Постанова № 40366559, 27.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 серпня 2014 р. № 820/12704/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (далі по тексту - позивач, ТОВ НВО «Вертікаль») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001531501 Основ'янської ОДПІ від 27.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки має бути скасованим, оскільки висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення, суперечать діючому законодавству України. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованими, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Представник відповідача в письмових запереченнях наданих до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які викликались в судове засідання, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" зареєстроване як юридична особа 06.03.2000 року виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 307509820384 від 20.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2073/20-38-15-01-09/30750980 від 13.06.2014 р.

В акті перевірки від 13.06.2014 р. зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 20910 року № 2755-VI ТОВ НВО «Вертікаль» завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого по декларації з ПДВ за квітень 2014 року у розмірі 7612, 00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Основ'янською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від № 0001531501 від 27.06.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 7612, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 3806, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи, виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що згідно проведеного аналізу податкової звітності за квітень 2014 року встановлено, що підприємством включено до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2014 року від'ємне значення ПДВ за січень 2014 року у сумі 7612, 00 грн., з урахуванням попередньої перевірки декларації з ПДВ за січень 2014 року, в ході якої зменшено від'ємне значення ПДВ за січень 2014 року у розмірі 130063, 0 грн.

Також судом встановлено, що згідно акта перевірки № 1089/20-38-15-01-091 від 04.04.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (код ЄДРПОУ 30750980) з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2014 року» були встановлені порушення з боку позивача вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН"; п. 201.4, ст. 201, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України , а саме включення сум ПДВ до податкового кредиту по податковим накладним, по яким відсутній факт реального вчинення господарських операцій за грудень 2013 р., січень 2014 року та завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого по декларації з ПДВ за січень 2014 року у розмірі 124010,0 грн.

На підставі висновків акта перевірки № 1089/20-38-15-01-091 від 04.04.2014 р. Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення від 15.04.2014 року №0000811501 та №0000821501, які були оскаржені ТОВ НВО «Вертікаль» в судовому порядку та скасовані за результатами розгляду справи № 820/7624/14 згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду у цій же справі від 10.07.2014 року.

Судом встановлено, що ТОВ науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" укладено договір поставки кольорового металопрокату з ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН" № 120910/1 від 10.09.2012 р., згідно якого продавець (ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН") зобов'язується передати у власність покупця (позивача), згідно специфікації, узгодженої за асортиментом ціною та кількості поставляємого товару (а.с. 84-90).

Згідно актів перевірок Основ'янської ОДПІ № 1089/20-38-15-01-091 від 04.04.2014 р. та № 2073/20-38-15-01-09/30750980 від 13.06.2014 р. ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН" згідно укладеного договору поставило ТОВ науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" товар (мідну продукцію) на суму 780379, 66 грн. у т.ч. ПДВ -130063, 28 грн., яку включено до складу податкового кредиту за січень 2014 року.

Як встановлено при судовому розгляді справи № 820/7624/14 (постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року), факт отримання товару покупцем підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними наявними у матеріалах справи. Даний товар був прийнятий на підставі виписаної довіреності покупця, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей. Оприбуткування на склад проводилось на підставі прибуткових ордерів. Оплата за поставлений товар проведена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями. Також судом з'ясовано, що доставка товару здійснювалась за рахунок продавця (ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН"), що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Крім того, судом у справі № 820/7624/14 встановлено, що отримані товарно-матеріальні цінності за укладеним договором були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства - у виробництві, на підтвердження даного факту ТОВ науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" надало до суду накладну-вимогу на переміщення товару. Після виготовлення продукції проводиться її відпуск зі складу на продаж. Так між позивачем та ТОВ "Инвертор" підписано контракт №1 від 09.08.2013 року на поставку електрообладнання. На підставі вказаного договору проводилось відвантаження готової продукції. Факт відвантаження продукції підтверджується митними деклараціями, міжнародними транспортними деклараціями з відмітками органів та специфікаціями, наявними у матеріалах даної адміністративної справи.

Також в постанові суду від 27.05.2014 року зазначено, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН" було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Крім того, факт господарських операцій позивача з ТОВ "ФІЛЛ-ЕНД-СІН" за договором № 120910/1 від 10.09.2012 р. підтверджується також наявними у справі доказами.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Також суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює кумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових Періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості товару були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ НВО "Вертікаль" були отримані податкові накладні від ТОВ «ФІЛЛ-ЕНД-СІН», які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання позивачем товарів, повністю сплачені кошти за цітовари, які використано у власній господарській діяльності підприємства, суд приходить до висновку, що ТОВ НВО "Вертікаль" правомірно включило до складу податкового кредиту оскаржувану суму податку на додану вартість за перевіряємий період та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Основ'янською МДПІ податкове повідомлення-рішення № 0001531501 від 27.06.2014 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001531501 від 27.06.2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 7612, 00 грн. (сім тисяч шістсот дванадцять гривень) за основним платежем та 3806, 00 грн. (три тисячі вісімсот шість гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (код ЄДРПОУ 30750980) судовий збір у розмірі 182, 70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.