Постанова № 40370080, 02.09.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 803/1648/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача Мазурик Г.А.,

представника відповідача Михалевича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ратнівський молокозавод» (далі - ПрАТ «Ратнівський молокозавод», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ратнівська ОДПІ ГУ Міндоходів, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ратнівською ОДПІ ГУ Міндоходів проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9014104704 ПрАТ «Ратнівський молокозавод», за результатами якої складено акт № 109/22-13360705 від 08 квітня 2014 року на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 0000352200 від 25.04.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 55575,00 грн., з них 37050,02 грн. - основного платежу та 19525,01 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки ним помилково до реєстру виданих та отриманих податкових накладних в лютому 2014 року було включено податкову накладну № 114 від 30.01.2014 року, виписану ПАТ «Христинівський молокозавод» на суму 185250,00 грн., ПДВ 37050,02 грн. (номер запису в реєстрі 284). Насправді ж до реєстру потрібно було включити податкову накладну № 114 від 30.01.2014 року виписану ПАТ «Шполянський молокозавод» на суму 185250,00 грн., ПДВ 37050,02 грн., яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначає, що він помилився в назві контрагента при заповненні реєстру виданих та отриманих податкових накладних в лютому 2014 року, реквізити податкової накладної позивач вказав вірно. Про допущену помилку позивач сповістив відповідача письмово 15.04.2014 року листом за вих. № 274, додавши до нього належним чином завірені копії вказаної податкової накладної, квитанції про її реєстрацію в ЄРПН та первинних документів, що підтверджують проведення господарських операцій з ПАТ «Шполянський молокозавод». При здачі відповідачеві податкової звітності за квітень 2014 року позивач в реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства України в розділі II під номерами 104 та 105 відобразив операцію по виправленню помилки, допущеної ним в лютому 2014 року.

Вказує на те, що допущена позивачем помилка не призвела до заниження податкових зобов'язань скаржника та до втрат бюджету в зв'язку з цим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача позов не визнав, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилаються на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року встановлено, що ПрАТ «Ратнівський молокозавод» в розділ II Отримані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року та до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року включено, податкову накладну постачальника - ПАТ «Христинівський молокозавод» від 30.01.2014 року № 114 на загальну суму 222300,10 грн., в тому числі ПДВ - 37050,02 грн. Зазначає, що електронне повідомлення про наявність розбіжностей та не зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було отримане позивачем 28.03.2014 року. По закінченню 10-ти денного терміну для надання уточнень відповідно до вимог ст. 206 ПК України та на момент складання акту на адресу Ратнівської ОДПІ не надходило будь - яких листів від ПрАТ «Ратнівський молокозавод» стосовно даних зазначених в електронному повідомленні. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Ратнівський молокозавод» є юридичною особою, 09.08.2004 року зареєстроване в ЄДРПОУ, ідентифікаційний код юридичної особи 13360705. Позивач взятий на податковий облік 23.03.1993 року за № 261 та станом на день подачі даної позовної заяви перебуває на обліку в Ратнівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області.

08.04.2014 року начальником відділу податкового аудиту Лавренюком Р.П. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V та пункт 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9014104704 ПрАТ «Ратнівський молокозавод» про що складено акт № 109/22-13360705 від 08 квітня 2014 року (а.с.10-12), яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ. заявленого у податковій декларації за лютий 2014 року від 18.03.2014 року № 9014104704 на суму 37050.02 грн., та відповідно заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 37050.02 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Ратнівською ОДПІ ГУ Міндоходів 25 квітня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 37050,02 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 18525,01 грн., (а.с.9).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Волинській області, а пізніше до Міністерство доходів та зборів України, які своїми рішеннями скаргу позивача залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року, без змін (а.с.66-76).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 25 квітня 2014 року № 0000352200, а також висновку Ратнівської ОДПІ ГУ Міндоходів, які викладені в акті перевірки від 08 квітня 2014 року за № 109/22-13360705 суд зазначає наступне.

Розглядувані правовідносини виникли з приводу нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак врегульовані Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Ратнівський молокозавод» в розділ II Отримані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року та до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року включено, податкову накладну постачальника - ПАТ «Христинівський молокозавод» (код ЄДРПОУ 451725, індивідуальний податковий номер - 004517223249) від 30.01.2014 року № 114 на загальну суму 222300,10 грн., в тому числі ПДВ - 37050,02 грн., 18 березня 2014 року ПрАТ «Ратнівський молокозавод» подав Ратнівській ОДПІ ГУ Міндоходів податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року. Декларація прийнята відповідачем 19 березня 2014 року.

Судом встановлено, що постачальником ПАТ «Христинівський молокозавод» податкова накладна № 114 від 30.01.2014 року на загальну суму 222300,10 грн., в тому числі ПДВ - 37050,02 грн., не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Заяву зі скаргою про порушення постачальником - ПАТ «Христинівський молокозавод» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту ПрАТ «Ратнівський молокозавод» до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року не подавало.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ним помилково до реєстру виданих та отриманих податкових накладних в лютому 2014 року було включено податкову накладну № 114 від 30.01.2014 року виписану ПАТ «Христинівський молокозавод» , хоча до реєстру потрібно було включити податкову накладну № 114 від 30.01.2014 року виписану ПАТ «Шполянський молокозавод», з наступних підстав.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова

накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних для платників податку у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень запроваджується з 1 січня 2012 року.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними(або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що ПАТ «Христинівський молокозавод» по контрагенту ПрАТ «Ратнівський молокозавод» відобразило податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 37050,02 грн., проте не зареєструвало податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За даними звірки даних Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року розбіжності між задекларованими ПАТ «Христинівський молокозавод» податковими зобов'язаннями та задекларованим ПрАТ «Ратнівський молокозавод» податковим кредитом, на суму податку на додану вартість 37050,02 грн. відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи електронне повідомлення про наявність розбіжностей та не зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було отримане позивачем 28.03.2014 року.

Пунктами 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Судом встановлено що, по закінченню 10-ти денного терміну для надання уточнень відповідно до вимог ст. 206 ПКУ та на момент складання акту на адресу Ратнівської ОДПІ не надходило будь - яких листів від ПрАТ «Ратнівський молокозавод» стосовно даних зазначених в електронному повідомленні.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 37050,02 грн. ПДВ, в результаті чого завищено на 37050,02 грн. заявлену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року суму податкового кредиту та, відповідно, занижено на 37050,02 грн. суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, оскільки проведеною звіркою не встановлено розбіжності на суму 37050,02 грн. ПДВ між контрагентами ПАТ «Христинівський молокозавод» щодо задекларованих податкових зобов'язань і ПрАТ «Ратнівський молокозавод» щодо задекларованого податкового кредиту та уточнень до поданої звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ПрАТ «Ратнівський молокозавод» не подавало, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні довели суду обґрунтованість та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року. При цьому факт допущення помилки у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року не доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року на предмет відповідності вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України.

Оскільки зазначені в акті перевірки від 08 квітня 2014 № 109/22-13360705 висновки Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області є обґрунтованими і підставними та у судовому засіданні відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року, тому суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 1827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 4872,00 грн. Відповідно до частини третьої вказаної статті під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відтак, у даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становила 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1827,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивач сплатив 10% за позовну вимогу майнового характеру в сумі 182,70 грн. (про скасування рішення), що підтверджується квитанцією від 11 серпня 2014 року (а.с.2).

Отже 90% суми ставки судового збору - 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь державного бюджету України.

Керуючись статтями 3,11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352200 від 25.04.2014 року, відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» (44100, Волинська область, Ратнівський район, смт. Ратне, вул. Шевченка,47, код ЄДРПОУ 13360705) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 05 вересня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський