Ухвала суду № 40355386, 02.09.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В. В.,

секретар Тодоряк Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Першотравневий ВДВС) про відкриття виконавчого провадження та про проведення опису майна боржника за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 червня 2014 року,

встановила:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця Першотравневого ВДВС про відкриття виконавчого провадження та про проведення опису майна боржника.

Зазначала про те, що 15 лютого 2014 року вона отримала лист з Першотравневого ВДВС на своє ім'я, в якому знаходились супровідний лист без дати і без номеру про надсилання їй постанови від 10 лютого 2014 року про час і місце проведення опису майна боржника та копія даної постанова.

Лише з їх змісту дізналася про наявність виконавчого провадження про стягнення з неї на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецького обласного управління (далі - ПАТ «Державний ощадний банк) грошових сум.

Посилаючись на порушення її прав та норм права, просила визнати неправомірними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 34924055 від 26 жовтня 2012 року та про час і місце проведення опису майна боржника від 10 лютого 2014 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 червня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведення обставин справи, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарг.

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірною постанови державного виконавця Першотравневого ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 26 жовтня 2012 року, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог у цій частині.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

У справі встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного судом м. Чернівці від 28 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 04 липня 2012 року, з ОСОБА_1 та інших осіб солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк» стягнуто борг за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 51550, 30 євро, що за курсом НБУ становить 542022 гривень 79 коп. та витрати зі сплати судового збору.

На підставі заяви стягувача від 15 жовтня 2012 року судом першої інстанції 16 жовтня 2012 року був виданий виконавчий лист № 2-172 про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 суми заборгованості, який згідно заяви представника ПАТ «Державний ощадний банк України» від 24 жовтня 2012 року переданий на виконання до Першотравневого ВДВС за місцем проживання боржника.

Це стверджується матеріалами цивільної справи та виконавчого провадження № 1500/14, номер за ЄДРВП 34924055, оглянутих колегією суддів.

Постановою державного виконавця ВДВС від 26 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання зазначеного рішення суду (а. с. 11).

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 з посиланням на наявність підстав для відкриття виконавчого провадження передбачених ст. ст. 17, 19, 25 Закону № 606-XIV.

У скарзі на постанову про відкриття провадження та в апеляційній скарзі немає посилання на обставини, які унеможливлювали відкриття провадження як і на підстави для відмови у відкриття провадження, перелік яких міститься у ст. 26 Закону № 606-XIV.

Тому доводи апеляційної скарги про неправильність ухвали суду в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими.

Ці доводи є неконкретними і зводяться до загальних формулювань на цитування переліку норм матеріального та процесуального права.

Що ж до доводів апелянта про неправомірність постанови державного виконавця від 10 лютого 2014 року про час і місце проведення опису майна боржника, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 606-XIV копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як вбачається зі змісту оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 1500/14, номер за ЄДРВП 34924055 з часу відкриття виконавчого провадження, а саме з 26 жовтня 2012 року у ньому відсутні дані про направлення боржнику ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Першотравневого ВДВС Мінтенка В.Г. від 10 лютого 2014 року призначено опис майна боржника за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 251а/63.

Згідно ст. 30 Закону № 606-XIV державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 24, 30 Закону № 606-XIV державним виконавцем Мінтенком В.Г. передчасно та безпідставно, без надання строку на добровільне виконання рішення суду, винесено постанову від 10 лютого 2014 року про час та місце проведення опису майна боржника ОСОБА_1

Тому є підстави для визнання вказаної постанови неправомірною та її скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 307, п. п. 1, 2 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 червня 2014 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Мінтенка В.Г. про проведення опису майна боржника скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 у цій частині задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Мінтенка В.Г. від 10 лютого 2014 року про проведення опису майна боржника визнати неправомірною та скасувати.

У решті ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І.Б. Перепелюк

В. В. Чупікова