Рішення № 40357577, 13.06.2014, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/596/14-цЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"13" червня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого Крімченко С.А.

при секретарі Куліковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення з неї боргу в сумі 28 250 грн. , а також судових витрат. Свої вимоги мотивує тим, що 25 листопада 2010 року він позичив відповідачу грошові кошти в сумі 28250 грн.., які остання зобов'язалася повернути до 25 листопада 2011 року. Одержання даної суми підтверджується власноруч написаною ОСОБА_2 розпискою. В зазначений термін відповідач борг не повернула, добровільно відповідач не збирається повертати кошти і тому він вимушений звернутися за захистом своїх прав в суд. В суд подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме 3% річних в сумі 847 грн. 50 коп.

В судове засідання позивач не з'явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутність , підтримав позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання двічі не з'явилася , про час розгляду справи повідомлена належним чином, заяву про розгляд справи в її відсутність не подавала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає ,що позов підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст. 1046 , 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути пред'явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

В судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 28250 грн., які остання зобов'язалася повернути до 25 листопада 2011 року. Одержання даної суми підтверджується власноруч написаною ОСОБА_2 розпискою.

В зазначений термін відповідач борг не повернула і на момент звернення до суду борг не повернула. В судове засідання не з'явилася , не надала пояснень по справі і не спростувала доводів позивача.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові судової палати у цивільних справах від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13 письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, але написала заяву, в якій зазначила, що кошти в борг у позивача не брала, зверталася в прокуратуру стосовно шахрайських дій з боку позивача ОСОБА_1

На запит суду з прокуратури Олександрійського району було направлено в суд копію заяви ОСОБА_2, копію відповіді з прокуратури та копію постанови від 05.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи . Згідно даної постанови відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту погроз фізичною розправою відносно ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_2 Тобто, факт протиправного вимагання коштів з боку позивача не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки заяви ОСОБА_2

Тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути 28250 грн. боргу.

Позивач заявив також вимогу про стягнення на його користь 3% річних в сумі 847 грн. 50 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути 3% річних від простроченої суми 847 грн. 50 коп. ( 28250 х3:100 = 847 грн. 50 коп. ).

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Відповідно до наданих квитанцій, позивач за надання цього позову до суду, сплатив судовий збір в сумі 290 грн. 97 коп. Дана сума підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, ЦК України, ст.ст. 209, 215 ЦПК України,-

Вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29097 грн. 50 коп. боргу, 290 грн. 97 коп. судового збору

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: