Вирок № 40365730, 04.09.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/971/14-к

1-кп/622/152/2014

ВИРОК

іменем України

04.09.2014 року смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Калайда І.С.

при секретарі Бойко І.О.

з участю прокурора Соболя А.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження № 12013220310000317 від 11.05.2013 р. відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Топар, Мічурінського району, Карагандинської області, Узбекистан, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 10 листопада 2004 року апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 355 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, що 29 жовтня 2008 року умовно-достроково звільнився на 1 рік, 8 місяців 17 днів, та який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1

що обвинувачується у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 389-1 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проживаючи з ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_2, виявив картку ПАТ «Мегабанк», яка належить останній, заздалегідь знаючи, що на рахунок даної картки надходять кошти на утримання дитини, маючи корисний мотив та прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в період з 01 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року через банкомат зняв з даної банківської карти грошові кошти в сумі 8870 гривень, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

16.07.2013 року вироком Золочівського районного суду Харківської області затверджено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 18.06.2014 року Золочівським районним судом Харківської області за заявою ОСОБА_2, винесено ухвалу, якою вирок Золочівського районного суду Харківської області стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України скасовано, у зв'язку з невиконанням останнім угоди про примирення з потерпілою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 який вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ст.. 185 ч.2 КК України визнав повністю, за ст.. 389-1 КК України частково визнав. Пояснив, що дійсно, проживаючи з потерпілою однією сім'єю в домоволодінні по АДРЕСА_2 взяв картку ПАТ «Мегабанк», яка належала ОСОБА_2 на яку надходять кошти на утримання дитини та декілька разів знімав певну суму грошей, загальна сума 8870 грн. Під час розгляду кримінальної справи відносно нього він повернув потерпілій кошти в сумі 4000 гривень іншу частину обіцяв повернути пізніше. Від виконання угоди він не ухилявся, оскільки в угоді про примирення не було вказано конкретної дати повернення коштів. Крім того, він відвідував свою дитину та приносив йому речі, велосипед. На даний час він повернув їй кошти на загальну суму 5600 гривень, про що ОСОБА_2 надала йому розписку.

Дії підсудного ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно, суд також кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України так як ОСОБА_1 раніше судимий за ст. 185 КК України та судимість не погашена знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтвердилося наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що дійсно на протязі 4 років зустрічалася з ОСОБА_1 та народила від нього дитину. Після народження дитини декілька місяців проживала однією сім'єю з ОСОБА_1 Але офіційно вона має статус матері-одиначки. Кожного місяця вона отримувала допомогу на дитину, яку зберігала на платіжній картці ПАТ «Мегабанку». Картку було взято ОСОБА_1 До укладення угоди про примирення ОСОБА_1 було сплачено 4000 гривень. Загальна сума повернених коштів 5600 гривень. Крім того, не заперечує, що ОСОБА_1 дійсно відвідував її дитину, приносив речі та велосипед. Заборгованість на даний час становить 3270 гривень. Просила суворо його не карати.

Згідно обвинувального акту підсудний ОСОБА_1 обвинуачується також за ст. 389-1 Кк України. Висновок досудового слідства у вчиненні цього кримінального правопорушення суд вважає необгрунтованим виходячи з наступного:

В угоді про примирення між потерпілим і підозрюваним укладеній 03.06.2013 року порушено вимоги ст. 471 КПК України, а саме не вказано конкретного строку повернення матеріальної шкоди в сумі 8870 грн. ОСОБА_1 були сплачені кошти загальною сумою 5600 гривень. Крім того, як вказує підсудний та потерпіла після винесення вироку він надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, купував дитячі речі та велосипед. Інших доказів умисного невиконання угоди про примирення обвинуваченням не надано.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих, а також дані про особу обвинуваченого.

Судом, відповідно до положень ст. ст. 67, 66 КК України, встановлено в якості обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_1. судом встановлено, що в даний час він не працює, неодружений, раніше судимий. На обліку у лікаря психіатра не перебуває. Зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 за місцем проживання характеризується наступним чином: на обліку в комісії по боротьбі з пияцтвом не стоїть, до адміністративної відповідальності не притягувався. Скарг на поведінку ОСОБА_1 не надходило.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання. За таких обставин, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням. Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним злочинів у майбутньому.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи

ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні за ст. 389-1 КК України визнати невинуватим і виправдати.

Речові докази -виписку особистого рахунку НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 та компакт-диск СD-R на якому містяться фото, де підтверджується факт зняття коштів ОСОБА_1 з банкомату-залишити в кримінальному провадженні № 12013220310000317..

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Калайда І. С.