Постанова № 40366549, 04.09.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1489/14-a

"04" вересня 2014 р. , Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільської області ( надалі позивач, Бучацька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільської області) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач), про стягнення податкового боргу по земельному податку в сумі 13254,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку в сумі 13254,29 грн. в тому числі пеня 208,74 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Представник позивача Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, подав письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника у письмовому провадженні..

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

01.09.2008 року між Монастириською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6124210100:04:001:0466), яка знаходиться на території АДРЕСА_2.

03.09.2009 року договір оренди землі від 01.09.2008 року Монастириським районним відділом Тернопільської філії ДП "Центр ДЗК" зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис за № 040965300075.

Згідно із п.288.1. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідачу в порядку п.286.5 ст.286 та ст.58 Податкового кодексу України направлене податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013року № 0150601700 із визначеною сумою орендної плати за землю на 2013 рік в розмірі 13254,29 грн. Відповідний рекомендований лист вручений адресату поштою 01.07.2013.

З врахуванням вимог п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України терміни сплати вказаної суми настав 01.09.2013р. .

У зв'язку з несплатою податкового боргу відповідно до ст.59 Податкового кодексу України ОСОБА_1 направлена податкова вимога від 24.09.2012р. № 3.

Однак, станом на 17 липня 2014 року за громадянином ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 13463,03грн. в тому числі пеня 208,74грн.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175. ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В порушення вказаних вище норм відповідачем несвоєчасно сплачено грошове зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно п. 102.4. ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 87.1. ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) податковий борг в сумі 13254 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 29 коп., шляхом перерахування на рахунок № 33218815700376; місцевий бюджет Монастириської міської ради 13050500; код одержувача 37382571; банк - ГУДКСУ в Тернопільській області МФО 838012.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.