Ухвала суду № 40369107, 27.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3897/2012

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Писарівський спиртзавод» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Писарівський спиртзавод» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (правонаступник - Міністерство доходів і зборів України) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.06.2012р. ДП «Писарівський спиртзавод» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України (правонаступник - Міністерство доходів і зборів України) про визнання протиправним та скасування рішення №000129 від 18.05.2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 9 337 454,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, винесене на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки про порушення позивачем умов зберігання спирту плодового у кількості 12 307,35 дал за адресою: Одеська область, Кодимський район, с. Писарівка, в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку ДП «Писарівський спиртзавод» відсутні порушення вимог зазначеного Закону.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову ДП «Писарівський спиртзавод» відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, директором ДП «Писарівський спиртзавод» 12.12.2012р. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ДП «Писарівський спиртзавод» (код ЄДРПОУ 00412040) зареєстровано 22.10.2003р. Кодимською РДА Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №277745.

Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ДП «Писарівський спиртзавод» за КВЕД є: виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв, виробництво етилового спирту із зброджуваних продуктів, оптова торгівля напоями, оптова торгівля фруктами та овочами.

В період з 21.03.2012р. по 27.03.2012р., на підставі наказу №5 від 20.03.2012 року та направлень від 20.03.2012 року №№1,2,3,4,5, співробітниками Балтської МДПІ Одеської області ДПС Яремчук С.М., Когут С.І., Водько С.Г., Ганущак В.П., спільно з співробітником Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Одеській області Гурмач А.Б., було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Писарівський спиртзавод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

В ході цієї перевірки встановлено зберігання спирту плодового в місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання у місці за адресою: Одеська область, Кодимський район, с.Писарівка, яке розпорядженням Департаменту САТ ДПА України від 27.07.2011р. №410-р було виключено із Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Відповідно до довідки від 23.03.2012р. №34, фактичні залишки спирту плодового на момент перевірки склали 12 307,35 дал на суму 2 170 511, 58 грн.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №5-2200/00412040/3 від 03.04.2012р., у висновках якого зазначено про порушення підприємством позивача вимог ч.5 ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді здійснення зберігання спирту плодового у кількості 12 307,35 дал в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

В якості додатків до цього акту перевірки були складені і акти інвентаризації від 03.05.2012 року №1, №2 та №3, згідно яких, залишки спирту плодового (яблучного) витриманого на ДП «Писарівський спиртзавод» становлять 12252,72 дал, собівартість якого згідно відомості результатів інвентаризації вина, виноматеріалів, спирту коньячного та іншої виноробної продукції станом на 03.05.2012 року становить 2 160 889,70 грн.

Крім того, відповідно до протоколу випробувань від 04.05.2012 року №511, за результатами перевірки ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України спирту плодового яблучного витриманого (партія №40, №41 та №64), виробником якого є ДП «Писарівський спиртзавод», встановлено відповідність вмісту в ньому об'ємної частки етилового спирту нормам РСТ УССР 1480-90 «Спирт яблучний для виробництва міцних напоїв. Технічні умови».

В подальшому, на підставі вказаного вище акту перевірки, 18.05.2012 року уповноваженою особою Департаменту САТ ДПА України прийнято рішення №000129 про застосування до ДП «Писарівський спиртзавод» фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 9 337 454,83 грн., який складається із собівартості спирту плодового у розмірі 2 160 889,70 грн., та нарахованих до неї сум акцизного податку у розмірі 5 620 322,66 грн. та ПДВ у розмірі 1 556 242,47 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірного рішення відповідача та відповідно, з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як слідує з положень п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби безпосередньо мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВP.

Відповідно до вимог ч.5 ст.2 Закону України № 481/95-ВP, виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Як визначає ст.1 Закону України №481/95-ВP, «місце зберігання» - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Порядок же ведення Єдиного реєстру місць зберігання регламентовано наказом ДПА України №251 від 28.05.2002 року «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру».

У відповідності до п.1.1 зазначеного Порядку №251, «Єдиний державний реєстр місць зберігання» - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Так, пунктом 2.1 цього Порядку №251, встановлено, що до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Згідно із приписами ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВP, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача в судовому засіданні суду 1-ї інстанції в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що «рідина» у кількості 12 307,35 дал, що зберігається позивачем за адресою: Одеська область, Кодимський район, с. Писарівка, не є «спиртом плодовим» в розумінні абз. 5 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки вона не відповідає вимогам РСТ УССР 1480-90 «Спирт яблучний для виробництва міцних напоїв. Технічні умови» за органолептичними показниками.

На підтвердження своєї позиції представник позивача надав до окружного суду протоколи досліджень водно-спиртових сумішей від 13.04.2011 року №7077 та від 17.05.2011 року №7107, складені Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих продуктів «УкрНДІспиртбіопрод», згідно яких, спирт плодовий яблучний витриманий (партії №40, №41 та №64) не відповідає органолептичним показникам РСТ УССР 1480-90 «Спирт яблучний для виробництва міцних напоїв. Технічні умови», а саме за характеристиками: смак та аромат, колір.

При цьому, позивач в обґрунтування позову посилався й на те, що згідно протоколу випробувань №511 від 04.05.2012 року, проведених випробувальною лабораторією харчової продукції та продовольчої сировини державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який покладений в основу висновку податкового органу про наявність порушень з боку ДП «Писарівський спиртзавод» щодо зберігання спирту плодового яблучного витриманого (партій №40, №41 та №64), його відповідність нормам РСТ УССР 1480-90 «Спирт яблучний для виробництва міцних напоїв. Технічні умови встановлено лише за фізико-хімічними показниками.

Як видно зі змісту абз. 5 ст.1 Закону України №481/95-ВP, «спирт плодовий» - це спирт, отриманий шляхом переробки яблучних виноматеріалів за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв за коньячною технологією.

А відповідно до положень ч.2 ст.9 даного Закону №481/95-ВP, спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Зокрема, для спирту плодового таким нормативним документом є РСТ УССР 1480-90 «Спирт яблучний для виробництва міцних напоїв. Технічні умови». Згідно зазначеного нормативу, яблучний спирт повинен відповідати вимогам за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

При цьому, органолептичними показниками є зовнішній вигляд, смак та аромат, колір спирту, що отримуються органолептичним методом шляхом визначення якості продукції за допомогою органів чуття, та вони мають фізіолого-психологічні властивості.

Фізико-хімічними показником є об'ємна доля етилового спирту у складі спирту плодового, який отримується методом визначення якості продукції на підставі технічних засобів вимірювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суду приходить до аналогічного, що і окружний суд, висновку про те, що при визначенні категорії «спирт плодовий» з огляду на встановлені з боку позивача порушення щодо зберігання його у місці, не включеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, найбільш принципове та важливе значення має фізико-хімічний показник спирту плодового щодо об'ємної долі етилового спирту у його складі, а тому, він має вирішальне значення для суду при розгляді даної справи.

Висновки ж Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів щодо невідповідності партій №№40,41,64 спирту плодового яблучного витриманого органолептичним показникам за деякими характеристиками (кольору, смаку та аромату) не спростовують результатів досліджень щодо наявності у його складі достатньої для визнання його спиртом плодовим об'ємної частки етилового спирту та висновку податкового органу в акті перевірки №5-2200/00412040/3 від 03.04.2012 року про те, що позивачем зберігався саме спирт плодовий, а тому, відповідно, колегією суддів надані позивачем протоколи від 13.04.2011 року №7077 та від 17.05.2011 року №7107 в якості достатніх доказів на обґрунтування протиправності спірного рішення про застосування штрафних санкцій не приймаються.

Окрім того, при прийнятті остаточного рішення по цій справі, судова колегія враховує й те, що ДП «Писарівський спиртзавод» під час перевірки зазначені протоколи досліджень перевіряючім не надавались і податковий орган про проведення таких досліджень повідомлений не був. Натомість, позивачем при проведенні перевірки було складено та надано довідку від 23.03.2012 року №34, в якій позивачем самостійно зазначено про зберігання позивачем саме «спирту плодового витриманого». При цьому, даний факт також підтверджується і актами інвентаризації та описом до них від 03.05.2012 року 40-ї, 41-ї та 64-ї партії спирту плодового (яблучного) витриманого, складеними комісією ДП «Писарівський спиртзавод», яку очолювала завідуюча лабораторією підприємства Комендантова П.О.

Також, суд 2-ї інстанції також приймає до уваги й той факт, що будь яких зауважень щодо відповідності плодового спирту, що зберігався позивачем, його посадовими особами при складенні зазначених документів, а також при підписанні спірного акту перевірки зазначено не було.

Крім того, з пояснень представника позивача в суді 1-ї інстанції видно, що ДП «Писарівський спиртзавод» пересортування 12 307,35 дал зберігаємої продукції в спиртовмісну рідину не проводилось, змін у бухгалтерському обліку щодо знаходження на балансі підприємства саме спирту плодового (партій №40, №41 та №64) у зазначеній кількості та його балансової вартості позивачем не вносилось, що, на думку суду, теж свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу.

З приводу ж тверджень позивача в обґрунтування протиправності рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій №000129 від 18.05.2012 року про безпідставне визначення у оскаржуваному рішенні суми фінансових санкцій, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, категорія «вартості товару», яка використовується в абз. 11 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВP для встановлення розміру штрафів, визначається у ст.1 цього ж Закону в поняттях «мінімальні оптові-відпускні ціни на алкогольні напої» та «мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої», за якими, вартість товару формується як ціна, що визначається за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100% спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію, податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та торговельної надбавки.

При уважному дослідженні наданого відповідачем розрахунку суми штрафних санкцій, застосованих до ДП «Писарівський спиртзавод» оскаржуваним рішенням №000129 від 18.05.2012 року, податковим органом, при обчисленні фінансових санкцій за зберігання спирту плодового в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, враховувались вищезазначені нормативно визначенні складові вартості товару, у тому числі суми акцизного податку та податку на додану вартість, а тому, за таких підстав судова колегія вважає, що позиція позивача щодо необхідності розрахунку суми застосованих до нього штрафних санкцій тільки на підставі даних про вартість товару, без урахування сум податків і зборів, є необґрунтованою, та не може бути прийнята до уваги при вирішенні даної справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що відповідач, в даному випадку, належним чином довів правомірність та обґрунтованість прийнятого ним спірного рішення №000129 від 18.05.2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 9 337 454,83 грн., а позивачем, в свою чергу, належних та достатніх доказів його незаконності надано не було, у зв'язку з чим, даний адміністративний позов ДП Писарівський спиртзавод» задоволенню не підлягає.

До того ж, ще необхідно зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було зроблено відповідачем при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Писарівський спиртзавод» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко