Рішення № 40369375, 02.09.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4694/14-ц

2/303/2540/14

Номер стат. звіту - 56

РІШЕННЯ

02 вересня 2014 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сметанюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання дій незаконними та повернення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ТзОВ "Авто-Просто" про визнання дій незаконними та повернення грошових коштів.

Позов мотивує тим, що 14.09.2013 року між ним та відповідачем ТзОВ "Авто-Просто" в особі продавця-консультанта Щербанова Н.Ю. було укладено договір №705144. Відповідно до ст.1 Договору визначено, що предметом цього Договору є надання учаснику послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобіля. Розділом 2 Договору ст.12 Розірвання договору, повернення коштів, п.12.1 передбачено, що Учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати договір за власним бажанням, про що має повідомити ТзОВ "Авто-Просто" у письмовій формі. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі сплачені за Договором. Пунктом 12.1.1 передбачено, що сума періодичних платежів, що підлягають поверненню, розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці здійснення повернення зазначених внесків за вирахуванням вступного за відмову від договору у розмірі 2 періодичних платежів, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на дату повернення. З моменту підписання угоди, щомісячно вносилися відповідні кошти на рахунок ТзОВ "Авто-Просто" по квитанціях та визначених сумах, які надсилалися відповідачу на його адресу. На протязі восьми місяців коли він вже оплатив по Договору 40 136,57 гривень, йому так і не було видано автомобіль. 17 березня 2014 року він повідомив відповідача у письмовій формі листом, про те, що в березні місяці 2014 року йому надіслано чергову квитанцію у якій відповідачем збільшилася вартість автомобіля на 265 000 гривень, однак до сьогоднішнього часу автомобіль не надано і з таким підвищенням вартості автомобіля він не згідний. Оскільки умовами договору передбачено одностороннє розірвання договору то він виявив намір розірвати договір №705144 від 14.09.2013 року в односторонньому порядку про, що повідомив ТзОВ "Авто-Просто". Також наголошує на тому, що під час підписання договору йому було наголошено, що протягом двох місяців ним буде отримано автомобіль. П.12.1.1. договору №705144 від 14.09.2013 року передбачено, що сума періодичних внесків підлягає поверненню, розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці здійснення повернення зазначених внесків за вирахуванням відступного за відмову від договору в розмірі 2 періодичних платежів. 07.04.2014 року йому прийшла відповідь від відповідача, в якій вказано, що договір №705144 розірвано згідно ст.3 ст.12 п.12.1.1. розділу 2. Також повідомлено, що максимальний строк повернення періодичних платежів не може перевищувати двох років з дня одержання товариством заяви про дострокове розірвання договору. Однак у відповіді на його заяву відповідач не повідомив календарну дату повернення коштів, а лише послався на загальні норми договору які є абстрактними і не відповідають законодавству України при укладенні договорів. Відповідно до квитанцій ним було сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 40 136,57 гривень. Із загальної суми яку ним сплачено відповідачу поверненню не підлягає сума двох періодичних платежів в розмірі 6 309,64 гривень.

Відповідно до п.12.1.2. ст.12 Договору передбачено максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.12.1.1. не може перевищувати двох років з дня отримання відповідачем заяви про дострокове розірвання договору. В розмові з представником відповідача йому було повідомлено, що кошти йому повернуть протягом двох років, але з яких підстав йому не сказали, а посилалися на договір від 14.09.2013 року №705144. Вказаний пункт договору грубо порушує його права та позбавляє його можливості на повернення коштів сплачених на рахунок відповідача, що в свою чергу призводить до того, що відповідач користується коштами, які ним сплачено по договору позбавляючи отримати його кошти після розірвання договору. Отже вказаний пункт суперечить Закону. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, позивач ОСОБА_3 посилався у своїх доводах на підставу несправедливості окремих положень договору.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задоволити його з підстав зазначених в позові, пояснивши суду, що між позивачем ОСОБА_3 та представником відповідача 14 вересня 2013 року було укладено договір №705144, умовами якого було надання послуг системи АвтоТак, які спрямовані на придбання автомобіля. Позивач ОСОБА_3 після укладення договору, вчасно сплачував внески, однак автомобіль відповідачем йому так надано і не було. ОСОБА_3 було внесено 40 136,57 гривень, даними коштами відповідач користується та не повертає їх. Також пояснив, що відповідачем при укладенні договору було порушено ст.18 ЗУ "Про захист прав споживачів", а саме, щодо несправедливості окремих положень договору при його укладенні.

Представник відповідача ТзОВ "АвтоПросто" Сметанюк І.М. в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених в поданому ним запереченні та пояснив суду, що між позивачем ОСОБА_3 та представником відповідача було укладено договір "Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (Автомобіля) у групі" №705144 від 14.09.2013 року. Даним договором визначено умови його укладення між сторонами, а саме його розірвання та повернення коштів. На адресу відповідача від позивача в березні місяці надійшла заява про розірвання договору в односторонньому поряду та повернення коштів. Даним договором передбачено повернення коштів протягом двох років, і з даними умовами договору позивач ОСОБА_3 погодився при ознайомленні та підписанні. Цей позов є передчасним, оскільки двох річний термін повернення коштів ще не закінчився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що 14.09.2013 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТзОВ "АвтоПросто" в особі представника Щербанова Н.Ю. було укладено Договір №705144 "Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (Автомобіля) у групі".

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 щомісяця сплачував внески на виконання договору №705144 від 14.09.2013 року, що підтверджується квитанціями №ВМК411.761291.1 від 16.09.2013 року, №25 від 04.10.2013 року, №26 від 04.10.2013 року, №11557.301.3 від 13.11.2013 року, №11557.301.4 від 13.11.2013 року, №10722.172.2 від 10.12.2013 року, №10722.172.1 від 10.12.2013 року, №64 від 09.01.2014 року, №63 від 09.01.2014 року, №10969.611.2 від 13.02.2014 року, №10969.611.1 від 13.02.2014 року.

Встановлено, що 17.03.2014 року позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про розірвання договору та повернення коштів.

07.04.2014 року представником відповідача Джиджора О.А. позивачу було надіслано листа, в якому зазначено, що Договір №705144 від 14.09.2013 року розірвано згідно ст.3 розділу 1 Договору та ст.12 п.12.1 розділу 2 Договору. Поверненню підлягають періодичні платежі, розраховані у відповідності до положень ст.12 п.12.1.1 розділу 2 Договору, також зазначалося, що у відповідності до ст.12. п.12.1.2 розділу 2 Договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.12.1.1. не може перевищувати двох років з дня отримання відповідачем заяви про дострокове розірвання Договору.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ЦК України, а саме Розділом II ЦК України "Загальні положення про договір".

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови на предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.6.22 Розпорядження №1676 від 09.10.2012 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах" зазначено, що при достроковому розірванні договору про адміністрування з учасником групи, який не отримав товар, ліцензіат повинен повернути учаснику групи суму періодичних платежів, здійснених учасником групи, у строки, порядку та на умовах, визначених договором та цими Ліцензійними умовами. Максимальний строк повернення зазначеної суми не може перевищувати двох років з дати отримання ліцензіатом заяви учасника групи про дострокове розірвання договору.

Відповідно до розділу 1 ст.1 Договору предметом Договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак.

Згідно п.5 ст.3 Договору учасник групи має право достроково розірвати договір.

У відповідності до п.12.1 ст.12 Договору учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати Договір за власним бажанням, про що має повідомити АвтоПросто у письмовій формі. У строк, встановлений чинним законодавством, АвтоПросто розглядає заяву учасника та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за Договором, з урахуванням положень, викладених в цій статті.

Відповідно до п.12.1.1 ст.12 Договору сума періодичних платежів, що підлягають поверненню, розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці здійснення повернення зазначених внесків, за вирахуванням відступного за відмову від Договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на дату повернення.

Згідно п.12.1.2 ст.12 Договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.12.1.1 не може перевищувати двох років з дня отримання АвтоПросто заяви про дострокове розірвання Договору. Для здійснення повернення періодичних платежів учасник повинен надіслати письмову заяву із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно яких повинні бути перераховані грошові кошти.

У відповідності до п.19.2 ст.19 Договору підписання цього Договору та Додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору та Додатків до нього.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки при укладенні договору №705144 від 14.09.2013 року позивач ОСОБА_3 погодився на умови, які були визначені в Договорі, що стверджується підписанням Договору позивачем, та передбачено п.19.2 ст.19 Договору і тому посилання останнього на несправедливість окремих положень Договору суд вважає безпідставним.

Також, що стосується стягнення коштів із відповідача ТзОВ "АвтоПросто" то в цій частині суд вважає вимоги позивача ОСОБА_3 є передчасними, так як відповідно до п.12.1.2 ст.12 Договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п.12.1.1 не може перевищувати двох років з дня отримання ТзОВ "АвтоПросто" заяви про дострокове розірвання Договору. Заяву позивачем було надіслано відповідачу 17.03.2014 року і з часу її одержання не минув строк 2 (два) роки, який передбачений п.12.1.2 ст.12 Договору.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 626, 627, 628, 629, 631, 632 ЦК України, Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09.10.2012 року за №1676, суд, -

р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання п.12.1.2. ст.12 договору від 14 вересня 2013 року №705144, як такого, що не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", визнання дій відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" код 35509011 щодо не виплати різниці коштів внесених позивачем платежів незаконними та стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" код 35509011 на користь позивача ОСОБА_3, код НОМЕР_1 суму коштів, що підлягає поверненню у розмірі 33 827,05 гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір