Ухвала суду № 40362920, 04.09.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/13252/2012 Провадження № 22-ц/795/1778/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Овсієнко Ю. К. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Онищенко О.І.при секретарі:Позняк О.М.за участю:ОСОБА_5, його представника - адвоката ОСОБА_6,ОСОБА_7, її представника- адвоката ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2012 року про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, придбаного в шлюбі, визнання права власності на 1/4 частину нежитлової споруди та визнання житлового будинку особистим майном,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, згідно якої: ОСОБА_5 визнає, що придбаний за час шлюбу житловий будинок АДРЕСА_1 є особистим майном ОСОБА_7; ОСОБА_7 визнає, що придбана за час шлюбу 1/2 частина нежитлового приміщення (бувший санпропускник-баня), навіс, позначеного на плані літерою „А-1", яке має в цілому 131,1 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є особистим майном ОСОБА_5 На момент підписання мирової угоди ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтверджують, що не залишилося будь-якого майна, придбаного у шлюбі і яке б підлягало поділу та не мають один до одного будь-яких претензій майнового та немайнового характеру. Провадження у справі закрито (а.с. 52-53).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 06.12.2012року про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не були дотримані норми статей: 175, ч.3 статті 206 ЦПК України, також судом порушено порядок вирішення питання визнання мирової угоди. Апелянт вказує, що участі у складанні тексту мирової угоди він не приймав, також фактично не розумів її змісту та наслідків, підписуючи мирову угоду. Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно вказано в оскаржуваній ухвалі, що сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди, закриття провадження у справі, передбачені статтею 206 ЦПК України, оскільки про зазначені наслідки йому невідомо і судом такі наслідки йому не роз'яснювались у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні ОСОБА_5 Апелянт вказує, що вказана мирова угода порушує його інтереси, як співвласника майна, зміст мирової угоди не узгоджується з положеннями статті 60, ч.1 статті 70 Сімейного кодексу України. Апелянт зазначає, що він не визнає того факту, що будинок сторін є особистим майном колишньої дружини, при цьому мировою угодою не вирішено питання визнання за кожною із сторін спору права власності на спірні об'єкти нерухомості, що не змінює їх статусу як спільного майна подружжя. Апелянт також вказує, що затвердженням мирової угоди суд фактично встановив обставини, яких ОСОБА_5 не визнавав та про наслідки визнання яких він судом попереджений не був.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 311 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції,-скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, придбаного в шлюбі, визнання права власності на 1/4 частину нежитлової споруди та визнання житлового будинку особистим майном (а.с.3-5,35-37). Позивач просила: визнати будинок АДРЕСА_1 особистим майном ОСОБА_7; визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 52 000 грн. в якості компенсації за 1/2 частину автомобіля марки „Шкода Октавія", 2008 року випуску.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.12.2012 року позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя в частині вимог стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 52000 грн. в якості компенсації за 1/2 частину автомобіля марки „Шкода Октавія", 2008 року випуску - залишено без розгляду (а.с. 51).

Оскаржуваною ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.12.2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, згідно якої: ОСОБА_5 визнає, що придбаний за час шлюбу житловий будинок АДРЕСА_1 є особистим майном ОСОБА_7; ОСОБА_7 визнає, що придбана за час шлюбу 1/2 частина нежитлового приміщення (бувший санпропускник-баня), навіс, позначеного на плані літерою „А-1", яке має в цілому 131,1 кв.м. загальної площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є особистим майном ОСОБА_5 На момент підписання мирової угоди ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтверджують, що не залишилося будь-якого майна, придбаного у шлюбі і яке б підлягало поділу та не мають один до одного будь-яких претензій майнового та немайнового характеру. Провадження у справі закрито (а.с. 52-53).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 06.12.2012 року про визнання мирової угоди між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що на момент підписання мирової угоди сторони підтверджують, що не залишилося будь-якого майна, придбаного у шлюбі і яке б підлягало поділу. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій майнового та немайнового характеру. Суд вказав, що сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди, закриття провадження у справі, передбачені статтею 206 ЦПК України. Крім того, суд зазначив, що мирова угода, укладена сторонами, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, і суд у відповідності до статті 175, п.4 ч.1 статті 205 ЦПК України ухвалою закрив провадження у справі.

Заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апеляційної скарги відносно того, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не дотримані норми процесуального права, які регламентують визнання судом мирової угоди сторін.

Відповідно до частин 1,2,3,4,5 статті 175 ЦПК України, яка регламентує мирову угоду сторін, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про визнання мирової угоди сторін не були дотримані положення ч.3, ч. 5 статті 175 ЦПК України. Зокрема, апелянт стверджує, що йому судом не були роз'яснені наслідки укладення мирової угоди та суд не перевірив, чи не суперечать закону умови мирової угоди сторін та чи не порушують вони права, свободи та охоронювані законом інтереси сторін. Як вбачається з матеріалів справи і тексту оскаржуваної ухвали від 06.12.2012року (а.с.52-53), визнання судом мирової угоди було проведено судом у відсутності сторін за їх заявами та представленою мировою угодою (а.с.45,46,48,49,50). При цьому необхідно зазначити, що на вказаних документах відсутні реєстраційні штампи Новозаводського районного суду м.Чернігова про одержання судом даних документів. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд першої інстанції не роз'яснив сторонам наслідки такого рішення, також судом належним чином не було перевірено, чи не суперечать закону умови мирової угоди сторін та чи не порушують вони права, свободи та охоронювані законом інтереси сторін або інших осіб, як це передбачено приписами ч.3, ч.5 статті 175 ЦПК України.

Крім того, як вбачається з положень ч.1 статті 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, придбаного в шлюбі, визнання права власності на 1/4 частину нежитлової споруди та визнання житлового будинку особистим майном (а.с. 3-5, 35-37), тобто, позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом ставилось питання про поділ майна подружжя, придбаного в шлюбі. Разом з тим, як вбачається з тексту визнаної судом мирової угоди (а.с.53), вказана мирова угода не вирішує питання розподілу майна подружжя, придбаного в шлюбі, а встановлює режим особистого майна стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частини не житлового приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_2

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.12. 2012 року про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі підлягає скасуванню, а справа-направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.4 ч.1 статті 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2012 року про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі- скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: