу відповідача, отже і плани перевезень в даному випадку між відповідачем та позивачем не повинні складатись.

Вважає, що додані до апеляційної скарги акти звіряння розрахунків не можуть жодним чином підтвердити чи заперечити факт наявності заборгованості, оскільки відповідач не належним чином здійснював розрахунок за надані послуги, і технологічний центр з переробки документів залізниці (ЄТехПД), який підписував акти звіряння з боку залізниці, враховував лише оплату за послуги, яка була здійснена відповідачем. Так як попередня оплата з боку відповідача проводилась не в повному обсязі, матеріали для списання відповідних сум до ЄТехПД не направлялись, та відповідно, не відображались у актах звіряння.

Вважає безпідставними твердження відповідача про зміну позивачем протягом розгляду справи предмету та підстави позовних вимог, оскільки ні сума позовних вимог, ні підстави для її нарахувань не змінювались. Протягом розгляду справи позивачем надавались лише пояснення по справі та заперечення на відзиви відповідача, в яких не містилися вимоги щодо зміни позовних вимог, підстави чи предмету спору.

Також зазначає, що розрахунків за надані послуги між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2009» не здійснювались оскільки заборгованість виникла вже після надходження вантажу на станцію призначення з вини відповідача через зволікання з розвантаженням цистерн.

На підставі викладеного позивач просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.2014р. у справі №924/183/14 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2014р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2998/14) довіреностей доданих до позовної заяви за № 2 від 04.01.2013р., № 26 від 02.02.2013р., № 49 від 01.03.2013р., № 85 від 01.04.2013р.. № 111 від 01.05.2013р., № 0901/6 від 01.09.2013р. на предмет достовірності підписів голови правління ОСОБА_4, головного бухгалтера ОСОБА_5 і бувшого в.о. начальника ГНС ОСОБА_6 ПАТ "Шепетівкагаз"; а також на предмет достовірності підписів ОСОБА_6 на актах загальної форми №36/55 від 02.02.2013р., №37/59 від 03.02.2013р., №38/61 від 04.02.2014р., №39/63 від 05.02.2014р., №55/82 від 19.02.2013р., №71/112 від 08.03.2013р., №112/182 від 22.04.2013р., №113/186 від 24.04.2013р., №120/196 від 30.04.2013р., №131/206 від 04.05.2013р., №133/209 від 08.05.2013 р., №135/215 від 14.05.2013р., №138/221 від 15.05.2013р. та накопичувальних картках №19090651 від 19.09.2013р. та №19090652 від 19.09.2013р.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки суд не вбачає підстав для застосування спеціальних знань для встановлення обставин, що входять до предмету доказування.

Також, представник відповідача заявив клопотання про витребування документів (вх.№17584/14), в якому просив витребувати від ДТГО «Південно-західна залізниця» договір про організацію перевезень вантажів укладений з ТОВ «ГазУкраїна-2009» та проведення розрахунків за перевезення і інші документи, що підтверджують виконання сторонами за його умовами взятих на себе зобов'язань.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст.34 ГПК України).

Статтею 125 Статуту визначено, що після прибуття вантажу на станцію призначення всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг, відповідно до вимог п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, здійснюються на станціях призначення.

Заявлена до стягнення у позові заборгованість виникла вже після надходження вантажу на станцію призначення через зволікання з розвантаженням цистерн. В даному випадку причиною затримки вагонів послугувало невчасне вивантаження вагонів вантажоодержувачем з причин, які залежать від останнього.

Колегія суддів вважає, що витребовуваний скаржником договір про організацію перевезень вантажів укладений між ДТГО «Південно-західна залізниця» та ТОВ «ГазУкраїна-2009» не має значення для даної справи, а тому відмовляє у задоволенні клопотання скаржника.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.14 р. у справі №924/183/14 скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представники позивача заперечили апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просять суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом у встановленому законом порядку (т.3, арк.справи 172).

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст.102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

27.12.2012р. державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - залізниця) та публічне акціонерне товариство "Шепетівкагаз" (далі - вантажовласник) уклали договір №1159/378 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги (т.1, арк.справи 20-23), предметом якого згідно п.1.1 є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.2.2.2, договору залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Залізниця також зобов'язана списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т.ін.(п. 2.2.6 договору).

Положеннями п.2.3.2 договору передбачено право залізниці не надавати послуг вантажовласнику до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.

Згідно договору вантажовласник зобов'язаний: здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу (п. 2.4.1) здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів ДТГО "Південно-Західна залізниця" (п.2.4.2); призначати працівників, що будуть здійснювати подання залізниці електронних документів і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством та договором функцій та надавати залізниці документи, що підтверджують повноваження таких осіб (п.2.4.5).

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору встановлений наступний порядок розрахунків між сторонами: вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок; одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника; послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку; розмір попередньої оплати визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів; залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін., оформлених в паперовому або електронному вигляді.

У разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень, затримку вагонів, контейнерів та зберігання вантажу (п. 4.2 договору).

Як встановлено п.7.1, договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня-травня 2013р. позивачем здійснювалось перевезення вагонів із скрапленим газом на станцію Шепетівка-Подільська, вантажоодержувачем яких є відповідач ПАТ "Шепетівкагаз", що підтверджується накладними від 10.01.2013р., 15.01.2013р., 17.01.2013р., 19.01.2013р., 23.01.2013р., 24.01.2013р., 26.01.2013р., 29.01.2013р., 30.01.2013р., 31.01.2013р., 15.02.2013р., 05.03.2013р., 13.04.2013р., 14.04.2013р., 19.04.2013р., 21.04.2013р., 27.04.2013р., 28.04.2013р., 01.05.2013р., 05.05.2013р., 09.05.2013р., 10.05.2013р., 12.05.2013р.

На станції призначення Шепетівка-Подільська вагони з вантажем "скраплений газ", які прибули на адресу відповідача, були затримані в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження), про що складені акти загальної форми ГУ-23, зокрема:

- вагони № 57457004 (маса вантажу - 23860 т), № 57892481 (33980т), № 57454423 (24280т), № 57457350 (24800т), № 57463911 (23940т), № 57460248 (24140т), № 57456741 (23940т), №58243882 (34240т), № 57453755 (24300т), № 57453821 (24280т) - акт № 9/18 від 16.01.2013р., в якому вказано час початку затримки вагонів - з 11:30 16.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57457004, № 57892481, № 57454423, № 57457350 згідно пам'ятки № 5 про подавання вагонів, акту № 10/18 від 18.01.2013р. - 12:40 18.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57463911, № 57460248, № 57456741 - 11:00 06.07.2013р. (пам'ятка № 51 про подавання вагонів, акт № 261/18 від 06.07.2013р.). Час закінчення затримки вагонів № 58243882, № 57453755, № 57453821 - 18:20 04.05.2013р. (пам'ятка № 30 про подавання вагонів, акт № 132/18 від 04.05.2013р.);

- вагони № 57454134 (24880т), № 57456527 (24400т), № 57460438 (24440т), № 57466179 (24880т), № 57466252 (24120т), № 57466807 (24120т) - акт №11/21 від 18.01.2013р., час початку затримки вагонів - з 10:30 18.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів №57454134, №57466252, №57466807, №57466179 згідно пам'ятки №7 про подавання вагонів, акту №23/21 від 28.01.2013р. - 12:50 28.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів №57456527, №57460438 - 11:00 06.07.2013р. (пам'ятка № 51 про подавання вагонів, акт № 262/21 від 06.07.2013р.);

- вагон №57471021 (25250т) - акт № 13/25 від 19.01.2013р., час початку затримки вагона - з 11:50 19.01.2013р. Час закінчення затримки вагона згідно пам'ятки №6 про подавання вагонів, акту № 18/25 від 22.01.2013р. - 15:50 22.01.2013р.;

- вагони №57475949 (24200т), №57484701 (24850т) - акт №16/31 від 22.01.2013р., час початку затримки вагонів - з 13:30 22.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 7 про подавання вагонів, акту № 25/31 від 28.01.2013р. - 12:50 28.01.2013р.;

- вагони №50881382 (33800т), №50881085 (33600т) - акт № 21/41 від 27.01.2013р., час початку затримки вагонів - з 11:40 27.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 7 про подавання вагонів, акту № 24/41 від 28.01.2013р. - 12:50 28.01.2013р.;

- вагони № 57470833 (24260т), № 57472714 (24120т), № 57479123 (25040т), № 57469017 (25580т) - акт № 28/46 від 29.01.2013р., час початку затримки вагонів - з 08:10 29.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 9 про подавання вагонів, акту № 33/46 від 31.01.2013р. - 13:30 31.01.2013р.;

- вагони № 57469058 (24700т), № 57480600 (25250т), № 57481210 (25250т), № 57481681 (24600т) - акт № 31/51 від 30.01.2013р., час початку затримки вагонів - з 11:50 30.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57469058, № 57480600 згідно пам'ятки № 9 про подавання вагонів, акту № 34/51 від 31.01.2013р. - 13:30 31.01.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57481210, № 57481681 - 12:20 14.07.2013р. (пам'ятка № 59 про подавання вагонів, акт № 287/51 від 14.07.2013р.);

- вагони № 50881010 (33700т), № 50867712 (33900т), № 50881168 (33700т) - акт № 35/54 від 01.02.2013р., час початку затримки вагонів - з 11:00 01.02.2013р. Час закінчення затримки вагона № 50881010 згідно пам'ятки № 41 про подавання вагонів, акту № 191/54 від 10.06.2013р. - 17:10 10.06.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50867712, № 50881168 - 13:10 12.07.2013р. (пам'ятка № 58 про подавання вагонів, акт № 277/54 від 12.07.2013р.);

- вагони № 50862135 (33200т), № 50861962 (33600т), № 50859214 (33400т) - акт № 36/55 від 02.02.2013р., час початку затримки вагонів - з 10:40 02.02.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50862135 та № 50859214 згідно пам'ятки № 41 про подавання вагонів, акту № 192/55 від 10.06.2013р. - 17:10 10.06.2013р. Час закінчення затримки вагону № 50861962 - 13:10 12.07.2013р. (пам'ятка № 58 про подавання вагонів, акт № 278/55 від 12.07.2013р.);

- вагони № 57467722 (25100т), № 57467771 (25200т), № 57472789 (25400т), № 57474306 (26550т), № 57477846 (26200т), № 57480824 (25950т), №57481582 (25350т), № 57484479 (25950т), № 57484669 (25650т), № 57484909 (25800т) - акт № 37/59 від 03.02.2013р., початок затримки з 17:10 03.02.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57484909, № 57477846, № 57467722, №57467771, №57481582 згідно пам'ятки № 56 про подавання вагонів, акту № 269/59 від 10.07.2013р. - 15:00 10.07.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57480824, № 57474306, №57484479, № 57484669, № 57472789 - 14:00 11.07.2013р. (пам'ятка № 57 про подавання вагонів, акт № 272/59 від 11.07.2013р.);

- вагони № 57486557 (25750т), № 57468985 (24750т), № 57472912 (24950т), № 57472961 (24700т), № 50881176 (33500т), № 50867852 (33300т) - акт № 38/61 від 04.02.2013р., початок затримки з 12:00 04.02.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 57486557, № 57468985, №57472912, № 57472961 згідно пам'ятки № 60 про подавання вагонів, акту № 296/61 від 16.07.2013р. - 11:30 16.07.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50881176 та № 50867852 - 17:10 10.06.2013р. (пам'ятка № 41 про подавання вагонів, акт № 153/61 від 10.06.2013р.);

- вагони № 57474975 (25000т), № 57476285 (24850т), № 57480766 (25850т), № 57483125 (25550т), № 57476715 (25750т), № 57467755 (25100т) - акт № 39/63 від 05.02.2013р., початок затримки з 11:40 05.02.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 59 про подавання вагонів, акту № 283/63 від 14.07.2013р. - 12:20 14.07.2013р.;

- вагони № 57472862 (24600т), № 57473761 (24400т), № 57474322 (25400т), № 57476053 (24550т), № 57476467 (25800т), № 57479032 (25750т), №57483646 (25600т), № 57485146 (25700т), № 57485880 (25500т), № 57471435 (24450т) - акт № 55/82 від 19.02.2013р., початок затримки з 08:30 19.02.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 58 про подавання вагонів, акту № 276/82 від 12.07.2013р. - 13:10 12.07.2013р.;

- вагони № 50880806 (33400т), № 50881432 (33200т), № 50880947 (33400т) - акт № 71/112 від 08.03.2013р., початок затримки з 11:10 08.03.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 60 про подавання вагонів, акту № 112 б/д - 11:30 16.07.2013р.;

- вагони № 50862028 (32800т), № 50859123 (33300т), № 50867944 (32900т), № 50881200 (32800т), № 50862200 (32600т) - акт № 105/170 від 16.04.2013р., початок затримки з 11:00 16.04.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 42 про подавання вагонів, акту №213/170 від 18.06.2013р. - 17:10 18.06.2013р.;

- вагон № 50867720 (32100т) - акт № 106/173 від 17.04.2013р., час початку затримки вагона - з 11:20 17.04.2013р. Час закінчення затримки вагона згідно пам'ятки № 28 про подавання вагонів, акту № 123/173 від 01.05.2013р. - 16:00 01.05.2013р.;

- вагони № 50881259 (32600т), № 50861848 (32600т), № 50881143 (32800т) - акт № 112/182 від 22.04.2013р., початок затримки з 11:00 22.04.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 61 про подавання вагонів, акту № 300/182 від 17.07.2013р. - 13:00 17.07.2013р.;

- вагони № 50882273 (32300т), № 50859156 (32300т), № 50881317 (32500т), № 50859008 (32500т), № 55881242 (32500т) - акт № 113/186 від 24.04.2013р., початок затримки з 11:30 24.04.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 56 про подавання вагонів, акту №270/186 від 10.07.2013р. - 15:00 10.07.2013р.;

- вагони № 50861764 (32600т), № 50859364 (32500т), № 50859081 (32500т), № 50861806 (32100т), № 50861970 (32400т), № 50882281 (32400т), №50881085 (32500т), № 50881341 (32300т), № 50859180 (32000т) - акт № 120/196 від 30.04.2013р., початок затримки з 09:40 30.04.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки № 57 про подавання вагонів, акту № 273/196 від 11.07.2013р. - 14:00 11.07.2013р.;

- вагон № 50881267 (32300т) - акт № 125/201 від 02.05.2013р., час початку затримки вагона - з 09:20 02.05.2013р. Час закінчення затримки вагона згідно пам'ятки № 57 про подавання вагонів, акту № 274/201 від 11.07.2013р. - 14:00 11.07.2013р.;

- вагони № 50881028 (32200т), № 50862002 (32100т), № 50881424 (32100т), № 57877094 (32200т), № 50861988 (32200т) - акт № 131/206 від 04.05.2013р., початок затримки з 11:20 04.05.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50881028, № 50881424, № 50861988 згідно пам'ятки № 61 про подавання вагонів, акту № 301/206 від 17.07.2013р. - 13:00 17.07.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50862002 та № 57877094 - 14:00 09.07.2013р. (пам'ятка № 55 про подавання вагонів, акт № 267/206 від 09.07.2013р.);

- вагон № 50867670 (32300т) - акт № 133/209 від 08.05.2013р., початок затримки з 11:30 08.05.2013р. Час закінчення затримки вагона згідно пам'ятки № 58 про подавання вагонів, акту №279/209 від 12.07.2013р. - 13:10 12.07.2013р.;

- вагони № 50867449 (32400т), № 50880855 (32100т), № 50881457 (31800т), № 50880780 (31800т), № 50862119 (31900т), № 50867373 (32100т), №50862143 (31800т) - акт № 135/215 від 14.05.2013р., початок затримки з 11:40 14.05.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50862119, № 50867373, №50862143 згідно пам'ятки № 62 про подавання вагонів, акту № 313/215 від 18.07.2013р. - 14:30 18.07.2013р. Час закінчення затримки вагонів № 50867449, № 50880855, №50881457, № 50880780 - 11:20 19.07.2013р. (пам'ятка № 63 про подавання вагонів, акт №304/215 від 19.07.2013р.);

- вагони №50859370 (31600т), №50862010 (32000т), №50861889 (31900т) - акт № 138/221 від 16.05.2013р., початок затримки з 11:00 16.05.2013р. Час закінчення затримки вагонів згідно пам'ятки №55 про подавання вагонів, акту №268/221 від 09.07.2013р. - 14:00 09.07.2013р.

Про затримку вищевказаних вагонів позивач повідомляв представника відповідача ОСОБА_6, що підтверджується витягом з книги оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження.

Відповідно до наказу ПАТ "Шепетівкагаз" №2 від 06.01.2012р. ОСОБА_6 було призначено відповідальним за правильність розміщення і кріплення вантажів і збереження вагонного парку з правом підпису залізничних перевізних документів. 04.01.2013р. ОСОБА_6 видано відповідачем доручення №66 на проведення операцій з питань розміщення та кріплення вантажів, а також забезпечення схоронності рухомого складу при виконанні вантажних операцій.

ОСОБА_6 як уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей №2 від 04.01.2013р., №26 від 01.02.2013р., №49 від 01.03.2013р., №85 від 01.04.2013р., №111 від 01.05.2013р., №174 від 05.07.2013р. підписувались зазначені вище акти загальної форми №ГУ-23, пам'ятки про подавання вагонів, відомості плати за користування вагонами, накопичувальні картки. Згідно журналу реєстрації довіреностей ПАТ "Шепетівкагаз" у ньому зареєстровано лише довіреності №2 від 04.01.2013р. та №26 від 01.02.2013р.

В зв'язку із затримкою вагонів, позивач нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, суми яких відображені у накопичувальних картках, відомостях плати за користування вагонами. При цьому при визначенні розміру збору за зберігання вантажу у вагонах позивачем на підставі наказів №29 від 18.01.2013р., №30 від 20.01.2013р., №35 від 21.01.2013р., №45 від 24.01.2013р., №65 від 03.02.2013р., №66 від 04.02.2013р., №74 від 05.02.2013р., №75 від 05.02.2013р., №125 від 20.02.2013р., №175 від 11.03.2013р., №264 від 18.04.2013р., №267 від 19.04.2013р., №278 від 24.04.2013р., №285 від 26.04.2013р., №314 від 13.05.2013р., №315 від 13.05.2013р., №316 від 13.05.2013р., №317 від 13.05.2013р., №323 від 16.05.2013р., №329 від 20.05.2013р., був застосований його подвійний підвищений розмір.

02.08.2013р. відповідач звернувся до позивача із листом №1732, в якому просив не збільшувати до двократного розміру збір за зберігання вантажу, що прибував на його адресу з січня по липень 2013 року, та гарантував повну оплату всіх нарахованих станцією додаткових зборів, пов'язаних з затримкою вагонів. На підставі вказаного листа 04.09.2013р. позивачем на нараді при заступнику ДН-2 було прийнято рішення не застосовувати підвищену ставку збору за зберігання вантажів у вагонах, що прибували на ст. Шепетівка-Подільська на адресу ПАТ "Шепетівкагаз" в період з січня по липень 2013 року на залишок заборгованості, яка рахується станом на 04.08.2013р.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, протягом січня-листопада 2013 року відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків проводилась оплата залізничних послуг, що підтверджується платіжними дорученнями №162 від 18.01.2013р., №255 від 28.01.2013р., №313 від 31.01.2013р., №355 від 04.02.2013р., №377 від 06.02.2013р., №467 від 19.02.2013р., №670 від 07.03.2013р., №1152 від 18.04.2013р., №1234 від 23.04.2013р., №1293 від 26.04.2013р., №1603 від 29.05.2013р., №1981 від 10.06.2013р., №1999 від 11.06.2013р., №2012 від 12.06.2013р., №2013 від 13.06.2013р., №2294 від 10.07.2013р., №2313 від 11.07.2013р., №2328 від 12.07.2013р., №2345 від 15.07.2013р., №2362 від 16.07.2013р., №2373 від 18.07.2013р., №2382 від 18.07.2013р., №2393 від 19.07.2013р., №2408 від 22.07.2013р., №2427 від 24.07.2013р., №2509 від 31.07.2013р., №2207 від 03.07.2013р., №2249 від 05.07.2013р., №2263 від 08.07.2013р., №2278 від 09.07.2013р., №2277 від 09.07.2013р., №2523 від 05.08.2013р., №3631 від 14.11.2013р.

За період з 16.01.2013р. по 20.12.2013р. позивачем списано із попередньої оплати відповідача в розрахунковому підрозділі залізниці кошти в загальному розмірі 1248335,28 грн. як збір за зберігання вантажу та кошти в розмірі 2970557,28 грн. як плату за користування вагонами, що підтверджується бухгалтерською довідкою відокремленого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень із відміткою Козятин ТехПД. Проведені залізницею списання відповідачем не оспорювались.

Протягом серпня 2013р.-січня 2014р. між позивачем та відповідачем проводилась переписка з приводу погашення заборгованості з плати за користування вагонами та зі збору за зберігання вантажу.

В матеріалах справи наявні листи від 06.02.2013р. та від 19.02.2013р., з якими відповідач звертався до начальника станції Шепетівка-Подільська ПЗЗ із проханням вийти з клопотанням перед вищестоящим керівництвом про надання конвенційної заборони на відвантаження скрапленого газу в адресу ПАТ "Шепетівкагаз", а також телеграми, що направлялись начальником станції призначення на станції відправлення вагонів, в яких останній просив не направляти вагони на адресу відповідача без згоди станції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно ст.908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст.307 ГК України).

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт". Статтями 3, 8 цього Закону умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Згідно ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Відповідно до пункту 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно п.8 Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Збір за зберігання вантажів та плата за користування вагонами є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами, а саме - Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затверджений наказом Мінтрансу України від 23.09.2009р. № 317 та зареєстрований Міністерством юстиції 15.04.2009р. за №340/16356, в пункті 2 розділу 3 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, а в розділі 5 - ставки плати за користування вагонами.

При цьому норми статті 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної), як і не передбачають винятку щодо сплати збору за ставками Тарифного керівництва №1.

Як встановлено пунктом 9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Згідно положень ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), відповідно до п.3 яких, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення з очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, належним і допустимим доказом посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за понаднормативне зберігання вантажу, є акти загальної форми.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня-травня 2013р. позивачем здійснювалось перевезення вагонів із скрапленим газом на станцію Шепетівка-Подільська, вантажоодержувачем яких було ПАТ "Шепетівкагаз", що підтверджується накладними від 10.01.2013р., 15.01.2013р., 17.01.2013р., 19.01.2013р., 23.01.2013р., 24.01.2013р., 26.01.2013р., 29.01.2013р., 30.01.2013р., 31.01.2013р., 15.02.2013р., 05.03.2013р., 13.04.2013р., 14.04.2013р., 19.04.2013р., 21.04.2013р., 27.04.2013р., 28.04.2013р., 01.05.2013р., 05.05.2013р., 09.05.2013р., 10.05.2013р., 12.05.2013р.

На станції призначення Шепетівка-Подільська 110 вагонів з вантажем "скраплений газ", які прибули на адресу відповідача, були затримані в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження), про що складені акти загальної форми ГУ-23, що підписані представниками позивача та відповідача ОСОБА_6 Позивачем надано витяг з книги оповіщень про час подання вагонів під завантаження або розвантаження, що свідчить про належне повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вантажу.

Доводи відповідача з приводу відсутності у ОСОБА_6 повноважень на підписання вищевказаних документів, в зв'язку з фальсифікацією довіреностей, на підставі яких він діяв, правомірно не взято до уваги судом першої інстанції.

Згідно п. 2.2.6 договору № 1159/378 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 27.12.2012р., укладеного між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та публічним акціонерним товариством "Шепетівкагаз", відповідач зобов'язаний призначати працівників, що будуть здійснювати подання залізниці електронних документів і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством та договором функцій та надавати залізниці документи, що підтверджують повноваження таких осіб.

На виконання вищевказаних умов договору наказом ПАТ "Шепетівкагаз" №2 від 06.01.2012р. ОСОБА_6 було призначено відповідальним за правильність розміщення і кріплення вантажів і збереження вагонного парку з правом підпису залізничних перевізних документів. 04.01.2013р. ОСОБА_6 видано відповідачем доручення №66 на проведення операцій з питань розміщення та кріплення вантажів, а також забезпечення схоронності рухомого складу при виконанні вантажних операцій. Також на ім'я ОСОБА_6 були видані довіреності №2 від 04.01.2013р., №26 від 01.02.2013р., №49 від 01.03.2013р., № 85 від 01.04.2013р., №111 від 01.05.2013р., №174 від 05.07.2013р., на підставі яких останній підписував акти загальної форми ГУ-23, відомості плати за користування вагонами, накопичувальні картки, пам'ятки про подавання вагонів, тощо.

Відповідно до вказаних документів позивачем було нараховано відповідачу збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами, більшу частину якої було списано із попередньої оплати відповідача в розрахунковому підрозділі залізниці за період з 16.01.2013р. по 20.12.2013р., в тому числі і за той період, коли, як вважає відповідач, ОСОБА_6 не мав повноважень на підписання первинних документів. Проведені залізницею списання відповідачем не оспорювались, що свідчить про його згоду із списаними сумами та відповідно і з документами, на підставі яких вони списувались (актами, накопичувальними картками, тощо).

Крім того, судом враховується, що будь-якої іншої особи, крім ОСОБА_6, яка б представляла відповідача у відносинах із залізницею, останнім призначено не було. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що подані в матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 є належними доказами затримки вагонів, вантажоодержувачем яких був відповідач, саме з вини останнього.

Пунктом 2 розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2009р. №317 та зареєстрованого Міністерством юстиції 15.04.2009р. за №340/16356, встановлено розміри зборів за зберігання вантажів за кожну добу, зокрема: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах); 2,5 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах; 1,6 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів на відкритих складах (у тому числі у контейнерах). За зберігання небезпечних вантажів нараховується збір за кожну добу в розмірі: 3,4 грн. за одну тонну - при зберіганні в критих складах; 2,1 грн. за одну тонну - при зберіганні на відкритих складах (у тому числі у контейнерах). У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Плата за користування вагонами (контейнерами) та збори, відповідно до п.10 р.1 Збірника тарифів, нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги. Ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість (п.11 р.1 Збірника тарифів).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, зареєстрованим Міністерством юстиції України 15.04.2009р. за № 341/16357, затверджені коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги. Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011р. №8, яким були внесені зміни до вищевказаного наказу, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів та до плати за користування вагонами становив з 01.12.2011р. - 1,243. У відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 21.05.2013р. №310, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів та до плати за користування вагонами становив з дня офіційного опублікування (06.06.2013р.) - 1,293, з 01.07.2013р. - 1,332, з 01.10.2013р. - 1,369.

Оскільки позивачем розмір збору за зберігання обчислювався з врахуванням вищевказаних коефіцієнтів та виходячи із плати 4,0 грн. за одну тонну за кожну добу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів погоджується з висновком, що оскільки збірником не встановлено окремого збору для зберігання небезпечних вантажів у вагонах, то слід застосувати розмір, визначений збірником для усіх вантажів (4,0 грн.)

Правомірним є висновок суду першої інстанції, що при нарахуванні збору за зберігання вантажу позивачем невірно здійснювалось визначення маси вантажу для нарахування збору за зберігання, а саме - без врахування правил округлення, передбачених пунктом 4 розділу 2 Тарифного керівництва №1. Так, згідно п.п. 4.1, 4.2 для визначення плати за перевезення та зборів приймається округлена до повних тонн загальна маса вантажу, зазначена в перевізних документах. При округленні 500 кг і більше округлюються в бік збільшення до повних тонн, менше 500 кг не враховуються. Якщо маса вантажу не перевищує 500 кг, вона округлюється до повної тонни. Однак, позивачем маса вантажу менше 500 кг округлювалась до повної тонни, що призвело до безпідставного збільшення збору за зберігання вантажу.

Крім того, згідно п. 2.2. п. 2 розділу 3 Тарифного керівництва №1 при виникненні на станції ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання.

На підставі наказів №29 від 18.01.2013р., №30 від 20.01.2013р., №35 від 21.01.2013р., №45 від 24.01.2013р., №65 від 03.02.2013р., №66 від 04.02.2013р., №74 від 05.02.2013р., №75 від 05.02.2013р., №125 від 20.02.2013р., №175 від 11.03.2013р., №264 від 18.04.2013р., №267 від 19.04.2013р., №278 від 24.04.2013р., №285 від 26.04.2013р., №314 від 13.05.2013р., №315 від 13.05.2013р., №316 від 13.05.2013р., №317 від 13.05.2013р., №323 від 16.05.2013р., №329 від 20.05.2013р., позивачем був застосований подвійний підвищений розмір збору за зберігання вантажу.

Як свідчать матеріали справи, при проведенні нарахування збору за зберігання у подвійному розмірі позивачем по деяких вагонах була застосована підвищена ставка раніше дати видачі самого наказу про його застосування, що не відповідає приписам п. 2.2. п. 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1.

Згідно бухгалтерською довідки відокремленого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень із відміткою Козятин ТехПД, позивачем було списано із попередньої оплати відповідача в розрахунковому підрозділі залізниці кошти в загальному розмірі 1248335,28 грн. як збір за зберігання вантажу.

На нараді при заступнику ДН-2 (протокол від 04.09.2013р.) було прийнято рішення не застосовувати підвищену ставку збору за зберігання вантажів у вагонах, що прибували на ст.Шепетівка-Подільська на адресу ПАТ "Шепетівкагаз" в період з січня по липень 2013 року на залишок заборгованості, яка рахується станом на 04.08.2013р. В зв'язку з чим позивач удвічі зменшив заборгованість по збору за зберігання вантажу, що не була сплачена відповідачем.

Колегія суддів, здійснивши в апеляційному провадженні перерахунок, погоджується з господарським судом Хмельницької області, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1142108,40 грн., а у стягненні 76 351,32 грн. слід відмовити.

Як встановлено ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктами 2, 3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, визначено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Згідно п.8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п. 12 Правил).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п.14 Правил) та визначений у розділі 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Мінтрансу України від 23.09.2009р. №317. Зокрема, за користування вантажними вагонами понад 45 год. ставка плати за користування вагонами становить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон.

Згідно п.3 розділу 5 Збірника тарифів при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл.1 (п.5 розділу 5 Збірника).

Позивач в позовній заяві заявив до стягнення плату за користування вагоном №50862135 в розмірі 36455,28.

В матеріалах справи наявний акт загальної форми №36/55 від 02.02.2013р. про затримку вагону, пам'ятку про подавання вагону №41, акт №192/55 від 10.06.2013р. про закінчення затримки, відомість №06080001 плати за користування вагонами (30379,40 грн. без ПДВ), яка не підписана представником відповідача, оскільки останній для підпису не з'явився, про що складено акт загальної форми №1020 від 06.08.2013р. та накопичувальні картки.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області про правильність визначеного розміру ставки плати за користування вагоном, застосування коефіцієнтів до вказаного тарифу та правомірність заявлених до стягнення 36455,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в загальному розмірі 1178563,68 грн., в тому числі збір за зберігання вантажу - 1142108,40, плата за користування вагонами - 36455,28 грн.

Твердження відповідача щодо відсутності його вини у затримці вагонів, оскільки позивачем не були вжиті заходи щодо введення конвенційної заборони на поставку вагонів, спростовуються ст.29 Статуту залізниць України, відповідно якої запровадження, за погодженням з Мінтрансом, тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення є правом укрзалізниці, а не обов'язком. Також згідно п.4.2 договору №1159/378 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 27.12.2012р. саме залізниці надано право припинити приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень, затримку вагонів, контейнерів та зберігання вантажу у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг. Тому не вчинення вказаних дій залізницею жодним чином не може свідчити про відсутність вини відповідача.

Скаржник також зазначав про обов'язок ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2009" сплачувати платежі, які є предметом спору, оскільки останній являється власником скрапленого газу. Так, згідно наявних в матеріалах справи залізничних накладних одержувачем вантажу є ПАТ "Шепетівкагаз". Статтями 46, 47 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання. У разі, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу (п. 5 Правил зберігання вантажів). Також саме на вантажоодержувача покладається обов'язок сплатити плату за користування вагонами за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача (ст. 119 Статуту залізниць України).

Скаржник посилається на норми п.1 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., якими передбачено, що вантажі до перевезення приймаються за наявності місячного плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до Правил планування перевезення вантажів.

Відповідно п.2.1. Правил планування перевезень вантажів, які затверджені Наказом Мінтрансу України №873 від 09.12.2002р., місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами. Оскільки апелянт не є відправником, місячні плани перевезень не повинні погоджуватись залізницею з останнім.

Відповідно до положень п.3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про зміну позивачем протягом розгляду справи предмету та підстави позовних вимог, оскільки ні сума позовних вимог, ні обставини для її нарахувань не змінювались.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.14 р. у справі №924/183/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.