Ухвала суду № 40369074, 05.09.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Арапіна Н.Є.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 року справа №247/1512/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2014 р. у справі № 247/1512/14-а (головуючий І інстанції Арапіна Н.Є.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа Державне підприємство "Торезантрацит", Державне підприємство "Донвуглереструктуризація" про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним дії Управління соціального захисту населення Торезької міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у наданні пільг на тверде пічне побутове паливо відповідно до статті 48 Гірничого Закону України, зобов'язав Управління соціального захисту населення Торезької міської вади Донецької області надати ОСОБА_2 пільгу на тверде побутове паливо відповідно до статті 48 Гірничого закону України за 2013 рік, зобов'язав Управління Державної казначейської служби України в м. Торезі Донецької області стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 68 грн. 82 коп. шляхом їх безмпірного списання із рахунку Управління соціального захисту населення Торезької міської Донецької області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В скарзі зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що на момент виходу позивача на пенсію шахта «Річна» входила до складу Шахтоуправління «Волинське» та не була самостійною юридичною особою. Шахтоуправління «Волинське» було перетворено у ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» є діючим підприємством. Разом з цим субвенція державного бюджету передбачена на надання пільг на тверде паливо лише пенсіонерам ліквідованих підприємств.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 з 21 січня 1999 року отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.(а.с.5)

Згідно довідки Виконавчого комітету Розсипнянської селищної ради, у будинку позивача пічне опалення (а.с.13).

Позивача включено до додаткового списку пенсіонерів на отримання палива по шахті «Річна» на 2006 рік у кількості 5900 кг (а.с.76).

Згідно довідки Державного підприємства «Донвуглереструктурізація» позивач був забезпечений безоплатним побутовим паливом як пенсіонер ліквідованої шахти «Розсипненська» з 2006 року по 2012 рік включно, до закінчення повної фізичної ліквідації шахти (а.с.60).

Згідно письмової відповіді Відособленого підрозділу «Шахтоуправління «Волинське» Державного підприємства «Торезантрацит» від 01 квітня 2014 року № 01-615 позивачу роз'яснено, що порядком надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 31 січня 2007 року та № 887 від 12 серпня 2009 року передбачено, що органи праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних рад визначають право на зазначені пільги на підставі трудової книжки та пенсійного посвідчення. Однак, в період входження ліквідованої шахти «Річна» до складу Шахтоуправління "Волинське" в трудовій книжці вносилися записи про роботу в шахтоуправлінні "Волинське" без зазначення конкретної шахти «Річна» (а.с.17-17зв.).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про надання пільг на придбання твердого пічного побутового палива.

Згідно повідомлення управління соціального захисту Торезької міської ради Донецької області від 20 грудня 2013 року позивач отримав відмову у наданні пільг на тверде пічне побутове паливо згідно статті 48 Гірничого Закону України, оскільки вийшов на пенсію з діючого підприємства шахтоуправління «Волинське» (а.с.16).

Відповідно до трудової книжки позивач з 09 березня 1994 року по 01 лютого 1998 року працював на різних посадах на шахті «Волинська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» (шахта «Волинська» перейменовано в Шахтоуправління «Волинське») (а.с.9-11).

11 березня 2014 року Відособленим підрозділом «Шахтоуправління «Волинське» Державного підприємства «Торезантрацит» надана архівна довідка про те, що позивач з 07 червня 1996 року по 01 лютого 1998 року працював на дільниці ШТ «Річна». На момент призначення пенсії 26 квітня 1997 року працював на дільниці ШТ шахти «Річна» (а.с.19).

Архівна довідка підтверджується наступними матеріалами справи: наказом № 129 від 06 липня 1977 року Міністерства вугільної промисловості УРСР про введення в склад шахтоуправління «Волинське» виробничого об'єднання «Торезантрацит» технічну одиницю шахту «Річна» (а.с.39-39зв.); випискою з наказу Шахти «Волинська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» № 25/к від 09 березня 1994 року, яким позивача прийнято на роботу з 09 квітня 1994 року в шахтоуправління гірником очисного забою п'ятого розряду дільницю № 4 (а.с.52); наказом Шахтоуправління «Волинське» № 25/к від 19 березня 1997 року, яким з 17 березня 1997 року переведено позивача - механіка дільниці ШТ "річна" підземним електрослюсарем 5 розряду (а.с.53); наказом Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Волинське» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Торезантарцит» № 12/к від 04 лютого 1998 року, яким позивача підземного електрослюсаря дільниці ШТ "Річна" звільнено з 01 лютого 1998 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію ст.38 КЗпП України (а.с.54); особовою карткою форми Т-2, в якій зазначено про призначення та переміщення ОСОБА_2 (а.с.55-55зв.); розпорядженням № 48 від 11 березня 2014 року згідно плану гірничих виробіток шахти «Річна» 26 квітня 1997 року дільниця ШТ знаходилася на шахті «Річна», яка входила до складу Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Волинське» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Торезантарцит» (а.с.58); табелем виходів робітників дільниці ВШТ-Р за квітень 1997 року щодо виходу на роботу позивача (а.с.56-57).

Зазначені документи підтверджують, що позивач звільнений 01 лютого 1998 року з шахти «Річна» Державного відкритого акціонерного товариства "Шахтоуправління «Волинське» дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії «Торезантрацит».

Як вбачається з архівних довідок з моменту виходу на пенсію позивача 26 квітня 1997 року Шахтоуправління «Волинське» Торезького виробничого об"єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» зазнало декілька реорганізацій (а.с.18,36).

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 19 листопада 2002 року №669 Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Волинське» дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Торезантрацит» реорганізоване шляхом виділення з його складу структурного підрозділу шахти «Річна» та створенням на його базі Державне підприємство «Шахта «Річна» (а.с.46-46зв.).

Наказом № 120 від 07 березня 2003 року реорганізовано відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія «Торезантрацит» та державні відкриті акціонерні товариства «Шахта «Прогрес», Шахта ім. Л.І.Лутугіна», Шахта ім.К.І.Кисельова, Шахта № 3-біс, «Шахтоуправління «Волинське» та інші шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства «Торезантрацит» (а.с.49-49зв.).

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 05 жовтня 2005 року № 506 «Про припинення діяльності Державного підприємства «Шахта «Річна» шляхом ліквідації» її було передано для здійснення фізичної ліквідації до Державного підприємства «Донвуглереструктурізація» та зобов'язано забезпечити працівників окремих категорій населення побутовим вугіллям у період ліквідаційних робіт (а.с.48-48зв.).

На підставі п.17.3.4 Проекту ліквідації шахти «Річна» Шахтоуправління «Волинське» Державної холдингової компанії «Торезантрацит» обов'язок по забезпеченню безоплатним побутовим паливом позивача, як пенсіонера шахти, до закінчення повної фізичної ліквідації шахти, до 2012 року включно, було покладено на Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» (а.с.74-75).

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 грудня 2012 року № 1078 був затверджений Акт комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт та заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Річна», яким роботи з ліквідації шахти «Річна» визнані закінченими у повному обсязі, відповідно з проектом ліквідації (а.с.71,72-73).

Актом прийому - передачі списку вуглеотримувачів шахти «Річна» від 03 січня 2013 року управлінню соціального захисту населення був переданий перелік осіб (список на 110 осіб), які забезпечувалися вугіллям державним підприємством «Донвуглереструктуризація», та які мають право на безплатне забезпечення твердим побутовим паливом згідно із статтею 48 Гірничого Закону України, в тому числі із зазначенням персональних даних позивача (а.с.77,78-78зв.).

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством на відповідача покладений обов'язок щодо здійснення соціального захисту осіб гірничих підприємств після їх ліквідації відповідно до вимог ст.48 Гірничого закону України, а тому відмова відповідача надати позивачу пільги на придбання твердого побутового палива є протиправною.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Згідно положень ч.7 ст. 43 Гірничого закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, у тому числі пенсіонерам колишнім працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 45 Гірничого закону України, ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами. Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів.

Пунктом 2 частини 5 ст. 48 Гірничого закону України передбачена категорія осіб, яка після ліквідації чи консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди, а саме пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків .

Крім того, відповідно до п. 12.10.7 та 12.10.8 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 3 липня 2001 року, безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки - 7,5 років; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, чоловіки - не менше 15 років, жінки - 12,5 років; на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.

Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Надання пільг на придбання твердого пічного палива здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, згідно якої за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги, виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива та одного балона скрапленого газу на домогосподарство на рік, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, - з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля або торф'яного брикету на побутові потреби на домогосподарство на рік.

Порядок, який визначає механізм надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам особам, які мають право на пільги за соціальною ознакою з придбання твердого та рідкого палива і скрапленого газу відповідно до статті 48 Гірничого закону України, визначений «Порядком надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам», затвердженого відповідною постановою Кабінету Міністрів України №77 від 31.01.07 року з наступними змінами і доповненнями, яким передбачено, що визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.

Пунктом 4 Порядку №77, встановлено, що для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу територіальними управліннями праці та соціального захисту населення за місцем мешкання здійснюється відносно осіб за їх зверненнями, окрім тих осіб, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, тобто за виключенням тих осіб у тому числі і пенсіонери, які були колишніми працівниками вугільної промисловості того підприємства, які на момент звернення ліквідується або консервується.

Зазначеним пунктом 4 Порядку також встановлено, що особи, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, пред'являють уповноваженому органові трудову книжку та пенсійне посвідчення (крім не працевлаштованих працівників), що підтверджують відповідність вимогам статті 48 зазначеного Закону, а також подають: заяву та довідку, передбачені абзацом першим цього пункту.

Вказаним пунктом 4 Порядку також передбачено, що у разі коли на підставі записів у трудовій книжці особи, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, неможливо встановити факт виходу на пенсію з ліквідованого гірничого підприємства (ліквідація, реорганізація, перейменування), до уповноваженого органу за його запитом надається архівна довідка або довідка Міненерговугілля про зміни, які відбулися на гірничому підприємстві з моменту виходу на пенсію особи до ліквідації зазначеного підприємства, та копії підтвердних документів (розпорядження, накази).

Відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 № 939, датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України.

Фізична ліквідація ДП шахта «Річна» підтверджена Актом комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт та заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Річна», яким роботи з ліквідації шахти «Річна» визнані закінченими у повному обсязі, відповідно з проектом ліквідації відповідно до якого процедура фізичної ліквідації ДП «Шахта «Річна» завершена 21 грудня 2012 року, наказ Міненерговугілля №1078, ліквідація відбулась без правонаступника.

Відповідно до матеріалів справи, соціальний захист колишніх працівників ДП «Шахта «Річна» протягом фізичної ліквідації був покладений на державне підприємство «Донвуглереструктуризація». Отримання вугілля позивачем як пенсіонер саме по ліквідованої шахти «Річна» з 2006 року по 2012 рік до закінчення повної фізичної ліквідації шахти також підтверджує довідка Державного підприємства «Донвуглереструктурізація».

Після закінчення ліквідації управлінню соціального захисту населення був переданий перелік осіб, які мають право на безплатне забезпечення твердим побутовим паливом згідно із статтею 48 Гірничого Закону України, тобто, після фізичної ліквідації вищевказаного підприємства обов'язок щодо забезпечення пільги на тверде побутове паливо у відповідності до норм діючого законодавства покладено на управління соціального захисту, оскільки вказана шахта ліквідована без правонаступника.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи доведено, що позивач працював у вугільній галузі, останнім місцем роботи позивача перед призначенням пенсії є саме шахта «Річна», яка була ліквідована без правонаступника, проживає у житловому приміщенні пічного опалення на твердому паливі, тобто, позивач має право на пільгове забезпечення паливом на побутові потреби передбачене ч.5 статтею 48 Гірничого Закону України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з заявою та документами у відповідності до вимог Порядку №77, що не спростовується відповідачем.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у наданні пільг на придбання твердого палива.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу для задоволення скарги, на те, що обов'язок забезпечення вугіллям покладено на ДП «Торезантрацит» до складу якого входить шахтоуправління «Волинське», оскільки, як зазначалось вище позивач працював на шахті «Річна», яка в подальшому була виділена в самостійну юридичну особу - ДП «Шахта «Річна», з відповідними правами та обов'язками правонаступника шахти «Річна», шахтоуправління «Волинське» не є правонаступником шахти «Річна», а тому відповідно до чинного законодавства до нього не перейшли обов'язки щодо забезпечення позивача пільгами на придбання твердого побутового палива.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції правильно встановив обставини справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2014 р. у справі № 247/1512/14-а залишити без задоволення.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2014 р. у справі № 247/1512/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді В.Г.Яманко

І.А.Васильєва