Ухвала суду № 403671, 13.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

КОПІЯ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Юрченка В.В.

Загороднього А.Ф

Харченка В.В.

при секретарі Парненко В.С.

за участю представника позивача Вівсяника А.М.

та представника відповідача Гончар С.В.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Енерго Інвест»на рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. по справі за позовом Приватного підприємства «Енерго Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

встановила:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2005р. було повністю відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Енерго Інвест» (далі ПП«Енерго Інвест») до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 15.10.2004р. № 0003182610/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 10 687, 00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5344, 00грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. апеляційну скаргу ПП «Енерго Інвест» було залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2005р. залишено без змін.

ПП «Енерго Інвест» подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2005р. та ухвалу Київськогоапеляційного господарського суду від 22.11.2005р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовільнити його позов.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податком на додану вартість ПП «Енерго Інвест» при здійснені взаєморозрахунків із ПП «Мідос-Універсал» за період листопад грудень 2003р., ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено акт № 1505/26-05/30403228 від 13.10.2004р. та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В акті перевірки зазначено, що позивачем до податкового кредиту віднесено податок на додану вартість в сумі 10687, 00грн. за перевіряємий період згідно податкових накладних № 44 від 28.11.2003р. та № 45 від 28.11.2003р. отриманих від ПП «Мідос-Універсал».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Судами при розгляді справи було встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.05.2004р., що набрало законної сили, визнано недійсними установчі документи ПП «Мідос-Універсал» з моменту державної реєстрації, в тому числі, статут ПП «Мідос-Універсал» з моменту реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість. Крім того встановлено, що громадянка ОСОБА_1., яка вказана в статуті як засновник ПП «Мідос-Універсал», не укладала ніяких угод від імені підприємства, звітів не підписувала, господарською діяльністю підприємства не керувала і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Суді дійшли вірного висновку, що ПП «Мідос-Універсал» не є платником податку на додану вартість, тому не мало права нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні. З цих підстав отримані позивачем від ПП «Мідос-Універсал» податкові накладні № 44 та № 45 від 28.11.2003р., не можуть бути належними документами, які б давали право позивачу на збільшення податкового кредиту та віднесення відповідних сум до валових витрат.

Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка обставин по справі дана вірно, а томукасаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргуПриватного підприємства «Енерго Інвест» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. по справі за позовом Приватного підприємства «Енерго Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І.Співак

Судді С.В. Білуга

В.В. Юрченко

А.Ф. Загородній

В.В. Харченко

Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга