Рішення № 40364766, 04.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р.Справа № 922/2604/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м.Харків, про стягнення 104545,53 грн. за участю представників:

позивача -

02.09.2014р. та 04.09.2014р. - Гур'єв В.М. (довіреність № 1785 від 11.12.2013р.);

відповідача -

02.09.2014р. - Бочарова Н.В. (довіреність № 908 від 14.07.2014р.);

04.09.2014р. - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м.Харків, заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна товариства № 227-19 від 10.05.2011р. в розмірі 84229,36 грн.; заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 2601,65 грн.; пені в розмірі 4606,14 грн., 3% річних в розмірі 774,63 грн. та збитків від інфляції в розмірі 12333,75 грн. Судові витрати в сумі 2090,92 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2604/14 та розгляд справи призначено на 21.07.2014р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 04.08.2014р. об 11:45 год.

04.08.2014р. представник позивача у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 42114,68 грн., а також заборгованості по відшкодуванню витрат на електроенергію в сумі 1387,55 грн., у зв'язку з частковою оплатою заборгованості. В іншій частині позовних вимог представник позивача просить задовольнити позов. В обґрунтування свого клопотання представник позивача надав копію платіжного доручення № 4405 від 31.07.2014р.

Відповідач 04.08.2014р. подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з проведенням часткової оплати та наданням доказів оплати заборгованості. Також відповідач надав через канцелярію суду платіжні доручення № 4406 від 31.07.2014р. та № 4405 від 31.07.2014р., які свідчать про оплату заборгованості за березень 2014 року в сумі 43502,23 грн. та пені за березень 2014 року в сумі 1979,23 грн.

Надані відповідачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2014р. було задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів - по 09.09.2014р., а також клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено на 02.09.2014р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.09.2014р., представник позивача звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині стягнення 1802,34 грн. пені, у зв'язку з добровільною сплатою заборгованості відповідачем в цій частині. В іншій частині представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав копію платіжного доручення № 5463 від 04.08.2014р. про сплату пені в сумі 1817,77 грн., а також копію листа відповідача на адресу позивача про заміну призначення платежу у наявному в матеріалах справи платіжному дорученні № 4406 від 31.07.2014р. на оплату пені за травень 2014р. за спірним договором в сумі 1979,23 грн.

Надані представником відповідача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відстрочку виконання рішення у даній справі, посилаючись на скрутний фінансовий стан відповідача.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 04.09.2014р. до 11:00 год.; представника позивача зобов'язано надати в наступне судове засідання акт звірки взаємних розрахунків та письмові пояснення стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Після перерви представник позивача звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 1994,66 грн., у зв'язку із добровільною сплатою заборгованості відповідачем в цій частині. Позовні вимоги в іншій частині представник позивача просив задовольнити у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача 42114,68 грн. заборгованості по орендній платі; 1214,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання; 809,14 грн. пені; 774,63 грн. - 3% річних та 12333,75 грн. збитків від інфляції. Представник позивача також просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору в розмірі 2090,92 грн.

Також на вимогу суду представник позивача надав відзив на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, подане відповідачем 02.09.2014р., в якому проти надання відстрочки виконання рішення заперечував, посилаючись на те, що збитковий фінансовий стан відповідача не є винятковою обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України, оскільки утворився внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об'єктивних обставин, що б унеможливлювало виконання договірних зобов'язань та рішення суду.

Відзив позивача був долучений судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання після перерви не з'явився; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (відповідачем) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства № 227-19, згідно п. 1.1. якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення, розташовані в м.Харкові на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі № 3 по просп.Героїв Сталінграду, 3, загальною площею 35,34 кв.м. для розміщення обладнання.

Згідно п. 2.2. Договору оренди, передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього Договору.

Факт передачі в оренду вищевказаних приміщень підтверджується актами приймання-передачі від 10.05.2011р. та від 30.04.2014р., що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Пунктом 3.6. Договору сторони визначили, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Згідно п. 3.9. Договору, у разі закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої обов'язки, як орендаря, передбачені законодавством України та Договором оренди № 227-19 від 10.05.2011р. виконує несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 31.05.2014р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з березня по квітень 2014 року в розмірі 84229,36 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.4. Договору, орендар повинен відшкодовувати витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця, в термін, зазначений у п. 3.6. Договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Проте, умови Договору в цій частині також виконувалися відповідачем неналежним чином. Сума заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на електропостачання за період з березня по квітень 2014 року станом на 31.05.2014р. склала 2601,65 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 8.2. Договору оренди, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Так, на підставі вищевказаного пункту Договору на заборгованість за березень, квітень 2014 року, а також по актах №№ 13396, 13739.113 та 63ТТО20, тобто заборгованість за грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року, позивачем була нарахована пеня за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р., розмір якої станом на день подання позову до суду склав 4606,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 зазначеної вище статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних на заборгованість за березень, квітень 2014 року, а також по актах №№ 13396, 13739.113 та 63ТТО20, тобто заборгованість за грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року, розмір яких за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р. станом на день подання позову до суду склав 774,63 грн.

Також позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції за квітень-травень 2014 року в розмірі 12333,75 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позову до суду склав 104545,53 грн., у тому числі: 84229,36 грн. заборгованості по орендній платі; 2601,65 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання; 4606,14 грн. пені; 774,63 грн. - 3% річних та 12333,75 грн. збитків від інфляції.

Після порушення провадження у даній справі відповідачем було сплачено заборгованість по орендній платі у сумі 42114,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 1387,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4405 від 31.07.2014р., а також частково погашено пеню в сумі 1802,34 грн. за квітень 2014р. (платіжне доручення № 5463 від 04.08.2014р.). Крім того, відповідачем було погашено частину пені на суму 1994,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4406 від 31.07.2014р., № 5463 від 04.08.2014р. та листом № 662 від 02.09.2014р.

Таким чином, несплаченою залишилась заборгованість по орендній платі в розмірі 42114,68 грн. за квітень 2014р., сума заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання у розмірі 1214,10 грн. за квітень 2014 р., пеня у сумі 809,14 грн., збитки від інфляції у розмірі 12333,75 грн.; та 3% річних у розмірі 774,63 грн. (всього на загальну суму - 57246,30 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" в частині стягнення з відповідача 42114,68 грн. заборгованості по орендній платі, 1214,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 809,14 грн. пені, 12333,75 грн. збитків від інфляції та 774,63 грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 42114,68 грн. заборгованості з орендної плати, 1387,55 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання та 3797,00 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Дослідивши докази та підстави, на які посилається боржник в обґрунтування своєї заяви про надання відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та визнав за необхідне відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, та за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання , господарський суд має право: відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; змінити спосіб виконання рішення, ухвали, постанови; змінити порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач в обґрунтування свого клопотання посилається на збитковий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наявність кредиторської та дебіторської заборгованості також не є винятковими обставинами.

Обставини щодо складної політичної ситуації в Україні, господарської діяльності в умовах неоголошеної війни, загальний спад економіки у країні у 2014 році, стрімкий ріст рівня інфляції, ріст курсів іноземних валют, на які посилається боржник, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох договірних сторін і також не можуть бути віднесені до виключних обставин.

Також слід прийняти до уваги, що відповідачем сплачуються грошові кошти на користь позивача по інших зобов'язаннях, що свідчить про наявність грошових коштів на рахунках відповідача та про можливість виконувати рішення суду. Так, лише протягом розгляду даної справи відповідачем було сплачено на користь позивача 604824,50 грн. заборгованості. Крім того, відповідач добровільно задовольнив частину позовних вимог, сплативши половину заборгованості, у зв'язку з чим позивач подав клопотання про припинення провадження у частині позовних вимог. Вказане також свідчить про можливість виконання рішення суду відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м.Харків, вул.Сумська, буд. 50; п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528; код ЄДРПОУ: 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м.Харків, вул.Іванова, буд. 7/9; п/р 26000442934 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ: 25614660) - 42114,68 грн. заборгованості по орендній платі; 1214,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання; 809,14 грн. пені; 12333,75 грн. збитків від інфляції; 774,63 грн. - 3% річних; 2090,92 грн. витрат з оплати судового збору.

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення 42114,68 грн. заборгованості з орендної плати, 1387,55 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання та 3797,00 грн. пені провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено 05.09.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар