Постанова № 40364316, 01.09.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2014 р. справа № 809/2558/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: відкритого акціонерного товариства "Оріана" - Печоріна В.В.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Оріана" до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про скасування рішення №18 від 18.06.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 18.08.2014 року відкрито провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Оріана" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Оріана") до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі по тексту - відповідач) про скасування рішення №18 від 18.06.2014 року.

Позов мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято рішення від 18.06.2014 року №18 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду України. Вказує на те, що 18.09.2002 року Господарським судом Івано-Франківської області порушено справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Оріана". На всі зобов'язання позивача накладено мораторій на їх задоволення. А відтак, в силу вимог статті 12 коментованого Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються штраф, пеня, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Незважаючи на вказане відповідач за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 20.08.2004 року по 29.05.2014 року, протиправно, оскаржуваним рішенням №18 від 18.06.2014 року застосовано штрафну санкції та нараховано пеню. Позивач вважає, що відповідач порушив його права незаконно застосувавши під час дії мораторію до відкритого акціонерного товариства "Оріана" штраф в розмірі 1 629,31 гривень та нарахувавши пеню в сумі 44 694,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у адміністративному позові. В судовому засіданні послався на практику Верховного Суду України, а саме на постанову від 12.03.2014 року прийняту Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України, за результатами розгляду спору щодо дотримання вимог статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак 28.08.2014 року від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 28).

Відповідач адміністративний позов не визнав, подавши письмове заперечення на адміністративний позов (а.с. 29-31). Із змісту письмового заперечення слідує, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Згідно із загальними правилами сплати зобов'язань після порушення справи про банкрутство відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за невиконання чи неналежне виконання поточних грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неустойка (штраф, пеня) і інші санкції нараховується і застосовуються в загальному порядку. В свою чергу, відповідач послався на постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09.07.2013 року (справа № 21-178а13), від 26.02.2013 року (справа № 21-34а13), від 01.10.2012 року (справа № 21-298а12), від 11.06.2012 року (справа № 21-179а12), від 07.05.2012 року (справа № 21-289а11), від 05.12.2011 року (справа № 21-348а11), від 04.07.2011 року (справа №21-144а11) і 25.06.2011 року (справа № 21-113а11).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що позивач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Із матеріалів справи слідує, що 18.09.2002 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області порушено справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Оріана" №Б-11/283 (а.с. 6).

Як свідчать дані ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2014 року провадження у справі №Б-11/283 не припинено (а.с. 7-10).

02.10.2009 року позивачем відносно відповідача винесено вимогу №383 про сплату боргу по страхових внесках в сумі 18 287,61 гривень. Вимога являється узгодженою та направлена до органів Державної виконавчої служби. Борг опрацьований у вимозі виник станом на 20.08.2004 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників за період 01.08.2004 року по 01.06.2014 року (а.с. 32-33).

29.05.2014 року Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області кошти по вищевказаній вимозі стягнуто та закрито виконавче провадження.

Відповідно до Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачем, за несплату (неперерахування), несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду України до відповідача рішенням №18 від 18.06.2014 року застосовано штраф в розмірі 1 629,31 гривень та нараховано пеню в сумі 44 694,00 гривень, за період з 20.08.2004 року до 29.05.2014 року (а.с. 11, зворотній бік а.с. 11).

Відповідно до статей 1 та 12, а також 19 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником та кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується із завершенням підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання, в тому числі і поточні щодо внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Щодо зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником поточних грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань настав у позивача після 18.09.2002 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 09.07.2013 року, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані висновки в силу вимог частини 2 статті 161, статті 244-2 коментованого Кодексу підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні даного адміністративного спору.

Таке ж тлумачення і застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладене Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року (справа № 21-113а11), від 4 липня 2011 року (справа №21-144а11), від 05 грудня 2011 року (справа № 21-348а11), від 7 травня 2012 року (справа № 21-289а11), від 11 червня 2012 року (справа № 21-179а12), від 1 жовтня 2012 року (справа № 21-298а12), від 26 лютого 2013 року (справа № 21-34а13).

Посилання позивача на положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з приводу дії мораторію - заборони на нарахування штрафу, пені, застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пенсійне страхування), є безпідставними. Станом на 18 червень 2014 року, день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, стаття 12 коментованого Закону у вказаній позивачем редакція, була виключена.

За вказаних вище обставин і висновків, заявлений адміністративний позов є безпідставним в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Оріана" містить вимоги майнового характеру. За подання даного позову відкритим акціонерним товариством "Оріана" сплачено судовий збір в сумі 182,70 гривень - 2 відсотки розміру майнових вимог, як не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати. У зв'язку з вказаним, на підставі вимог частин 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за наслідками розгляду справи із позивача підлягає стягненню решта суми судового збору пропорційно до відхиленої частини вимоги, а саме 1 644,30 гривень (1 827,00 - 182,70).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (ідентифікаційний код 05743160, вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 4 дня. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 05.09.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.