Рішення № 40370438, 03.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.14р. Справа № 904/5459/14

За позовом Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором № 060398 від 01.01.10р. про постачання теплової енергії

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від прокуратури м.Дніпропетровська: прокурор Ягольник Г.В., посвідчення № 016143 від 12.04.14р.;

від прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська: прокурор Дзюба В.В., посчвідчення № 004934 від 21.09.14р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник Розумовський В.В., довіреність № б/н від 25.12.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ в особі міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 28171,25грн. (з яких 27246,52грн. - основна заборгованість; 925,13грн. - пені).

Судові витрати по справі прокурор просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №3124вих14 від 27.06.14р. ухвалою суду від 24.07.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.08.14р.

Суд розгляд справи відкладав з 14.08.14р. на 02.09.14р.

14.08.14р. через канцелярію суду прокурором подано заяву про припинення провадження, у зв'язку з відмовою від позову.

14.08.14р. через канцелярію суду позивачем подану заяву про стягнення з відповідача 925,13грн.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Прокурор міста Дніпропетровська про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 22.08.14р.

Прокурор Бабушкінського району про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 27.08.14р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 22.08.14р.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 26.08.14р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 14.08.14р.

02.09.14р. через канцелярію суду прокурором подану заяву в якій він просив суд стягнути з відповідача 925,13грн. пені.

02.09.14р. прокурор м.Дніпропетровська та прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська в судовому засіданні просили стягнути з відповідача суму пені у розмірі 925,13грн.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, вимогу про стягнення з відповідача 925,13грн. пені не змінив.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив провадження у справі припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.09.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення прокурорів та повноважного представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.10р. між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено договір №060398 про постачання теплової енергії (далі по тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 7.1 договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) не відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Пунктом 7.3 договору визначено, що споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку №1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Пунктом 7.4 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно з пунктом 8.2 договору на споживача покладено відповідальність, зокрема у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки (підпункт 8.2.3 договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє по 01.01.13р. (пункт 11.1 договору).

Прокурор у своїй позовній заяві визнав, що позивач в період з 01.01.14р. по 01.05.14р. належним чином виконував умови укладеного між сторонами договору, а відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань обов'язки з оплати наданих послуг за спожиту теплову енергію вчасно не виконував.

Враховуючи неналежну оплату наданих послуг за спожиту теплову енергію у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати пені у розмірі 925,13грн.

Вимоги про стягнення 925,13грн. пені підтримав як прокурор так і позивач.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнають посилаючись на те, що перед позивачем відсутня будь-яка заборгованість, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 10.07.14р. та платіжним дорученням №1148 від 03.07.14р. на суму 46898,99грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих прокурором та сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши прокурорів і повноважного представника відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати частково обґрунтованими, документально частково доведеними, такими, що частково не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд дослідив розрахунок пені (а.с.73) та дійшов наступних висновків. Правильно визначено строк сплати заборгованості за надані послуги теплової енергії. В реєстрах про вручення рахунків та актах виконаних робіт (а.с.36-39) вказано дату отримання відповідачем рахунку, а саме в січні 2014 року рахунок отримано 11.02.14р.; в лютому 2014 року рахунок отримано 07.03.14р.; в березні 2014 року рахунок отримано 07.04.14р.; в квітні 2014 року рахунок отримано 20.05.14р. Пунктом 7.4 договору на відповідача покладено обов'язок з оплати теплової енергії протягом 5 діб після одержання рахунку. Таким чином нарахування пені можливе за січень 2014 року з 17.02.14р. по 29.05.14р.; за лютий 2014 року з 13.03.14р. по 29.05.14р.; за березень 2014 року з 13.04.14р. по 29.05.14р.; за квітень 2014 року з 26.05.14р. по 29.05.14р.

При розрахунку було допущено помилку у вигляді нарахування пені за січень 2014 року з 16.02.14р. по 29.05.14р.; за лютий 2014 року з 12.03.14р. по 29.05.14р.; за березень 2014 року з 12.04.14р. по 29.05.14р.; за квітень 2014 року з 25.05.14р. по 29.05.14р.

Враховуючи викладені обставини стягненню підлягає пеня у розмірі 921,39грн.

Посилання відповідача на відсутність будь-якої заборгованості перед позивачем господарський суд до уваги не приймає, так як акт звірки взаємних розрахунків (а.с.42) свідчить про відсутність заборгованості, однак в ньому не міститься даних про яку заборгованість йде мова. Щодо платіжного доручення №1148 від 03.07.14р. на суму 46898,99грн., то господарський суд звертає увагу, що в призначенні платежу вказано: "погашається заборгованість за теплову енергію", а не штрафні санкції.

Факт прострочення оплати заборгованості за спірний період відповідач не спростував, а навпаки довів подавши суду платіжне доручення №1148 від 03.07.14р. на суму 46898,99грн.

Доказів оплати пені відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 509, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 24; ідентифікаційний код 31950828) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) 921,39грн. (дев'ятсот двадцять одна грн. 39 коп.) - пеня, видати наказ.

Стягнути з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 24; ідентифікаційний код 31950828) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збір") 1819,87грн. (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять грн. 87 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збір") 7,14грн. (сім грн. 14 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.09.14р.

Суддя І.В. Петренко