Ухвала суду № 40363963, 01.09.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/161/14-ц Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 30 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання: Ходаківської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з посиланням на вимоги ст.ст.23, 1266, 1267 ЦК України, просила стягнути з відповідача 16000,00 грн. матеріальної шкоди та 15000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує наступним. Рішеннями Коростишіського районного суду Житомирської області № 2-16/12 від 26.02.2013 р., № 280/1967/13-ц від 04.12.2013 р. та № 611/1868/12 від 29.05.2013 р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, які пред'являлись до ОСОБА_3 Для захисту своїх інтересів під час розгляду вищевказаних цивільних справ, позивач звернулася до фахівця в галузі права для надання юридичної допомоги, вартість даних послуг, згідно Договору про надання юридичних послуг, склала 12000,00 грн. В ході розгляду даних справ позивачем двічі оплачувались призначені судом експертизи, загальна вартість яких склала 4000,00 грн. Крім того, за час розгляду цивільних справ, позивач зазнала душевних страждань та переживань внаслідок протиправної поведінки з боку відповідачки, що призвело до необхідності лікування у медичних закладах. Виходячи з принципу розумності і справедливості, позивач визначила розмір морального відшкодування в 15000,00 грн., які і просить стягнути з відповідачки разом з витратами на правову допомогу та експертизу, що на її думку складають матеріальну шкоду.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові, невірно трактував статтю 22 ЦК України внаслідок чого прийняв необ'єктивне та необґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив із того, що понесені позивачкою витрати при розгляді інших цивільних справ повинні відшкодовуватись у відповідності до положень ст.88 ЦПК України при вирішенні конкретних справ.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу спадкового майна померлого ОСОБА_4, який доводився сином позивачці та чоловіком відповідачці. Звертаючись до Коростишівського районного суду Житомирської області з різними позовами до ОСОБА_3, позивач понесла витрати на проведення експертиз: у справі № 2-16/12 щодо виділення в натурі частини спірного будинку - в сумі 2660,00 грн., у справі № 611/1868/12 про усунення перешкод в користуванні власністю - в сумі 1400,00 грн. та згідно Договору № 6 про надання юридичних послуг, укладеного 01.03.2012 р. між нею та ПОГ «Паперовий сад» в особі директора ОСОБА_5, - 12000,00 грн. витрат на правову допомогу, які складають матеріальну шкоду загальним розміром - 16000,00 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, вирішення питання про стягнення понесених позивачкою витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ вирішується в порядку відшкодування судових витрат, а не відшкодування заподіяної з вини відповідачки ОСОБА_3 матеріальної шкоди. Крім того, як вбачається із змісту рішень Коростишіського районного суду Житомирської області № 2-16/12 від 26.02.2013 р., № 280/1967/13-ц від 04.12.2013 р. та № 611/1868/12 від 29.05.2013 р., під час їх ухвалення судом вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат (а.с.6,7,9,11,12).

Так само, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування і враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач, у відповідності до покладеного на неї ст. 60 ЦПК України обов'язку довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не надала доказів на підтвердження факту перенесених нею моральних страждань, послідовного зв'язку між будь-якою шкодою, перенесеними моральними стражданнями та діями відповідача.

Такий висновок ґрунтується на встановлених судом обставинах та досліджених доказах.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 в період з 09.07.2012 року по 20.07.2012 року, з 20.12.2012 року по 23.12.2012 року, з 01.10.2013 року по 09.10.2013 року, з 06.11.2013 року по 16.11.2013 року хворіла та знаходилась на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Коростишівської районної лікарні (а.с.13-16).

Однак, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перенесення нею моральних страждань, наявності послідовного зв'язку між будь-якими неправомірним діями відповідача та наслідками, вини останньої в її заподіянні.

Зокрема, довідки про перебування позивача у певний період на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з приводу зазначених у них хвороб, не свідчать, що такі негативні для позивача явища (захворювання) виникли у зв'язку із неправомірною поведінкою відповідача. Тобто, позивачем не підтверджено наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, що призвели до погіршення стану здоров'я, який має доводитись із застосуванням спеціальних знань.

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам. В ході апеляційного провадження докази, які впливають на правильність та правомірність прийнятого судом рішення, стороною позивача не надавались, що спростовує доводи апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді