Рішення № 40367961, 04.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 р. Справа № 914/2777/14

За позовом: Приватного підприємства „Компанія „Астра", м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства „Новояворівськжитло", м. Новояворівськ Львівської області

про стягнення 448897 грн. 07 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Старостенко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Сало Б.В. - представник

від відповідача: Ізовіт В.О. - юрисконсульт

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Приватним підприємством „Компанія „Астра", м. Львів до відповідача Комунального підприємства „Новояворівськжитло", м. Новояворівськ Львівської області про стягнення 448897 грн. 07 коп.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.08.2014р.

В судовому засіданні 19.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 19.08.2014р. подав відзив №434 від 18.08.2014р. (вх. №35518/14 від 19.08.2014р.), відповідно до якого визнав суму основного боргу в розмірі 364430грн. 16коп. та заперечив проти нарахованих інфляційних втрат в розмірі 40042грн. 64коп., трьох процентів річних в розмірі 16776грн. 98коп., пені в розмірі 27647грн. 29коп. Крім того, представник відповідача просив відстрочити та розстрочити виконання рішення з виплати заборгованості, починаючи з листопада місяця 2014 року терміном на три роки по жовтень 2017 року включно рівними частинами по 10123грн. 06 коп. щомісячно.

Представник позивача в судовому засіданні 19.08.2014р. проти відстрочки та розстрочки виконання рішення заперечив повністю.

В судовому засіданні 19.08.2014р. представники сторін просили оголосити перерву на два тижні для вжиття заходів врегулювання спору в позасудовому порядку.

В судовому засіданні 19.08.2014р. оголошено перерву до 04.09.2014р.

В судовому засіданні 04.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2014р. визнав суму основного боргу в розмірі 364430 грн. 16 коп. та заперечив проти нарахованих інфляційних втрат в розмірі 40042 грн. 64 коп., трьох процентів річних в розмірі 16776 грн. 98 коп., пені в розмірі 27647 грн. 29 коп. Крім того, представник відповідача просив відстрочити та розстрочити виконання рішення з виплати заборгованості, починаючи з листопада місяця 2014 року терміном на три роки по жовтень 2017 року включно рівними частинами по 10123 грн. 06 коп. щомісячно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

01.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів, відповідно до якого, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе організацію і виконання робіт по ремонту і обслуговуванню ліфтів в житлових будинках, котрі перебувають на балансі Новояворівської міської ради, і облсуговуються відповідачем згідно із додатком №1, що є невід"ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 1.3. договору вартість робіт визначається згідно з додатком №1 по згоді сторін на день укладення договору в сумі 57749грн. 87 коп. за місяць, в т.ч. ПДВ.

У п. п. 3.1, 3.3 договору сторони узгодили, що в кінці поточного місяця позивач представляє відповідачу акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Відповідач їх підписує, завіряє підпис печаткою і не пізніше трьох днів з дня отримання один примірник акту повертає позивачу. На підставі підписаних актів відповідач щомісячно не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, перераховує на поточний рахунок позивача кошти за відрахуванням 2,0% комісійної винагороди (комунальному підприємству „Новояворівськжитло").

На виконання умов договору №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів від 01.03.2009р. позивач надав відповідачу послуг за період з липня 2011 року по червень 2014 року на загальну суму 1448830грн. 16 коп., що підтверджується копіями актів-рахунків приймання виконаних робіт за липень-грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року, січень - червень 2014 року, долученими до матеріалів справи.

Проте, як стверджує позивач, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в результаті утворилася заборгованість за вищевказаним договором КП „Новояворівськжитло" перед ПП „Компанія „Астра" у розмірі 364430грн. 16коп. про, що не заперечив відповідач.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати, ПП „Компанія „Астра" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 364430грн. 16коп. основного боргу.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 40042грн. 64 коп. інфляційних втрат та 16776 грн. 98 коп. 3% річних, а також просив стягнути 27647 грн. 29 коп. пені, відповідно до п. 4.1 договору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, сторони уклали договір №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів від 01.03.2009р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Укладений сторонами вищевказаний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач, відповідно до умов п.п.2.1.1, 2.1.2 договору зобов"язувався забезпечити надійну і безпечну роботу ліфтів, своєчасно виконувати комлекс ремонтних, регламентнх робіт, а відповідач згідно із п.2.2.1 договору - своєчасно вносити плату за технічне обслуговування ліфтів.

Згідно із матеріалами справи та поясненнями представника відповідача в ході судового розгляду, жодних зауважень до наданих послуг позивачем зі сторони відповідача немає та в актах - рахунках приймання виконаних робіт з технічного обслуговування обладнання ліфтів не зазначено. Відтак, відповідач підписуючи вказані акти, погодився з об"ємом та вартістю робіт виконаних позивачем.

Однак, відповідачем оплата за надані послуги здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму в розмірі 364430грн. 16коп.

Отже, відповідач своїх зобов'язань повністю за вищевказаним договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором. А заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання робіт відповідач суду не надав.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд встановив, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 40042грн. 64 коп. інфляційних нарахувань та 16776 грн. 98 коп. 3% річних.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 27647 грн. 29 коп. пені, у відповідності до умов п.4.1 договору та положень ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", перевіривши поданий розрахунок, суд прийшов до висновку задоволити таку вимогу повністю.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення з виплати заборгованості, починаючи з листопада місяця 2014 року терміном на три роки по жовтень 2017 року включно рівними частинами по 10123 грн. 06 коп. щомісячно, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач в заявленому клопотанні підстав для розстрочки виконання рішення не зазначив, не представив доказів винятковості випадку, наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 230, 231 ГК України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Новояворівськжитло" (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, ідентифікаційний код 34978118) на користь Приватного підприємства „Компанія „Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) 364430 грн. 16 коп. основного боргу, 40042 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, 16776 грн. 98 коп. 3% річних, 27647 грн. 29 коп. пені та 8977 грн. 95 коп. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 08.09.2014р.

Суддя Морозюк А.Я.