Ухвала суду № 403687, 06.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2006№К-974/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Сергейчука О.А., СтепашкаО.І., Пилипчук Н.Г., ШипуліноїТ.М.

при секретарі: Бойченко Ю.П.

за участі представників:

від позивача: Нелепи О.А.

від відповідача: Дяченка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ«СанТехСтройПромСоюз» на рішення Господарського суду м.Києва від08.06.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від22.11.2005 по справі№11/80

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СанТехСтройПромСоюз»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі-ТОВ) звернувся з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від09.07.2004 №279/26-062/0; від12.08.2004 №279/26-062/1 та від18.10.2004 №279/26-062/2.

Рішенням Господарського суду м.Києва від08.06.2005, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від22.11.2005 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та ухвалою, Позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій вказує на те, що судові рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать нормам матеріального права, а саме: ч.ч.1, 2 ст.58 Конституції України та п.25.2 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, що є підставою для скасування такого рішення. При цьому Скаржник обґрунтовує скаргу також тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» також не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. А згідно п.7.5 ст.7 цього Закону право Позивача на податковий кредит виникло вже в той період, коли Позивач перерахував грошові кошти на загальну суму 295533грн., в тому числі ПДВ 49256грн. на розрахунковий рахунок ТОВ«Властіна» за виконані роботи останнім по договору підряду від21.05.2003 №4 та додатковій угоді від26.06.2004 №3. Факт здійснення господарських операцій з ТОВ«Властіна» відображений Позивачем у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що підтверджується також Актом перевірки від08.07.2004 №55/26-23/22959051. Таким чином, вважає Скаржник, відповідна сума ПДВ повністю правомірно була відображена Позивачем в деклараціях з ПДВ за липень, серпень та вересень 2003року.

Таким чином враховуючи все викладене, Позивач просить рішення Господарського суду м.Києва від08.06.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від22.11.2005 по справі№11/80 скасувати, позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва (даліДПІ) надала заперечення на касаційну скаргу, в якому не погоджується з вимогами Скаржника та вважає, що судові рішення є законними, об'єктивними і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить судові рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м.Києві проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ«СанТехСтройПромСоюз» при здійсненні взаємовідносин із ТОВ«Властіна» за період з 21.05.2003 по 01.11.2003, про що складено Акт №55/26-23/22959051 від08.07.2004, яким встановлено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження нарахування та сплату до бюджету податку на додану вартість, на загальну суму 49225,50грн. і видано податкове повідомлення-рішення від09.07.2004 №279/26-062/0, яким згідно пп."б" пп.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73884грн., в т.ч.: 49256грн. - основного платежу і 24628грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, після чого останньому було направлено податкові повідомлення-рішення від12.08.2004 №279/26-062/1 та від18.10.2004 №279/26-062/2, яким Позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73884грн., в т.ч.49256грн. - основного платежу і 24628грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Як видно з матеріалів справи, і встановлено судами, 21.05.2003 між Позивачем та ТОВ«Властіна» було укладено договір на виконання ремонтно-будівельних та супутніх робіт №4.

26.06.2003 між Позивачем та ТОВ«Властіна» було укладено додаткову угоду №3 до договору №4 від21.05.2003, якою було змінено умови та строки виконання робіт. На виконання умов вказаного договору ТОВ«Властіна» згідно актів прийому-передачі виконаних робіт були виконані роботи на загальну суму 295533грн., в т.ч.49255,50грн. ПДВ та виписані податкові накладні.

Суми податку на додану вартість по цим накладним були включені Позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в книзі обліку придбання товару (робіт, послуг) та відповідають даним його податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

За вказаним договором Позивач повністю розрахувався, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ«Властіна», що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 295533грн., в т.ч. 49255,50грн. ПДВ, фактично умови договору між Позивачем та ТОВ«Властіна» виконані.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на те, що ТОВ«Властіна» що рішенням суду Деснянського районного суду м.Києва від05.12.2003 визнано недійсним з моменту реєстрації (06.05.2003) Статут, Установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності, реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ«Властіна». Зобовязано ДПІ виключити ТОВ«Властіна» із реєстру платників податків та визнано недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, підписані директором Васильчук С.М. На підставі цього Позивачу було відмовлено в позові, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

З вищенаведеним суд касаційної інстанції не погоджується, так як п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168 від03.04.1997 «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі даного Закону Позивач відніс 49255,50грн. на податковий кредит, перерахувавши кошти ТОВ«Властина» згідно договору на виконання ремонтно-будівельних та супутніх робіт №4, однак Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає залежність податкового кредиту Позивача від податкових обовязків контрагента.

Відповідно до зазначеного оскаржені судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими і підлягають скасуванню з направленням на новий розгляд, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СанТехСтройПромСоюз» підлягає задоволенню частково. При новому розгляді справи суду слід врахувати вище наведене.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СанТехСтройПромСоюз» задовольнити частково.

Рішенням Господарського суду м.Києва від08.06.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від22.11.2005 по справі№11/80 скасувати.

Справу №11/80 направити на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карась

Судді: О.А.Сергейчук

О.І.Степашко

Н.Г.Пилипчук

Т.М.Шипуліна