ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2014 р. Справа № 914/2768/14
За позовом: Державного підприємства “ Український науково-дослідний інститут вагонобудування», м. Кременчук
до відповідача: Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», м. Стрий
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-
Міністерство промислової політики України, м. Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Міністерство інфраструктури України, м. Київ
про стягнення 230040 грн.
Суддя Мороз Н.В
При секретарі Кривці Н.В
Представники:
Від позивача: н/з
Від відповідача: н/з
Від третіх осіб: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано державним підприємством «Український науково-дослідний інститут вагонобудування», м. Кременчук до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», м. Стрий про стягнення 230040 грн.
Ухвалою господарського суду від 04.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.08.2014р.
Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, 19.08.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Цією ж ухвалою суд, в порядку ст.27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача- Міністерство промислової політики України та Міністерство інфраструктури України.
В судовому засіданні 19.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, ствердив, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов»язання згідно договору від 06.06.2012р., виникла заборгованість в сумі 230040 грн. Позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.08.2014р. з»явився, подав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнав повністю.
В судове засідання 02.09.2014р. представники сторін та третіх осіб не з»явились.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
В силу ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
06.06.2012р. між ДП «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (виконавець- за договором) та ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» (замовник - за договором) укладено договір №СВРЗ-03-03-12-181/Ю/246.
Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець (позивач - у справі) зобов’язується у 2012 році надати замовнику (відповідач- у справі) послуги, зазначені в специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, що є невід»ємною частиною договору та передати мотивовані висновки, а виконавець- прийняти і оплатити надані послуги згідно умов договору.
Згідно п. 1.2 договору, найменування послуг- послуги з обстеження технічного стану вантажних вагонів. Кількість наданих послуг- 929 од.
Ціна договору становить 334440,00 грн., в т.ч.ПДВ та може бути зменшена за взаємною згодою сторін. (п. п.3.1, 3.2).
Оплата наданих послуг здійснюється протягом 30-ти календарних днів з дня надання, на підставі виставленого виконавцем рахунку. Днем надання послуг вважається день підписання сторонами акту здачі-приймання послуг з обстеження технічного стану вантажних вагонів.
На виконання взятих на себе зобов’язань, позивачем виконано роботи з надання послуг з обстеження технічного стану вантажних вагонів на загальну суму 230040,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання від 26.11.2012р.№678-12, підписаним та скріпленим печатками сторін (в матеріалах справи).
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, надані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 230040,00 грн. Дану обставину відповідач не заперечив.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась відповідачу претензія з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи на суму 230040,00 грн. Однак претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.
У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв’язку з невиконанням зобов’язання становить 230040,00 грн. і підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», м. Стрий, вул. Зубенка,2 (ідентифікаційний код 20770332) на користь Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут вагонобудування”, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька,33 (ідентифікаційний код 00388168) – 230040,00 грн. боргу та 4600,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Рішення складено 04.09.2014р.
Суддя Мороз Н.В.
Судове рішення № 40354111, Господарський суд Львівської області було прийнято 02.09.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2768/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: