Ухвала суду № 40368029, 05.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 вересня 2014 року Справа № 915/1401/14

Суддя Д.О. Бездоля, розглянувши матеріали

за позовом: Автогосподарства УМВС України в Миколаївській області /вул. М.Василевського, 63, м. Миколаїв, 54000/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизель Плюс” /вул. 7-ма Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54020/

про стягнення 1249829,50 грн.

встановив:

02.09.2014 до господарського суду Миколаївської області надійшов позов Автогосподарства УМВС України в Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизель Плюс” про стягнення з останнього 1249829,50 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні відносини виникли між сторонами з 26 договорів купівлі-продажу нафтопродуктів. Між тим, з 26 договорів лише один договір від 24.05.2012 № 0379 укладений безпосередньо між позивачем та відповідачем у даній справі.

Натомість, у позовній заяві позивачем не вказано обставин та доказів на підставі яких саме положень інших 25 договорів у позивача згідно з ст. 511 ЦК України виникли права щодо відповідача у спірних правовідносинах або на підставі якого саме правочину, передбаченого ст. 512 ЦК України, відбулась заміна кредитора по цим договорам на позивача.

Крім того, у позовній заяві позивачем не вказано розрахунок стягуваної суми, по якому з 26 договорів існує яка саме заборгованість. Позивачем у позовній заяві наведена лише загальна кількість та вартість недопоставлених відповідачем нафтопродуктів за всіма 26 договорами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

За цих підстав, позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 3.6. постанови від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснив, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Господарський суд вважає, що об’єднання позивачем вимог про стягнення суми боргу, який виник з 26 договорів, суттєво утруднить вирішення спору, оскільки ч. 1 ст. 58 ГПК України передбачає можливість об’єднання кількох вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а позивач заявив до розгляду вимоги, які ґрунтуються на обставинах невиконання відповідачем умов 26 договорів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За цих підстав, позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Автогосподарству УМВС України в Миколаївській області позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

2. Повернути Автогосподарству УМВС України в Миколаївській області (вул. М.Василевського, 63, м. Миколаїв, 54000, код 08806406) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 24996 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 59 коп., сплачений платіжним доручення від 21.08.2014 № 418.

Ухвала підлягає оскарженню.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Д.О.Бездоля